4. Право при ліквідації (розпуску) корпорації.
Ліквідація - це практичні дії АТ по припиненню справ і реалізації майна. Стадія припинення легального існування називається розпуском, а фактичного - ліквідацією. За законом РФ претензії до акціонерного товариства при ліквідації задовольняються нею в наступному порядку: державні претензії (сплата податків і пошлин, розрахунок по державних кредитах), претензії інших кредиторів (комерційних банків, власників векселів і облігацій, і тд.),претензії власників привілейованих акцій, і тільки після цього претензії власників звичайних акцій. Незнання цього положення (чи нерозуміння того, що акціонер є співвласником АТ) у нашій країні останнім часом приводить до конфліктів між засновниками й акціонерами що ліквідувалися АТ.
5. Права на інспекцію (перевірку).
Всі акціонери мають право на перевірку деяких документів і звітностей своїх акціонерних товариств (списку акціонерів, протоколів збор акціонерів, деяких бухгалтерських звітів і тп.).
На початку відкритої підписки компанія повідомляє про загальну кількість акцій, що випускаються нею. У процесі первинного розміщення в обліку відбиваються дві складові частини оголошеної до розміщення суми акцій: продані і нерозміщені акції. Частіше до моменту закінчення підписки всі оголошені до випуску акції виявляються проданими. Законодавством багатьох країн передбачена можливість цільового використання акцій, що дозволені до випуску, але в силу різних обставин не були розміщені в ході підписки.
1. допускається продаж нерозміщених акцій через деякий час з метою залучення додаткового капіталу.
2. нерозміщеними акціями виплачуються дивіденди по раніше проданих акціях.
3. нерозміщені акції можуть бути продані за пільговими цінами співробітникам акціонерного товариства, що сприяє підвищенню їхньої зацікавленості в результатах роботи своєї компанії.
4. нерозміщені акції обмінюються на раніше випущені оборотні цінні папери (оборотні облігації, оборотні привілейовані акції, варранты й ін.), умовами випуску яких передбачена можливість подібного обміну.
5. нерідко мають місце випадки продажу нерозміщених акцій за фіксованою ціною, що сприяє підвищенню курсу цінних паперів компанії.
Акціонерне товариство може викупити власні акції в їхніх власників по поточній ринковій ціні. Такі акції іноді називаються казначейськими. Вони не надають право чи голосу одержання дивідендів. Казначейські акції можуть зі знижкою проти покупної ціни продавати співробітникам акціонерного товариства. Існує кілька причин, по яких акціонерні товариства виявляються зацікавленими в покупці акцій власного випуску.
1. при сприятливій ринковій кон'юнктурі і впевненості в потенціалі компанії покупка власних акцій може виявитися непоганим розміщенням на тривалу перспективу тимчасово вільних засобів.
2. у випадку покупки власних акцій в умовах короткочасного падіння цін на них і наступний продаж при їхньому підвищенні акціонерне товариство може заробити прибуток.
3. придбання на ринку власних акцій практикується як превентивна міра проти скупки компанії третіми обличчями, що намагаються установити контроль на ній.
4. придбання акціонерним товариством великого числа акцій у великих власників може запобігти падіння їхнього курсу.
5. компанії практикують покупку власних акцій для виплати ними дивідендів.
6. акції можуть знадобитися для забезпечення можливості реалізації власниками оборотних облігацій і привілейованих акцій своїх прав на обмін зазначених цінних паперів на звичайні акції.
7. купуючи свої акції, компанія може робити з їх допомогою платежі, що нерідко практикується при скупці невеликих фірм.
8. метою скупки власних акцій може бути прагнення скоротити число цінних паперів, що звертаються на ринку.
Різниця між розміщеними акціями й акціями, придбаними акціонерним товариством, дорівнює сумі акцій, що звертаються поза акціонерним товариством.
Вартість акцій
Існує кілька видів вартості акцій. Серед них виділяються: номінальна вартість, оголошена вартість, бухгалтерська вартість, ринкова вартість.
Номінальна вартість являє собою вартість, що друкується на бланках акцій. Вона використовується для цілей обліку. У деяких країнах, наприклад у США, акції можуть випускатися без номінальної вартості. У цьому випадку для того щоб провести цінні папери по обліку, використовують так називану оголошену вартість акцій, що відбивається (з'являється) у проспекті емісії.
Бухгалтерська вартість на відміну від номінальної й оголошеної змінюється рік від року. Вона визначається шляхом відрахування з всіх активів компанії її пасивів і розподілу результату (кількісно рівного власності акціонерів) на загальне число звичайних акцій, що знаходяться в звертанні. Бухгалтерська вартість відображає величину капіталу, що приходиться на одну акцію.
Ринкова вартість акцій являє собою ту ціну, за якої вони можуть чи купуватися продаватися на ринку. Вона є визначальної для інвестора. Акція коштує стільки, скільки покупець згодний за неї заплатити.
За рішенням зборів акціонерів акції можуть бути розділені чи консолідовані. У випадку роздягнула випущені в звертання акції заміняються декількома іншими з меншим номіналом. При цьому розмір акціонерного капіталу не змінюється. Поділ акцій практикується для того, щоб зробити їхній більш доступними для дрібних вкладників. Якщо ж акції консолідуються, то цінні папери колишніх випусків обмінюються на менше число нових акцій з підвищеним номіналом.
Типи акцій.
1 Привілейовані акції
Дотепер ще не були розглянуті розходження акцій по типах, хоча деякі їхні особливості вже згадувалися вище. Розрізняють звичайні і привілейовані акції. Як і звичайні акції, привілейовані акції являють собою цінний папір, що вказує на частку участі її власника в корпорації. Від звичайних акцій їх відрізняє наступне:
1. дивіденди на привилигированные акції, як правило, установлюються по фіксованій ставці;
2. вони випускаються з указівкою номіналу і розміру дивіденду в чи відсотках у доларах на акцію;
3. дивіденди по привілейованих акціях виплачується до виплат по звичайних акціях і не залежать від прибутку акціонерного товариства;
4. власники привілейованих акцій мають переважне право на визначену частку активів акціонерного товариства при її ліквідації;
5. як правило, власники привілейованих акцій не мають переважних прав на покупку акцій нового випуску і права голосу.
Види привілейованих акцій.
1. Кумулятивні привілейовані акції - найпоширеніший тип привілейованих акцій. Передбачається, що будь-які причитающися,але не оголошені дивіденди накопичуються і виплачуються по цих акціях до оголошення дивідендів по звичайних акціях.
2. Некумулятивні привілейовані акції. Власники цих акцій утрачають дивіденди за будь-який період, за який рада директорів не оголосив їхню виплату.
3. Привілейовані акції з часткою участі дають їх власникам право на одержання додаткових дивідендів понад оголошену суму, якщо дивіденди по звичайних акціях перевищують оголошену суму.
Завантажити реферат