1) нотарiально засвiдчену за мiсцем видачi копiю рiшення уповноваженого органу управлiння iноземного iнвестора про участь у банку в Українi;
2) письмову згоду на участь iноземного iнвестора у банку в Українi, видану державним або iншим уповноваженим контролюючим органом країни, в якiй зареєстровано головний офiс iноземного iнвестора, якщо законодавством такої країни вимагається одержання зазначеного дозволу, або письмове запевнення iноземного iнвестора про вiдсутнiсть вимог щодо попередньої згоди на здiйснення iнвестицiї за кордон;
3) нотарiально засвiдчений за мiсцем видачi витяг з торгового (банкiвського) реєстру або iнший офiцiйний документ, що пiдтверджує реєстрацiю iноземного учасника в країнi, в якiй зареєстровано головний офiс iноземного iнвестора;
4) нотарiально засвiдчену за мiсцем видачi копiю висновку iноземної аудиторської органiзацiї про фiнансовий стан iноземного iнвестора на кiнець останнього повного календарного року. Якщо визначений висновок надається iноземною аудиторською органiзацiєю, яка не входить до перелiку iноземних аудиторських органiзацiй, визнаних Нацiональним банком України, то такий висновок має бути пiдтвердженим українською аудиторською органiзацiєю.
Документи, зазначенi в пунктах 1, 2 (крiм письмового запевнення iноземного iнвестора), 3, 4 частини першої цiєї статтi, повиннi бути легалiзованi в установленому порядку, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.
У разi, якщо iноземний iнвестор є фiзичною особою, вiн подає:
1) письмову згоду на участь iноземного iнвестора у банку в Українi, видану державним або iншим уповноваженим контролюючим органом країни, якщо законодавством такої країни вимагається отримання зазначеного дозволу, або письмове запевнення iноземного iнвестора про вiдсутнiсть вимог законодавства країни його перебування щодо попередньої згоди на здiйснення iнвестицiї за кордон. Письмова згода має бути легалiзована в консульськiй установi України, якщо iнше не передбачено чинним мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України;
2) анкету, яка повинна мiстити, зокрема, iнформацiю про вiдсутнiсть судимостi.
Якщо документи, зазначенi в цiй статтi, складенi iноземною мовою, вони повиннi супроводжуватися нотарiально завiреним перекладом українською мовою.
Нацiональний банк України має право вiдмовити у державнiй реєстрацiї банку з iстотною iноземною участю за умови вiдсутностi принаймнi одного з документiв, визначених цiєю статтею, або неналежного оформлення будь-якого з них. Вiдмова надається в письмовiй формi iз зазначенням вiдповiдних пiдстав.
Питання 2. Поняття банківського капіталу.
Роздiл III (з Закону України про банки та банківську діяльність). Капітал, управління, вимоги до діяльності банків.
Глава 6. Капітал, фонди та резерви банку.
Стаття 30. Структура капiталу банку.
Капiтал банку включає:
1) основний капiтал;
2) додатковий капiтал.
Основний капiтал банку включає сплачений i зареєстрований статутний капiтал i розкритi резерви, якi створенi або збiльшенi за рахунок нерозподiленого прибутку, надбавок до курсу акцiй i додаткових внескiв акцiонерiв у капiтал, загальний фонд покриття ризикiв, що створюється пiд невизначений ризик при проведеннi банкiвських операцiй, за винятком збиткiв за поточний рiк i нематерiальних активiв. Розкритi резерви включають i iншi фонди такої самої якостi, якi повиннi вiдповiдати таким критерiям:
1) вiдрахування до фондiв мають здiйснюватися з прибутку пiсля оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всi потенцiйнi податковi зобов'язання;
2) фонди i рух коштiв до них та з них повиннi окремо розкриватись у опублiкованих звiтах банку;
3) фонди повиннi бути у розпорядженнi банку для покриття збиткiв з метою необмеженого i негайного використання у разi появи збиткiв;
4) збитки не можуть безпосередньо покриватися з фондiв, а повиннi проводитися через рахунок прибуткiв i збиткiв.
За умови затвердження Нацiональним банком України додатковий капiтал може включати:
1) нерозкритi резерви (крiм того факту, що такi резерви не вiдображаються в опублiкованому балансi банку, вони повиннi мати такi самi якiсть i природу, як i розкритий капiтальний резерв);
2) резерви переоцiнки (основнi засоби та нереалiзована вартiсть "прихованих" резервiв переоцiнки в результатi довгострокового перебування у власностi цiнних паперiв, вiдображених у балансi за iсторичною вартiстю їх придбання);
3) гiбриднi (борг/капiтал) капiтальнi iнструменти, якi повиннi вiдповiдати таким критерiям:
вони є незабезпеченими, субординованими i повнiстю сплаченими;
вони не можуть бути погашенi за iнiцiативою власника;
вони можуть вiльно брати участь у покриттi збиткiв без пред'явлення банку вимоги про припинення торгових операцiй;
вони дозволяють вiдстрочення обслуговування зобов'язань щодо сплати вiдсоткiв, якщо рiвень прибутковостi не дозволяє здiйснити такi виплати;
4) субординований борг (звичайнi незабезпеченi борговi капiтальнi iнструменти, якi за умовою контракту не можуть бути забранi з банку ранiше 5 рокiв, а у випадку банкрутства чи лiквiдацiї повертаються iнвестору пiсля погашення претензiй всiх iнших кредиторiв). При цьому сума таких коштiв, включених у капiтал, не може перевищувати 50 вiдсоткiв розмiру основного капiталу зi щорiчним зменшенням на 20 вiдсоткiв вiд його первинної вартостi протягом 5 останнiх рокiв угоди.
Нацiональний банк України має право визначати своєю постановою iншi статтi балансу банку для включення до додаткового капiталу, а також умови i порядок такого включення. Додатковий капiтал не може бути бiльшим 100 вiдсоткiв основного капiталу.
Стаття 31. Розмiр статутного капiталу на момент реєстрацiї банку.
Мiнiмальний розмiр статутного капiталу на момент реєстрацiї банку не може бути менше:
1) для мiсцевих кооперативних банкiв - 1 мiльйона євро;
2) для комерцiйних банкiв, якi здiйснюють свою дiяльнiсть на територiї однiєї областi, - 3 мiльйонiв євро;
3) для банкiв, якi здiйснюють свою дiяльнiсть на територiї всiєї України, - 5 мiльйонiв євро.
Перерахування розмiру статутного капiталу у гривнi здiйснюється за офiцiйним курсом гривнi до iноземних валют, встановленим Нацiональним банком України на день укладення установчого договору.
За пiдсумками року на основi фiнансової звiтностi банки зобов'язанi коригувати розмiр статутного капiталу на iндекс девальвацiї чи ревальвацiї гривнi за рахунок та в межах валових доходiв або валових витрат банку вiдповiдно до методики, встановленої Нацiональним банком України.
Нацiональний банк України має право встановити для окремих банкiв залежно вiд їх спецiалiзацiї диференцiйований мiнiмальний статутний капiтал на момент реєстрацiї банку, але не нижче розмiрiв, передбачених цiєю статтею.
Стаття 32. Порядок формування статутного капiталу банку.
Статутний капiтал банку формується вiдповiдно до вимог цього Закону, законодавства України та установчих документiв банку.
Завантажити реферат