3. “Земельний кодекс України” (03.03.1993 р.);
4. “Водний кодекс України” (06.06.1991 р.).
Порушення цих законів може тягти за собою карну відповідальність.
На озброєнні сільського господарства є методи і засоби, які можуть успішно застосовуватись і застосовуються на практиці охорони природи.
В УНВК немає единої програми з охорони природи і тому постійне розширення виробничих потужностей обумовлює збільшення забрудненості відкритих водоймищ і грунтових вод, оскільки при будівництві тваринницьких об’єктів порушуються природоохоронні нормативи.
На землях УНВК мають місце прояви несприятливих природних та антропогенних процесів, які негативно впливають на стан грунтового покриву і стан сільськогосподарського виробництва в цілому. В ряді місць загальні кордони ріллі не зпівпадають з характером рельєфу території та ступінню еродованості грунтового покриву. Значна роздрібненість рельєфу, надмірна розораність, вирощування просапних культур на еродованих землях, а також значні відхилення від рекомендованої при попередньому землекористуванні системи природоохоронних заходів, сприяють розвитку водної ерозії.
В УНВК тваринницька галузь представлена ВРХ та молодняком ВРХ. Як вже зазначалося, продуктивність пасовищ є достатньою, але випасання тварин на сіножатях треба розпочинати після заготівлі сіна, а також обмежувати випасання в період посухи.
Лісосмуги представлені листяними породами. Конструкція лісосмуг - щільна. Вони знаходяться у задовільному стані. Територія господарства має насадження вздовж доріг та на вулицях робітничого селеща. На господарчому дворі, території промбази, дитячого садка та біля правління є газони та квітники.
Влітку добові витрати на 30% більші, ніж взимку. Джерелами стічної води є МТФ, житлові будинки, промислова база господарства. Від водоймищ ці об`єкти в середньому віддалені на незначну відстань - 400-500 м.
В робітничому селищі є колодязі, які віддалені від гноєсховищ, складів пестицидів та мінеральних добрив на значну відстань (понад 1,5 км). Якість води в них - добра, рівень води - 2-2,5 м, паводками не затоплюються.
Звалище має значну площу і організоване на місці кар`єру, тому значної загрози навколишньому середовищу не становить. Скотомогильники - огорожені, відалені від селищ, МТФ.
Основними стаціонарними джерелами забруднення повітря є котельня, а також звалище та автомобілі і трактори. Гази та аерозолі є основними типами речовин, що забруднюють атмосферу.
Населенний пункт господарства - не газифікований, тому повітря забруднюється більше. Сільськогосподарська техніка в цілому експлуатується екологічно безпечно, але трапляються випадки впливу паливно-мастильних матеріалів.
Основними заходами зменшення забруднення повітря в господарстві є газифікування населенного пункту, а також регулювання двигунів сільськогосподарських машин і механізмів.
На території УНВК мешкають дикі тварини: зайці, лисиці, куниці, різні птахи, комахи. Рослинніть - різнотравна - злакова. В травосуміші домінує злакова рослинність: топконіг лучний, вівсяниця борозчата, пирій повзучий та інші. Серед різнотрав`я, що займає 25-35% площі, трапляються подорожник середній, тисячолистник звичайний ті інші. Господарство має направлення зерно-м`ясо-молочне. В господарстві проводиться сівооранка зелених насаджень.
Як видно з наведеного матеріалу, стан охорони довкілля в господарстві - задовільний. Але сітуацію можна покращити:
1) проведення насадження на берегах водоймищ, крутих схилах балок та ярів дерев та кущів;
2) обмежити використання пестицидів, особливо сильнодіючих. Побудувати складські приміщення для зберігання пестицидів у відповідності до санітарних норм і вимог;
3) застосовувати у виробництві сучасну техніку.
7. ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Новітній метод м’якоіонізаційної мас-спектрометрії (PDMS) рекомендовано використовувати у великих спеціалізованих НДІ, що спеціалізуються на картоплярстві з метою дослідження трансгенних сортів картоплі та прогнозування рівня їх резистентності щодо фітопатогенів.
ВИСНОВКИ
1. Показана перспективність використання плазмено-десорбційної мас-спектрометрії в селекційній практиці з метою аналіза глікоалкалоїдів рослин картоплі трансгенних сортів;
2. М’якоіонізаційною мас-спектрометрією PDMS доведено, що кількісний та якісний склад глікоалкалоїдів в тканинах квіток та бульб картоплі трансгенних сортів NewLeaf 6 Russet Burbank і NewLeaf 6 Atlantic суттєво не відрізняється від аналогічних параметрів, притаманних сортам картоплі, отриманим за допомогою класичної селекції (Світанок київський, Невська, Молодіжна);
3. Надані теоретичні підстави притаманній картоплі трансгенних сортів NewLeaf 6 Russet Burbank і NewLeaf 6 Atlantic зниженій стійкості щодо фітопатогенів – глікоалкалоїди, як типові захисні вторинні метаболіти, деструкуються з найвищою швидкістю під впливом фітопатогенів саме в тканинах рослин картоплі трансгенних сортів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Власенко М.Ю. Короткi пiдсумки та завдання дослiджень iз фiзiологii та бiохiмii картоплi. – Картоплярство. – 1994. – Вип.25. – С.14.
2. Власюк П.А., Власенко Н.Е., Мацко В.Н. Химический состав картофеля и путиулучшения его качества. - К.: Наукова думка, 1979. - 196 с.
3. Гусева А.Р., Пасешниченко В.А. Ферментативное расщепление гликоалкалоидов картофеля// Биохимия, 1957. - Т.22, N5. - C.843 - 845.
4. Иванов Б.И Пожарная безопасность в химических лабораториях. – М.: Химия,
1988. – 112 с.
5. Инструкция по технике безопасности при хранении, транспортировке и применении пестицидов в сельском хозяйстве. – М.: Агропромиздат, 1985. – 56 с.
6. Инструкция по технике безопасности для сотрудников, аспирантов и студентов, работающих в лабораториях. – ССГІ: Суми, 1987. – 22 с.
7. Кинтя П.К. Строение и биологическая активность стероидных гликоалкалоидов ряда спиростана и фуростана. - Кишинев: Штиинца, 1987. - 141 с.
8. Кожушко Н.С., Чіванов В.Д. Экспресс-метод определения устойчивости картофеля к фитопатогенам в модельной системе// Современные технологии, экономика и экология в промышленности, на транспорте и в сельском хозяйстве: Сб. научн. ст. по материалам 5-й межд. научно-метод. конф. - К.: ИСМО, Алушта, 1998.
9. Конева И.М., Васюкова Н.И., Озерецковская О.Л. Возможный механизм индуцированной устойчивости картофеля к возбудителю фитофтороза // Пpикл.биохимия и микробиология.-T.30, N1. - C.161 - 166.
10. Липсиц Д.В. Биохимические основы болезнеустойчивости картофеля.- М.: ВНИИТЭИСХ, - 321 с.
11. Лукнер М.К. Вторичный метаболизм у микроорганизмов, растений и животных. - М.: Мир, 1979. - 550 с.
12. Максимов М.Т., Оджагов Г.О. Радиоактивные загрязнения и их измерение. –
М.: Энергоатомиздат, 1986. – 224 с.
13. Методические рекомендации по проведению исследований с картофелем / Под
ред. Н.А.Пика. – К.: УкрНИИКХ, 1983. – 216 с.
14. 14. Михайлов В.Н. и др. Охрана труда в сельском хозяйстве: Справочник.-М.: Агропромиздат, 1983.-99 с.
Завантажити реферат