Акредитивна форма розрахунків

· при акредитивах на експорт як ви­конуючий банк необхідно вказувати уповноважений український банк;

· рамбурсні інструкції повинні пере­дбачати якнайшвидше надання упов­новаженому банку Покриття. Тобто банкемітент при відкритті акредитива мусить надати право дебетувати свій ра­хунок в українському банку, якщо такий є, або право рамбурса на один із банківкореспондентів (з яким український банк має позитивний досвід співробіт­ництва), або повинен перерахувати по­передньо валютне покриття;

· при акредитивах на імпорт (для оперативнішого виконання акредитив­ної операції) українським банкам, при отриманні підтвердження за конкретним акредитивом від зарубіжного банкуко­респондента, необхідно керуватися законодавством конкретної країни, яке регулює здійснення експортноімпорт­них операцій.

Так, згідно з практикою роботи ряду іноземних банків (зокрема швейцарських та англійських) до надання їхнього під­твердження необхідно не тільки депону­вати кошти за акредитивом у підтверд­жуючому іноземному банку, але й підпи­сати заставну угоду. Ліберальнішим сто­совно цього є валютне законодавство Німеччини. При взаємодії з найнадій­нішими українськими банками такі ав­торитетні німецькі банки, як Дойчебанк, Комерцбанк у ряді випадків надають своє підтвердження за відкритими ук­раїнськими банками акредитивами навіть без грошового покриття, що свідчить про досить тісне співробітництво ук­раїнських та німецьких банків у цьому напрямі. Непідтверджений акредитив – це акредитив, який не містить зазначе­ного вище зобов'язання. У цьому випад­ку авізуючий банк обмежується тільки авізуванням експортера щодо відкриття акредитива та платить лише у тому ви­падку, коли банкемітент (банк імпорте­ра) перерахує йому відповідну суму.

6. За валютою платежу акредитиви поділяються на такі, що сплачуються:

• у національній валюті бенефіціара,

• у національній валюті імпортера,

• у третій валюті.

Якщо за акредитивом платіж передба­чено у іншій валюті, ніж валюта, в якій відкрито акредитив, у його умовах пови­нен чітко зазначитися курс перерахун­ку з валюти акредитива у валюту плате­жу, який необхідно використовувати при здійсненні виплат з акредитива.

7. За характером платежу у зв'язку з можливістю (неможливістю) здійснювати часткові поставки продукції акредитиви поділяються на подільні та неподільні.

Подільним акредитивом передба­чається виплата експортеру відповідно до контракту сум після кожної частко­вої поставки.

Неподільним акредитивом передба­чається, що уся сума, яка належить екс­портеру, буде сплачена після завершен­ня поставок або після останньої частко­вої поставки. Такий акредитив викори­стовується зазвичай при постачанні окремими партіями обладнання, техно­логічно тісно пов'язаного, тобто коли непоставка однієї або кількох партій, робить неможливим використання обладнання, яке надійшло раніше. Неподільний акре­дитив, таким чином, захищає інтереси покупця (імпортера).

8. За місцем та суб'єктом виконання ак­редитиви поділяються на такі, що:

а) виконуються банкомемітентом у країні імпортера,

б) виконуються авізуючим або підтвер­джуючим банком, який знаходиться у країні бенефіціара (експортера),

в) виконуються за участю третього банку.

У тих випадках, коли виконуючим банком є банкемітент, строк дії акре­дитива закінчується у країні банкуемітента, і акредитив сплачується тільки після отримання та перевірки доку­ментів, необхідних для розкриття акредитива.

У випадку, коли виконуючим банком є авізуючий банк, можливі декілька видів оплати документів залежно від того, який спосіб оплати зазначено в умовах контракту.

9. Залежно від виду зовнішньоеконо­мічної діяльності суб'єктів господарської діяльності (експорту чи імпорту товарів та послуг) акредитиви поділяються на акре­дитиви на імпорт та акредитиви на експорт:

а) акредитиви на імпорт – використо­вуються для розрахунків за імпортовані іноземними фірмами товари та надані послуги і відкриваються українськими банками за дорученням українських фірмімпортерів.

б) акредитиви на експорт – викори­стовуються для розрахунків за експор­товані інофірмами товари та надані по­слуги і відкриваються іноземними бан­ками за дорученням іноземних фірмімпортерів.

У розрахунках за український екс­порт акредитиви відкриваються, як пра­вило, іноземними банками з авізуванням їх через українські банки. Найвигіднішим у цьому випадку є призначення виконуючим банком уповноваженого українського банку.

При розрахунках за імпорт доцільно використовувати акредитиви, якими пе­редбачено платіж в українському банкуемітенті проти документів, що надходять від іноземного експортера. Це дає змо­гу запобігти можливому заморожуванню валютних коштів суб'єктів господарсь­кої діяльності України та банків на ра­хунках в іноземних банках для наступ­них платежів за акредитивами.

Одним із видів імпортних акредити­вів є транзитні акредитиви. Вони можуть авізуватися, підтверджуватися та вико­нуватися уповноваженими банками за дорученням іноземних банківкорес­пондентів, які відкривають ці акредити­ви в інших країнах. Як правило, тран­зитні акредитиви авізуються за рахунок іноземного банкуемітента, який також сплачує комісійні та інші витрати авізуючого банку. Підтвердження та виконан­ня транзитних акредитивів доцільно здійснювати тільки в особливих випад­ках, наприклад, за умови надання уповноваженому Українському банку з боку банкуемітета попереднього валютного покриття.

10. За способом виконання акредити­ви поділяються на акредитиви, які вико­нуються:

а) шляхом платежу за пред'явленням;

б) шляхом акцепту;

в) шляхом платежу з відстрочкою;

г) шляхом негоціації.

Платіж за пред'явленням здійсню­ється, як правило, авізуючим або під­тверджуючим банком у країні експорте­ра при наданні відповідних фінансових та комерційних документів. Такий спосіб виконання акредитива дає змогу експор­теру отримати платіж одразу після надан­ня відповідних документів до банкуплатника.

Акредитиви, які виконуються шляхом акцепту.

При акцептуванні акредитива на­дається також вексель. Незалежно від то­го, на кого виставлено вексель, банкемітент, а за необхідності – підтверджу­ючий банк зобов'язуються акцептувати та здійснити платіж у зазначений строк.

Перший варіант, найсприятливіший для експортера: авізуючий або підтвер­джуючий банк після пред'явлення не­обхідних документів у його "касах" ак­цептує тратту.

Другий варіант: акцепт банкомемі­тентом, який акцептує тратту після от­римання документів та визнання їх відповідно до умов акредитива.

Третій варіант, найменш сприятливий для експортера: акцепт наказодавцем.

Акредитиви, які виконуються шляхом платежу з відстрочкою.

Вибір між відстроченим платежем та акцептом обумовлюється головним чи­ном звичаями та законодавством країниекспортера. Наказодавець може уникну­ти оплати мита та митних зборів на цінні папери ряду країн, якщо вибрав відстрочений платіж замість акцепту. При цьому способі виконання платежу банкемітент та підтверджуючий банк (якщо акредитив підтверджений) зо­бов'язуються здійснити платіж у визна­чений термін.