Амортизація основних фондів. Норми амортизаційних відрахувань

З М І С Т

1. Поняття амортизації основних фондів

2. Норми амортизаційних відрахувань та методи нарахування амортизації основних фондів

2.1. Прямолінійний метод

2.2. Метод зменшення залишкової вартості

2.3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

2.4. Кумулятивний метод

2.5. Виробничий метод

2.6. Податковий метод нарахування амортизації ОФ

Список використаної літератури

1. Поняття амортизації основних фондів

До числа найбільш прогресивних змін, викликаних реформуванням економіки, слід віднести право підприємств самостійно встановлювати порядок нарахування амортизацї, обравши один із методів.

Амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Або:

Амортизація основних фондів- це процес відшкодування значення основних фондів шляхом поступового перенесення їх вартості на новостворену прдукцію або надані послуги.

Знос необоротних активів – сума амортизації об’єкта необоротних активів з початку їх корисного використання

Об’єктом амортизації є основні засоби .

Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів. Отже, амортизація нараховується на кожний об’єкт основних засобів.

Об’єкт основних засобів, крім первісної, балансової, справедливої та ін., має ще й вартість, яка амортизується. Це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Якщо ліквідаційна вартість дорівнює нулю, то вартість, яка амортизується, дорівнюватиме первісній або переоціненій.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Амортизація нараховується щомісяця протягом усього строку корисного використання об’єкта. Підприємства з сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році. Нарахування амортизації призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.

Термін корисного використання встановлюється підприємством з урахуванням таких чинників:

· передбачувана інтенсивність використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

· фізичний або моральний знос, що передбачається;

· правові або інші обмеження стосовно термінів використання об’єкта тощо.

Термін корисного використання переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигід від використання об’єкта.

2. Норми амортизаційних відрахувань та методи нарахування амортизації

Згідно із законодавством України “Про оподаткування прибутку підприємства” виділяють 4 групи основних фондів, на які нараховуються амортизаційні відрахування:

1) будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, вартість капітального відновлення земель;

2) автоматичний транспорт та запасні частини до нього, меблі, побутові, оптичні, електромережеві пристрої та інструменти, інше офісне обладнання;

3) всі інші основні фонди, які не ввійшли до 1, 2 і 4 груп;

4) електронн-обчислювальні машини, програмне забезпечення, прилади, пов’язані з ЕОМ для зчитування і друку інформації, телефонні станції, радіостанціїї.

Для кожної з цих груп встановлені відповідні норми амортизаційних відрахувань:

1 група – 2%

2 група – 10%

3 група – 6%

4 група – 15%

Норми амортизації – показники задані, вони встановлені п.8.6 ст.8 Закону про прибуток. Для правильного визначення суми амортизаціних відрахувань велике значення має правильне розрахування балансової вартості групи основних фондів, яке у податковму обліку є одним із ключових.

Порядок нарахування амортизації викладено у пп.8.3.1. ст.8 Закону про прибуток і може бути подано у вигляді формули:

	Сума амортизаційних відрахувань						балансова вартість групи на початок звітного періоду				норма амортизації для відповідної групи

Згідно Закону про прибуток балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховується за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) – В(а-1) – А(а-1),

де

Б(а) – балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Б(а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;

П(а01) – сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, протягом періоду, що передував звітному;

В(а-1) – сума виведених з експлуатації основних фондів проятгом періоду, що передував звітному;

А(а-1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Форма розрахунку законом не встановлена, тому її можна самостійно розробити.

Норми амортизації застосовуються до балансової вартості груп на початок періоду. Тому витрати на придбання основних засобів, здійснені в поточному кварталі, почнуть амортизуватися тільки з наступного кварталу. І навпаки: основні фонди, що вибули в поточному кварталі, зменшать балансову вартість групи тільки на початок наступного періоду. Це необхідно враховувати при здійсненні операцій, внаслідок яких зменшується балансова вартість груп. Балансова вартість об’єкта або групи до моменту продажу (або до моменту здійснення іншої операції, що зменшує балансову вартість груп) визначається як балансова вартість на початок варталу, зменшена на суму амортизаціних відрахувань за цей квартал.