55.Sula J. P. Cancer Protection // Neoplasma, 1963.-Vol 10,#6.-P.571-579.
56.Swanson G.M.Cancer Prevention in the Workplace and Natural Environment.// Canaer.- 1988.-Vol.62,#8.-P.1725-1746.
57.US.EPA. Health Effects Assassment Summary Tables (HEAST).-Cincinnati,1995.
58.US.EPA.Drinking Water Regulations and Health Advisories.-Washington,1996
59.US.EPA.Guidelines for Carcinogen Risk Assesssment // Fed.Reg.-1986.-Vol.51,#185.-P.33992-34003.
60.US.EPA.Guidlanes for Carcinogen Risk Assassment Draft.-Washington,1996.
61.US.EPA.Integrated Risk Information System (IRIS).-Cincinnati,1997.
62.US.EPA.IRIS Background document 2. EPA Approach for Assessing the Risks Associsted with Chronic exposure to Carcinogens.-Cincinnati,1997.
63.US.EPA.Methods for Derivation of Inhalation Reference Concentration and Application of Inhalation Dosimertry. EPA/600/8-90/966.-Washington, 1994.
64.US.EPA.Soil Screening Guidance. User’s Guide. Publ.-9356,4-23.-Washington,1996.
65.WHO. Air Quolity for Europe. WHO Regional Publ.#23.-Copenhagen.1987.
WHO. Guidelines for Drinking-Water Quality.2-nd Ed. Vol.1.Recommendations.Geneva,1993
Додатки
|
Методи, що широко використовуються | Загальні стислі дані про метод | Переваги тесту | Недоліки тесту | Маркети мутагенної дії хімічних речовин, що тестується |
Тести на мутагенність з використанням бактерій |
Використ. Salmonella typhimurium/ або Escherichia coli/ мікросоми. .Існує 3 класи бактеріальних тестів: 1)ті, що дозволяють виявити зворотні мутації; 2)ті, що дозволяють виявити прямі мутації; 3)ті, що мають недостатність по репарації ДНК. |
1)швидкий поділ одноклітинних організмів; 2) добре вивчена генетика та біохімія бактерій; 3)високий ступінь доступності геному бактерій; 4)позитивний результат свідчить про те, що речовина є потенційно мутагенною або канцерогенною для ссавців |
1)відсутність безумовної кореляції між мутагенністю та кнцерогенністю факторів; 2)нездатність виявити хімічні речовини, що викликають рак не в результаті пошкоджень ДНК; 3)не виявляє геномні порушення; 4)штучність методу, що проходить у пробірці та з застосуванням S9, що не відображають реальної метаболічної ситуації в печінці. |
Мутація his- до his+ для Salmonella typhimurium та trp- до trp+ для Escherichia coli: 1)заміна пар основ; 2)зсув рамки зчитування |
Дослідження генотоксич-ності з вико-ристанням дріжджів |
Застосовуються дріжджі Saccharomyces cerevisiae та Saccharomyces pombe |
1) еукаріотична організація хромосом; 2)можливість оцінки багатьох кінцевих подій; 3)низька вартість тесту при високій ефективності |
1)потреби моделювання метаболічних процесів, що проходять у клітинах ссавців;2) зваження на особливості будови клітини дріжджів |
Генетичні події:1)точкові мутації в хромосомах та мітохондріальних генах; 2)рекомбінація (як між-, так і внутрішньогенна); 3)анеуплоідія в процесі мейозу та мітозу-при цьому виникають візуальні зміни кольору колоній, що легко виявляються |
Позаплано-вий синтез ДНК у клітинах ссавців, що тестуються |
Метод полягає у культивуванні клітин ссавців (частіше гепатоцити щурів або первинні фібробласти + мікросомальні ферменти печінки) на предметних шкельцях, обробка їх ДНК пошкоджуючим агентом у середовищі, де є Н3-тимідин і наступним спостереженням за включення радіоактивної мітки в процесі ПСД (позаплановий синтез ДНК при ексцизійній репарації) в клітині |
1)швидке наглядне виявлення уражень геному клітин ссавців; 2) швидкість та зручність проведення тесту |
1)не дозволяє виявити початкові порушення; 2)не дозволяє встановити наслідки репарації |
ПСД (позаплановий синтез ДНК при ексцизійній репарації та включенні радіоактивної мітки)- візуалізація зерен, що отримують при певній обробці препарату та проведенні ауторадіографії |
Цитогенетичні порушення та сестринські хроматидні обміни in vitro |
Використовується СНО-первинна лінія фібробластів, виділених з яєчників китайського хом‘ячка або лімфоцити периферійної крові людини |
1)швидкість проведення тесту; 2) наочність |
1)велика залежність від кваліфікації персоналу; 2) велика залежність від якості препаратів |
