Облік готової продукції

На дебеті рахунка № 92 "Адміністративні витрати" відображають загальногосподарські витрати звітного періоду, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, тобто: заробітна плата апарату управління підприємством; витрати на всі види відряджень працівників управління; позавідомча пожеж­на охорона (суми витрат на підставі укладених договорів); інші витрати по управлінню (канцелярські, типографські, поштово-те­лефонні витрати заводоуправління) цехів основного та допоміж­ного виробництв; витрати на утримання телефонних станцій, комутаторів тощо; амортизаційні відрахування від вартості основних засобів загальногосподарського призначення, в т.ч. відрахування амортизації будівель і приміщень, використовува­них управлінням підприємства, а також для ведення культурно-просвітньої, оздоровчої, фізкультурної та спортивної роботи серед працівників підприємства та членів їхніх сімей; амортизаційні відрахування від вартості основних засобів, наданих підприємс­твам громадського харчування, утримання і ремонт будівель, споруд та інвентарю загальногосподарського призначення, витрати рахунків класу 8.

Методика та техніка обліку всіх видів витрат на управління єдина, тобто витрати формуються у межах кожного підрозділу, кожного субрахунку в розрізі елементів витрат та номенклатури статей кошторису. Але наприкінці місяця розподіл, перерозподіл та списання витрат на управ­ління по кожному з рівнів управління мають свої особливості.

Витрати на рівні бригади усередині (дільниці або цеху) розподіляють та списують простим методом, тобто тільки за видами продукції.

Нормативний метод обліку витрат на управління струк­турними підрозділами здійснюється аналогічно витратам на утримання та експлуатацію машин і обладнання, тобто зібрані на дебеті рахунка витрати у розрізі елементів витрат та статей кошторису за загальною схемою наприкінці місяця списуються на основі первинного їх розподілу за напрямками та відобра­жаються на рахунках обліку виробництва № 23 "Виробниц­тво", субрахунку рахунка № 23 "Допоміжні виробництва", № 39 "Витрати майбутніх періодів".

Обліковані витрати, відображені на дебеті рахунка № 92 "Адміністративні витрати", за Інструкцію "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку" № 291 від 30.11.99 р. списуються в дебет рахунка № 79 "Фінансові результати".

Брак - це непродуктивні витрати матеріальних цінностей та праці, навіть у тих випадках, коли є можливість переробити забраковану продукцію у новий продукт праці або виправити недоліки.

Облік всіх витрат і результатів виробничої діяльності підприємства здійснюється у журналі-ордері № 10.

Журнал-ордер № 10 має 3 розділи: І - "Витрати виробництва", II - "Розрахунок витрат за економічними елементами", "Собівартість товарної продукції".

Розділ І заповнюється за даними відомостей № 12 і № 15 в розрізі кореспондуючих рахунків. Тут визначається вся сума витрат звітного місяця.

У розділі II здійснюється розрахунок витрат на вироб­ництво за економічними елементами з коригуванням внутріш­ньозаводського обігу.

У розділі III здійснюється розрахунок собівартості товар­ної продукції за статтями калькуляції. Тут показуються залишки незавершеного виробництва на початок і кінець місяця, окремо фактична собівартість продукції основного та допоміжного виробництв, а також фактична собівартість всієї товарної продукції.

Випуск продукції з виробництва та передача її на склад оформляється накладними відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання в яких вказується: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю. Вони випускаються в двох примірниках, один з яких призначений для здавальника, а інший залишається на складі.

Кількість виробників, що оприбутковуються на склад, їх вага та обсяг вимірюється, підраховується і при необхідності зважується.

Для обліку випуску готових виробів з виробництва бухгалтерія складає відомість випуску готової продукції, зданої на склади підприємства, в натуральному і вартісному вимірниках. Дані цієї відомості використовуються для контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку.

Накопичувальні відомості випуску господарської продукції (в натуральному і вартісному вираженні) і накопичувальні відомості відвантаженої продукції заповнюються на підставі первинних документів протягом місяця.

Ціна проставляється на підставі номенклатури-цінника, наявність якого є однією з важливих умов організації обліку господарської продукції. В ньому вказується вид кожного виробу, його відмінні ознаки (модель, артикул, марка, фасон тощо) привласнений йому код, сукупний номенклатурний номер, що закріплюється на весь час виробництва і збуту продукції наданому підприємству, та облікові ціни.

При використанні ЕОМ в бухгалтерському обліку, крім номенклатури цінника, розробляється комплекс довідників продукції, яка оподатковується різними видами податків, довідників середньоквартальної та середньорічної собівартості, платників та вантажоодержувачів. У вигляді довідників формалізуються і способи визначення суми рахунку за продукцією відвантажену на внутрішній ринок та на експорт.

В довідниках зазначається найменування виробу, коли видів товарної продукції вироби та змінні параметру (ціна, собівартість, ставки податків тощо). Всі ці дані записуються на магнітний носій інформації та використовується для оперативного управління записом продукції і для складанні відповідної внутрішньої звітності.

В залежності від виду, випуск готової продукції з виробництва оформляється та відображається в обліку по різному. Якщо продукція має речовий характер (виріб), то це означає, що її потрібно передати на склад. В такому разі оформлюються первинні документи і виконуються бухгалтерські проводки.

Відпуск (собівартість) продукції покупцю оформлюються видатковими накладними, приймально-здавальними актами із зазначеними номерами накладної і дати оформлення, номера і дати договору з замовниками, назви та реквізитів замовника, одиниць виміру, кількості, оптової ціни і вартості.

4. Особливості обліку випуску готової продукції та формування її собівартості в умовах використання комп’ютерної техніки

Основний прибуток виробничі підприємства отримують від реалізації продукції, що виготовляється. Тому визначення собівартості продукції має велике значення для керування витратами, для встановлення нижніх меж цін на кожному підприємстві.

Згідно з п. 6 П(С)БО 9 "Запаси", готова продукція з метою бухгалтерського обліку включається до запасів. Одиницею бухгалтерського обліку готової продукції є її найменування або однорідна група (вид). Собівартість виробництва готової продукції визначається на підставі П(С)БО 16 "Витрати", в п. 11 якого дано визначення двох понять собівартості готової продукції: собівартості реалізованої продукції та виробничої собівартості продукції. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції встановлює підприємство. У виробничу собівартість продукції входять: