Небезпека виникнення аварій

1.В похмуру або вітряну погоду, а також при перебуванні у тіні час безперервного перебування може бути збільшений в 1.5 рази.

2.Час відновлювання теплового стану людини до вихідного рівня складає не менше 1 години. Кожний наступний цикл роботи кожного працівника необхідно скорочувати на 30%.

3.Час роботи з вологим екрануючим комбінезоном з урахуванням температури повітря збільшується відповідно до 1 – 1,5год., 1,5 – 2год., 2 – 2,5год., більше 3годин.

4.Для збільшення часу постійного перебування людей у ізолюючих засобах захисту шкіри можна використовувати охолоджуючі екрани із бавовняної тканини, які одягаються поверх захисного одягу і періодично змочуються водою з температурою не більше +200С.

5.Завжди слід враховувати фізичний стан людей і особливості виконуваної роботи.

Висновок

Під час можливої аварії на ХНО на якому є запас 15 т хлорпікрину прогнозується утворення зони можливого хімічного забруднення глибиною 2,5 км, та площею 19,63 км2. Враховуючи напрямок домінуючого в цій місцевості напрямку вітру виникає прогнозована зона хімічного забруднення глибиною 2,5 км, шириною 0,69 км та площею 0,52 км2. Населений пункт, що знаходиться на відстані 1,5 км від ХНО попадає в зону хімічного забруднення. Втрати серед населення можуть скласти 119 чоловік, але у зоні можливого хімічного забруднення мешкає 750 чол., тому можна класифікувати ХНО за ступенем хімічної небезпеки як об’єкт ІІ-го ступеню небезпеки (табл. 22). Дія хлорпікрину на робітників ХНО розпочнеться одразу після аварії. Прогнозовані втрати серед робітників становлять 41чол. – максимально та 32 – мінімально. Час підходу хмари забрудненого повітря складає 18 хвилин. Час випаровування розлитого хлорпікрину становить 83 доби.

При ураженні хлорпікрином потерпілих необхідно винести на свіже повітря, забезпечити спокій та тепло, промити слизові оболонки очей, носа та ротової порожнини водою або 2%розчином борної кислоти. Від сильного кашлю – кодеїн. В очі закапати 2% розчин новокаїну, в ніс – 2% розчин ефедрину.

Глава 2. Аварійне прогнозування можливих наслідків аварії на хімічно небезпечному об'єкті з викидом НХР

ЗАВДАННЯ. Оцінити небезпечність осередку хімічного ураження, що виник внаслідок аварії на газгольдері, якщо: в газгольдері місткістю 8400м3 – диметиламін (газ), на відстані 2км від місця аварії розташована санітарно-захисна зона (лісосмуга) шириною 1км, а на відстані 2км від лісосмуги – населений пункт.

Метеоумови: t = -200C, швидкість вітру Vв = 6м/с, СВСП – ізотермія, А0 = 450, вітер в бік населеного пункту.

2.1. Характеристика фізичних, хімічних та токсичних властивостей диметиламіну

Диметиламін – безкольоровий газ з різким запахом нашатирного спирту. При нормальному тиску температура плавлення -92,20С, а кипіння +6,50С. Щільність газоподібного метиламіну за нормальних умов складає приблизно 1,5, тобто він більш важкий ніж повітря і утворює вибухонебезпечні суміші у межах 2,8-14,4 об’ємних відсотків. Метиламін самозаймається при 4000С. Газ розчиняється в органічних розчинниках і дуже добре у воді. Водний розчин дає лужну реакцію. Здатен з’єднуватися з кислотами, утворюючи солі заміщення амонію.

Диметиламін (CH3)2NH утворюється при взаємодії метанолу та диметилового ефіру з аміаком. Застосовується у виробництві інсектицидів, прискорювачів вулканізації резинових виробів, лікарських засобів, розчинників. Крім того у виробництві гербіцидів та миючих засобів.