Ідентифікація хромосоминх аберацій, підрахування СХО |
Тести на індукцію мутацій у клітинах in vitro |
Використовують багато типів клітин (клітини людини, щура, миші, хом‘ячка) та різні селективні системи. |
1)швидкість проведення тесту; 2)можливість проведення тесту безпосередньо на клітинах людини |
Складність відтворення в умовах in vitro- як у якісному, так і в кількісному відношенні- метаболічної активації, що відбуається у тканинах in vivo. |
Прямі та зворотні мутації |
Використання вищих рослин для виявлення мутагенних хімічних речовин |
Частіше застосовується 10 видів вищих рослин у 25 різних тест-системах:1)тести на індукцію пошкоджень мітотичних хромосом (соматичні клітини кінців корінців або пилкових трубок ячменю, кінського бобу, цибулі, традесканції); 2)тести на індукцію аберацій мейотичних хромосом (материнські клітини пилку)3)тести на індукцію генних мутацій у специфічних або множинних локусах (мутації локуса «восковидності» у Zea mays, мутації недостатності за хлорофілом Hordeum vulgare, соматичні мутації у Tradescantia) |
1)цитогенетичні тести на рослинах характеризуються швидкістю та дешевизною; 2)вони не потребують складного лабораторного обладнання; 3)дозволяють виявити різноманітні генетичні порушення |
1)значна частина протестованих хімічних сполук проявила свою мутагенну дію лише у якійсь одній рослинній тест-системі;2)немає достатніх даних про немутагенні речовини; 3)мало даних про метаболізм ксенобіотиків у рослині; 4)наявність фундаментальних відмінностей у будові клітин рослин та клітин ссавців (наявність міцної целюлозної оболонки у клітинах рослин); 5)відмінність протікання мейозу та гаметогенезу у клітинах рослин та клітинах ссавців |
Пошкодження мітотичних хромосом (соматичні клітини кінців коренців або пилкових трубок), аберації мейотичних хромосом (материнські клітини пилку), мутації у специфічних або множинних локуах (мутації локуса «восковидності» у Zea mays, мутації недостатності за хлорофілом Hordeum vulgare, соматичні мутації у Tradescantia |
Тест на зчеплені зі статтю рецесивні летальні мутації у дрозофіли |
У Drosophila melanogaster проводиться тест на зчеплені з Х-хромосомою рецесивні леталі, при котрому враховують |
1)критерій, за котрим визначається виникнення мутацій є дуже об‘єктивним: висновки грунтуються на тому, чи присутній чи відсутній один з класів самців у поколінні F2; 2)летальні мутації виникають значно частіше, ніж негенетичні порушення інших типів; 3)даний тест є багатолокусним та охоплює велику частину геному Drosophila |
1)проведення тесту потребує багато часу, порівняно з тестами на бактеріях та нижчих еукаріотах; 2)можлива помилкова класифікація речовин у результаті невірно проведених тестів |
Підрахування індукованих летальних мутацій |
Цитогенетичні тести in vivo: метафазний аналіз клітин кісткового мозку та мікроядерний тест |
Дослідження проводять з використанням кісткового мозку китайського хом’яка, мишей, щурів молодих статевозрілих тварин |
1)умови дослідження in vivo значно ближче до ситуації, що є у людини; 2) немає потреби моделювання метаболічних процесів, що проходять у клітинах ссавців. |
1)мікроскопічинй аналіз хромосомних аберацій у метафазних клітинах до декотрого ступеню суб‘єктивний; 2)методи in vivo не мають такої високої чутливості, як тести in vitro |
1)хромосомні аберації в метафазах мітотичного поділу клітин тканин, що проліферують; 2)мілкі ядра в інтерфазі, що утворилися з ацентричних фрагментів хромосом або цілих хромосом |
Тест на індукцію домінантних летальних мутацій |
Запліднені яйцеклітини від самок, що спарюють з молодими статевозрілими мишами-самцями, які обробляються хімічними речовинами, що тестуються |
1)летальні мутації виникають значно частіше, ніж негенетичні порушення інших типів; 2)даний тест є багатолокусним та охоплює велику частину геному Drosophila |
1)проведення тесту потребує багато часу, порівняно з тестами на бактеріях та нижчих еукаріотах; |
1)аналіз постімплатанційної смертності; 2)врахування пост- та доімплатанційних втрат |