Уявити собі роботу з ГІС можно так : уявіть собі , що у вас є велика кількість прозорих плівок , на кожній з котрих позначені якісь тематичні об’єкти ( наприклад корисні копалини , річкова сітка , шляхи транспорту і т. д.) і ви компонуючи ці пластинки , так , як вам треба будете бачити тільки об’єкти що цікавлять вас . Але в такому разі комп’ютер сильно не потрібен , справа в тім , що ви можете не тільки продивлюватися об’єкти , що цікавлять вас , не тільки збільшувати та зменьшувати зображення , не тільки точно вимірювати ряд геометричних характеристик об’єктів ( длина вулиці , відстань між містами , площу лісового масиву ) , а й показавши на об’кт отримати інформацію про нього ( наприклад : обравши промислове підприємство , ви отримуєте інформацію о його профілі , характері забруднень , впливу на навколишнє середовище , а може й моніторингові данні за декілька років по цьому підприємству ) , ви можете використовувати ГІС як пошукову систему ( в цьому випадку ви робите запрос в якому перелічуєте всі властивості , що цікавлять вас [наприклад : заводи харчової промисловості , що були збудовані до 1986 року , щоб вони знаходилися не далі ніж на 5 км від Дніпра ] ; ГІС дозволяє проводити аналітичну обробку інформації , при чому як внутрішнього хаврактеру ( та що мічтиться в базах данних ) , так і зовнішнього ( аналіз супутникових знімків , їх дешифрування , виділення інформації та об’єктів що цікавять за допомогою потужного математичного апарату ) , а в більш складних ситуаціях – моделювання реальних подій ( наприклад : ви можете оперативно прогнозувати можливі місця розривів на трасі трубопроводу , відслідкувати шляхи розповсюдження забруднень та оцінити можливу шкоду природному середовищу , обчислити об’єм коштів , потрібних для ліквідації цієї аварії і , навіть підготувати дві платіжки : одну – для ліквідації шкоди , іншу – для ремонту трубопроводу [ якщо , звичайно ваш гіс зінтегрован з 1С:Предприятие J] ) ; найбільш складні технологічні рішення включають в себе експертну підтримку , тобто не просто є системою підтримки рішень , а дозволяють отримувати на виході обгрунтоване рішення ; ГІС дає можливість використовувати для введення інформації та її оновлення сучасні електронні засоби геодезії та системи глобального позиціювання ( GPS ) , тобто мати завжди точну та свіжу інформацію ( це озночає , що всі зміни в рельєфі досить швидко будуть передавтися на ваш комп’ютер , що дасть можливість з максимальним наближенням робити прогнози ) ; ГІС дозволяє заручитися високою компетенцією спеціалістів , що розробляли програмне забезпечення для ГІС систем ( для того щоб використовувати програми обрахунку поширення забруднеь не треба буде бути професором математики ) .
Реалізувати ГІС проект зараз не так вже і дорого як ранійше . В принципі все залежить від того на якому рівні ви це збираєтесь реалізовувати : аппаратура , , програмне забезпечення , вартість інформації та її якість , витрати на оплату роботи персоналу і т.д. Хоча , треба зазначити , що програмне забезпечення для ГІС можно взяти абсолютно безкоштовно в мережі ІНТЕРНЕТ ( наприклад ARC/INFO ) , інші програмні продукти теж коштують не дуже дорого . Для прикладу реалізації ГІС в плані витрат людських ресурсів візьмемо Кадастр природних ресурсів північного європейського регіону Росії про який я вже пригадував – площа території 3000 км2 , реалізували проект протягом 16 місяців , трудовитрати на роботу з інформацією склали 8,1 людино-рік , програмування 4,8 людино-роки , польові роботи 1 людино-рік ( ітого 13,9 людино-років ) ; ввійшло 245 карт масштаби 1:10000—1:200000 , обсяг інформації 100 Мб .
Ще одним цікавим прикладом реалізації ГІС став наш київський проект “екоГІС-КИЇВ” , який почав створюватися з кінця 1996 року . “екоГІС-КИЇВ” створений базі пакету ARCVIEW GIS , про який я вже згадував та пакету розрахунку забруднення приземного шару атмосфери “ЕОЛ 2000” української компанії “Софт Фонд” . В цьому ГІСі будуть охоплені такі сфери екологічного управління , як економіка , атмосферне повітря , водні ресурси , тверді відходи , біота . В рамках дослідження теми “Атмосферне повітря” виконується комплекс науково—практичних робіт спрямованих на створення “Реєстру стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин” , який дозволить реалізувати підсистему обліку і разом з тим забезпечить необхідними інформаційними системами аналітичну підсистему оцінки забруднення атмосферного повітря . По прогнозам за 5 років цей реєстр буде охоплювати ніж 2000 об’єктів техногенного екологічного ризику , що мають більш ніж 200000 стаціонарних джерел викидів та 5 млн. складів викидів забруднюючих речовин . Поповнення БД буде відбуватися пакетним вводом ( імпортом ) з інших програмних пакетів . Цілісність БД підримується спеціальними довідковими словниками . За допомогою цього ГІСу спеціаліст-оператор може вирішувати цілий комплекс аналітичних задач , від оцінки та експертизи впливу окремого джерела викидів якогось підприємства до розробки зведеного проекту нормативно-допустимих викидів . Таким чином “екрГІС-КИЇВ” є не просто системою збору моніторингових досліджень , а й системою підтримки рішень , тобто перекидається за юрисдикцію моніторингу .
Тепер давайте спробуємо подивитись у майбутнє . Що буде далі у розвитку ГІСів . На данний момент ці системи розбиті та локальні , вони можуть досить богато : видати вам інформацію про об’єкт , що цікавить вас ; показати зміни деяких факторів у просторі та часі ; показати чи спргнозувати шляхи міграції речовин ; показати ландшафт під тим кутом , який вас цікавить у прямому та переносному значенні ; бути вашим радником у багтьох питаннях . Подальший розвиток ГІСів , на мою думку буде спрямований на самонавчання , самовдосконалення ( вбудова у ГІСи штучного інтелекту ) , розширення баз данних , глобалізацію та інтеграцію ГІСів . Інакше кажучи об’єднання всіх ГІСів у єдину систему завдяки мережі ІНТЕРНЕТ у планетарну ГІС систему .
Є звичайно проблема , що поки не дає реалізуватися глобалізації – справа в тім , що до цих пір не розроблена єдина система протоколів та форматів по обміну даними між ГІСами . Інформація , що накопичується дуже часто не може бути порівняна , різнорідна , та розмежована ; в деяких регіонах використовуються несертифіковані програмні засоби ; використовуються різні картографічні основи , які погано порівнюються між собою , багато інформації дублюється . На жаль в нашій країні ГІСи розвиваються слабо , так в Росії , ще у 1996 році об’єм заказів на ГІСи стрибнув за 1000000 $ і це при тому , що майже ніхто не платив за програмне забезпечення !
В Росії дуже багато ВУЗів займаються розробкою ГІСів ось список найбільш відомих ГІСів різних ВУЗів :Пущинскоий ЦНИТ (Пущинский госуниверситет), Петрозаводский РЦИ и Северный РЦ НИТ (Петрозаводский госуниверситет), Калининградский ОЦНИТ (Калининградский госуниверситет) та багато інших . Але я сподіваюсь на те , що в найближчому майбутньому наша країна теж почне бурно розвиватися в цьому напрямку , бо ринок ГІСів у нас майже не заповнений .
Завантажити реферат