Заробітна плата робітникам за першу половину місяця видається у вигляді авансу, розмір якого визначається виходячи з даних табеля про відпрацьований час (додаток №9) тарифної ставки. Сума авансу потім утримується із заробітної плати робітника, розрахованій за підсумками роботи за місяць. Мінімальний розмір авансу повинен бути не нижче тарифної ставки працівника за
відпрацьований час згідно табелю.
Існує також безавансовий порядок розрахунків по заробітній платі,при якому на підприємстві замість планового авансу робітникам нараховується заробітна плата за першу половину місяця по фактично виготовленій продукції чи по фактично відпрацьованому часу.
Як правило, аванс нараховується у розмірі 40-50% окладу, але за вирахуванням податків.
Основним бухгалтерським регістром, який використовується для розрахунків з працівниками, є розрахункова відомість (додаток 9). Це регістр аналітичного обліку, так як складається в розрізі кожного табельного номеру, по цехах, категоріях робітників і по видах утрат і утримань.
Розрахункова відомість містить в собі такі показники:
1) нараховано по видах оплат (оборот по кредиту рахунку 70 «Розрахунки по оплаті праці»);
2) утримано і зараховано по видах платежів і зарахувань (оборот по дебету рахунку 70);
3) до видачі на руки або залишилось за підприємством на кінець місяця (сальдо по рахунку 70);
Третій показник розрахункової відомості є підставою для заповнення платіжної відомості для видачі заробітної плати (4).
Існує кілька варіантів оформлення розрахунків з працівниками:
1) шляхом складання розрахунково-платіжних відомостей, в яких суміщаються 2 регістри: розрахункова і платіжна відомості, тобто одночасно розраховується сума до оплати і проводиться іі виплата. Ці відомості використовуються, в основному, на невеликих підприємствах з постійним складом працівників;
2) шляхом складання розрахункових відомостей, а виплата проводиться окремо по платіжних відомостях;
3) шляхом складання машинним способом листків «Розрахунок заробітної плати» для кожного працівника за місяць (нараховано, утримано і до видачі), на основі яких запоанюється платіжна відомість для видачі заробітної плати (9).
Підставою для складання розрахункових відомостей і листків розрахунку зарплати є первинні документи:
n табель обліку використання робочого часу - для розрахунку погодинної зарплати та інших оплат, в основу яких покладений час (простій, доплати за роботу в нічний і понадурочний час, тимчасова непрацездатність) (додаток 7);
n накопичувальні карточки заробітної плати - для робітників-відрядників;
n розрахунки бухгалтерії по всіх видах додаткової зарплати і допомог по тимчасовій непрацездатності;
n розрахункові відомості за минулий місяць - для розрахунку сум утримань податків;
n рішення судових органів на утримання по виконавчим листах;
n платіжні відомості на раніше виданий аванс за першу половину місяця;
n доручення-зобов’язання на товари, продані в кредит і інші(4).
РОЗДІЛ 5. ОБЛІК ОПЛАТИ ВІДПУСТОК.
За перший рік роботи відпустка робітникам і службовцям надається, згідно трудового законодавству законодавству, по закінченню 11 місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Відпустка за другий і наступні роки надається хзідно встановленому графіку черговості відпусток в будь-який період року.
Нарахування сум виплат за період відпусток регламентцється Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну від 08.02.1995р. №100 (зі змінами і доповненнями постановою Кабміну від 16.05.1995року), а також Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996року.
Згідно цих документів щорічна відпустка надається працівникам за фактично відпрацьований рік, який відраховується з дня укладання трудового договору.
Тривалість відпусток з 1.01.1997 року незалежно від режимів та графіків роботи всіи працюючим розраховується в календарних днях.
Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, що мають дітей або коипенсації за невикористану відпустку, тривалість яких розраховують в календарних днях, проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованог періоду ( за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножують на кількість календарних днів відпустки. Святкові і неробочі дні, що припадають на період відпустки, не оплачуються. У році кількість неробочих і святкових днів складає 12.
Приклад 1. Працівник підприємства має право на щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні та додаткову відпустку - 6 календарних днів. Віідпустка надається з 28 квітня 1997 року. Сума заробітної плати за 12 попередніх місяців, починаючи з квітня 1996 року по березень 1997 року складає 1625 грн. Кількість календарних днів у році складає 353 (за винятком святкових і неробочих).
Середньоденний заробіток складає:
1625 грн. / 353 = 4,6 грн.
Сума відпускних складає:
30 днів (24 дні + 6 днів) * 4,6 грн. = 138 грн.
Фактично тривалість невиходів на роботу становитиме 33 календарних дні, оскільки на відпустку припадають святкові дні 1,2 і 9 травня, які у тривалість відпустки не включаються і не оплачуються.
Працівнику, що працював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця, наступного після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпуск чи виплачується компенсація за еквикористаний відпуск.
Працівникам, що пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток до фактичного заробітку включається:
1) основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу і роботу в нічний час, суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування, високі досягнення у праці (високу професійну майстерність), умови та інтенсивністть праці, керівництво бригадою, вислугу років та ін.);
2) виробничі премії і премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії;
3) винагороди за підсумками роботи за рік та інші;
4) виплати за час попередньої ввідпустки, за час виконання державних і громадських обов’язків, за час службових відряджень;
5) виплату у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без врахування сум податків, аліментів тощо.
При обчисленні середньої заробітної плати не включаються такі виплати:
Завантажити реферат