Обслуговування обладнання

Під час проведення ремонтних робіт, пов'язаних з монтажем або демонтажем обладнання та трубопроводів, а також із заміною елементів обладнання, слід виконувати передбачену ППР або технологічною кар­ тою послідовність операцій щодо забезпечення стійкості елементів облад­ нання, що залишились або щойно установлюються, і запобігання падінню його демонтованих частин.

Збіг болтових отворів під час збирання фланцевих з'єднань слід перевіряти за допомогою ломів або оправок.

Для відмивання і знежирювання деталей і обладнання слід ви­ користовувати пожежобезпечні технічні мийні засоби. Ці роботи заборо­ няється виконувати із застосуванням легкозаймистих речовин (гасу, бен­ зину, бензолу, ацетону тощо), а також хлорпохідних вуглеводнів (трихло- ретилену, дихлоретану тощо).

У виняткових випадках із дотриманням необхідних заходів пожежної безпеки допускається використовувати розміщені в закритій тарі з матері­алу, що не б'ється, горючі рідини (розчинники, бензин тощо) у кількостях, необхідних для разового використання, але не більше 1 л.

Відігрівати замерзлі трубопроводи горючих, вибухонебезпеч­ них і шкідливих речовин, а також їхню арматуру необхідно вологою па­ рою або гарячою водою. Ці роботи не дозволяється виконувати із застосу­ ванням джерела тепла з відкритим вогнем.

Місця, небезпечні для проходу або перебування в них пішоходів, слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки згідно з табл. 4.1.

Очищення світильників і замінювання перегорілих електроламп, розміщених на висоті до 2,5 м, повинні виконувати працівники техноло­ гічних цехів, які мають групу з електробезпеки не нижче II, — за умови забезпечення зручного і безпечного доступу до світильників.

Замінювати плавкі вставки, оглядати і ремонтувати освітлювальну мережу, а також замінювати лампи і очищувати світильники на висоті по­над 2,5 м повинні працівники електричного цеху.

Обслуговувати вибухозахищене електрообладнання повинні праців­ники, які пройшли спеціальне навчання і перевірку знань.

У місцях, що не мають стаціонарного освітлення, обслугову­ вання обладнання повинно здійснюватись із застосуванням достатньої кількості справних переносних акумуляторних ліхтарів та електричних світильників із захисною сіткою навколо лампи. Ці ліхтарі та світильники повинні передаватись по зміні.

Переносні ручні електричні світильники в приміщеннях з підви­ щеною небезпекою і в особливо небезпечних приміщеннях повинні живи­ тись від мережі напругою до 42 В, а за особливо несприятливих умов, коли загроза ураження електричним струмом посилюється тіснотою, незруч­ ністю виконання роботи, можливим торканням працівника до металевих заземлених елементів, — напругою до 12 В.

У приміщеннях без підвищеної небезпеки дозволяється користуватись переносними електричними світильниками напругою 220 В.

Механізоване навантажування, розвантажування та переміщуван­ня вантажів

. Навантажувально-розвантажувальні роботи, як правило, слід проводити механізованим способом за допомогою підіймально-транспорт­ного обладнання або засобів малої механізації.

Пульт керування стаціонарним дефектоскопом необхідно розміщува­ти поза робочою камерою, в якій не слід установлювати обладнання, що не використовується у виробничому процесі.

Усі двері робочої камери повинні мати блокування з механіз­ мом переміщування джерел випромінювання.

Сигналізація про положення джерела випромінювання повинна ви­водитись на пульт керування дефектоскопом і світлове табло над вхідни­ми дверима у робочу камеру. Проводити виробничий процес з несправни­ми блокуванням і сигналізацією заборонено.

У разі використання стаціонарних установок із спрямованим пучком випромінювання пучок слід направляти переважно у бік землі — у разі розміщення на першому поверсі, а якщо це неможливо, — на зовнішній бік приміщення, що не має вікон і забезпечує захист від випромінювання.

Радіаційний контроль в пультовій і приміщеннях, суміжних з робочою камерою, у разі використання стаціонарних дефектоскопів пови­ нен полягати у вимірюванні потужності експозиційних доз випромінювання і (або) густини потоків швидких нейтронів від радіаційних головок. По­ тужність експозиційних доз випромінювання та густина потоків швидких нейтронів від джерел випромінювання повинні бути безпечними відповід­ но до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) та Норм радіаційної безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційно­ го опромінення) (НРБУ-97/Д-2000).

Робочу частину стаціонарних апаратів і установок з відкритим або з необмеженим за напрямком пучком випромінювання слід розміщува­ ти в окремому приміщенні — переважно в окремому будинку або окремому крилі будинку; матеріал і товщина стін, підлоги, стелі такого приміщення за будь-яких положень радіоактивного джерела і напрямків пучка повинні за­ безпечувати послаблення первинного і розсіяного випромінювання у су­ міжних приміщеннях і на території підприємства до допустимих значень згідно з вимогами Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

На поверхні радіаційної головки, контейнера, зовнішньої упа­ ковки транспортного пакувального комплекту і на зовнішніх дверях схо­ вищ слід наносити знаки радіаційної небезпеки.

Під час роботи обладнання з джерелами іонізуючого випромі­ нювання про всі випадки невідповідності індивідуальних засобів захисту вимогам, які до них висуваються, кожен працівник повинен доповісти своє­ му безпосередньому керівникові (працівникові, який відповідає за експлу­ атацію обладнання з джерелом іонізуючого випромінювання).

у 4.10. Проведення робіт у резервуарах та підземних спорудах. Газоне­безпечні роботи

Організація і проведення газонебезпечних робіт у резервуарах та підземних спорудах повинні відповідати вимогам розділів 1, 4, 6, 7 Пра­вил безпеки систем газопостачання України.

Безпосередньо перед спусканням у резервуар, підземну спору­ ду, перед тим, як увійти у газонебезпечне приміщення, необхідно перевіри­ ти в них вміст небезпечних і шкідливих речовин у повітрі робочої зони і достатність кисню (вміст кисню повинен бути понад 20 % від об'єму).

Аналіз повітряного середовища слід проводити щодня перед почат­ком проведення робіт.

Необхідність контролю повітря робочої зони у газонебезпечному при­міщенні або газонебезпечній підземній споруді .в період проведення робіт повинен визначати керівник робіт.

Газонебезпечні роботи слід проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт.

Характеристика вибухонебезпечних і шкідливих газів, що най­ частіше трапляються у підземних спорудах, наведена у додатку 2 до цих Правил.

Працівники цеху (району,цільниці) повинні знати перелік га­ зонебезпечних підземних споруд, зазначених у пункті 4.1.30 цих Правил.

Ці споруди необхідно зазначати на технологічній схемі і маршрутній карті; вони повинні мати пофарбовані люки (рекомендується другу криш­ку люка або його циліндричну частину фарбувати у жовтий колір)".

Для визначення стану повітряного середовища у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні, допускаються працівни­ ки, які пройшли навчання, вміють користуватись засобами вимірювань для контролю небезпечних і шкідливих речовин і мають у посвідченні відпо­ відний запис на право виконання таких робіт.