Газ безводних та транспортується у зрідженому стані під тиском у цистернах. При виході у атмосферу димить та накопичується у низьких ділянках місцевості, підвалах. Вибухонебезпечні суміші з повітрям можуть далеко розповсюджуватися від місця витікання. Розлиті водні розчини диметиламіну виділяють пари, що легко займаються. Ємності з рідким (CH3)2NH при нагріванні можуть вибухнути, а в порожніх після перевезення в них цього ХНО утворюються вибухонебезпечні суміші. При витіканні можуть заражати водойми.

Кількість диметиламіну можна визначити за допомогою термохімічного газоаналізатора „ЩИТ – 2”з діапазоном вимірювань 5-50% об’ємної долі, а також газовизначателем хімічним промислових викидів ГХПВ – 2 з діапазоном вимірювань 1-50мг/м3. також його можна визначити за допомогою газовимірючої системи Pоlytron, що випускає фірма Drager з діапазоном вимірювання 0-900 мг/м3.

Під час вдихання диметиламін викликає ураження нервової системи. Пари сильно подразнюють слизові оболонки та шкіру. Першими признаками ураження є утруднене дихання, слабкість, нудота, прискорене серцебиття, порушення частоти пульсу, кашель, нежить, різь у очах, сльозовиділення. При вдиханні цих газів, при високій їх концентрації (протягом 2 годин) - запаморочення, стан сп’яніння, синюшність шкіри, судороги, втрата свідомості, смерть. Захист органів дихання і очей від (CH3)2NH забезпечують промислові фільтруючі протигази марок А і Г, цивільні та дитячі протигази ГП5 ГП5м ПФД – Ш ПФД – Д з додатковими патронами ДПГ – 3, ізолюючі апарати АСВ – 2, КІП – 8, ІП – 4М(К), а також респіратори марки А.

У випадках, коли концентрація (CH3)2NH не відома чи вище припустимої, роботи по усуненню аварії повинні проводитися тільки в ізолюючих протигазах. Для захисту шкіри використовують захисні костюми, резинові чоботи і рукавички.

При отруєнні (CH3)2NH потерпілого в першу чергу необхідно винести на свіже повітря і забезпечити йому тепло та спокій. Слизові оболонки та шкіру промити водою або 2%-ним розчином борної кислоти не менш ніж на протязі 15 хв. У очі – 2-3 краплі 30%-ного розчину альбуциду.

2.2. Визначення глибини зони можливого хімічного забруднення

Згідно з положеннями „Методики” усі розрахунки виконуються на термін не більш ніж 4 години. Після отримання даних з урахуванням усіх коефіцієнтів отримане значення порівнюється з максимальним значенням переносу повітряних мас за 4 години.

2.2.1. Глибина зони забруднення таблична.

Глибину зони розповсюдження хмари диметиламіну визначаємо при наступних умовах: забруднення диметиламіном при = -200С, швидкості вітру (Vв) = 6 м/с, ізотермія. Маса диметиламіну дорівнює W*d=8400м3*0,002т/м3=16,8 тонн, а для спрощення розрахунків приймаємо кількість(Q) диметиламіну – 17т. У зв’язку з тим, що диметиламін відсутній у таблицях, глибину зони можливого хімічного забруднення визначаємо по хлору, а потім за допомогою коефіцієнту (табл. 20) визначаємо глибину можливого хімічного забруднення диметиламіном. Задана кількість хлору (17 тонн) та швидкість вітру (6 м/с) у таблиці відсутні, необхідно виконати інтерполяцію.

В таблиці є значення для 10 та 20 т хлору при 5м/с.

Якщо 10т – 2,65 км, 20т – 3,8 км, тоді:

Гтаб. для 17т =3,455=3,46км.

В таблиці є значення для 10 та 20 т хлору при 10м/с.

Якщо 10т – 1,95 км, 20т – 2,8 км, тоді: Гтаб. для 17т =2,55км.