точностi методу (2 см) в свердловинах 1Г-6Г не заресстровано.
Проекти забезпечення стабiлiзацiї Сховища В 1992-93 рр було проведено мiжнародний конкурс проектiв стабiлiзацiї Сховища та взяття екологiчноi ситуацii навколо нього пiд жорсткий контроль. Загальне число поданиих на конкурс проектiв досягало 400. Чотири основних проекти, бiльш за всi наближенi до реальностi є:
1) Повне поховання четвертого блоку;
2) Повний демонтаж блоку з лiквiдацiєй всiх залишкiв палива;
3) Побудова Сховища-2 над першим з наступним демонтажом блоку.
4) Повне залиття бетоном примiщень Сховища з можливiстю його демонтажу в вiддаленому майбутньому.
Кожен з цих проектiв має своi переваги та недолiки, проте найбiльш унiверсальним та перспективнним вважасться третiй.
Висновки
Базуючись на викладеному вище матерiалi, можна зробити такi висновки:
1) Поля значного радiоактивного забруднення, що iснували в примiщеннях станцiї безпосередньо пiсля аварiї, зараз значною мiрою послабленi радiоактивним розкладом короткоживучих радiонуклидiв та штучними заходами по зниженню забруднення. На теперiшнiй час, iзотоп цезiю-137 має бути основним джерелом випромiнення. Однак, близько 20-ти примiщень 4-го енергоблоку ще дають рiвень радiацii вище 30-ти рентген на годину.
2) Заходи по придушенню пилу, прийнятi за допомогою мобiльних та стацiонарних пристроїв, спричинили значне зменшення концентрацiї радiоактивного аерозолю навколо Сховища. Пiсля припинення активних робiт у Сховищi (1992- 1995), включаючи свердловi роботи, зниження рiвню аерозолю в атмосферi триває, альфа та бета активнiсть в 1995-му р не перевищувала ГДК.
3) Зважаючи на те, що 4-й блок знаходиться в безпосереднiй близькостi до 1-го та 2-го блокiв, а також дiлить примiщення з все ще працюючим 3-м, радiацiйна ситуацiя наньому може негативно впливати на людський персонал станцii.
Проте, нiяких серйозних наслiдкiв це сусiдство не мало. За перiод спостережень радiоактивнi викиди поза межи Сховища не перевищували 0.1 Кi на рiк. З 1991-го року концентрацiя радiоактивного аерозолю навколо нього є меньшою за ГДК та продовжує знижуватися.
4) Однiсю з найважливiших задач с прийняття всiх можливих заходiв, щоб не допустити надходження до Сховища води, або принаймнi обмежити таке надходження, як i контроль її розташування, вмiсту радiонуклидiв та колоїдних часток пилу.
На сьогоднi зiбраний величезний обсяг дослiдницької та практичної iнформацiї щодо поведiнки води в Сховищi. Проте, можливi шляхи її розповсюдження не вивченi, i таке вивчення мло б велику цiннiсть. В той же час з'являсться ще одне питання: наскiльки небезпечною може бути така забруднена вода для навколишнього середовища.
Ще один факт мас бути прийнятий до уваги: пiвтони палива поховано пiд Сховищем (пiд бетоном та камiнням) та ще 3 тони розпорошено поза Сховищем у межах зони вiдчуження. Це паливо омивасться дощами та iншими природними водами, та може давати великий вклад у гiпотетичне забруднення води.
Це також потребус вивчення.
5) Аналiзи активного шару, похованого пiд Сховищем, не виявили тенденцiї його посування в бiк грунтових вод.
6) З вишенаведеного йде, що динамiка радiацiйних параметрiв Сховища за перiод спостережень не перевищувала нiяких серйозних прогнозiв.
Використана лiтература:
1) Объект "Укрытие" 1997 год /по материалам годового отчета/; "Укратомиздат", Славутич, 1998.
2) The Shelter's Current Safety Analysis and Situation Development Forecasts (updated version); Tacis sservices DG IA. European Commission, 1998.
3) Биологические эффекты при длительном поступлении радионуклидов/ В.В. Борисова и др.М. – Энергоатомиздат, 1988.
Завантажити реферат