Вологі мусонні ліса бувають двох типів: змішані листопадні і вічнозелені. У складі цих лісів є такі породи, як тікове дерево, ксілія рубанковидна, птєрокарпус великоплідний та ін. Масиви вічнозеленого широколистяного мусонного лісу знаходяться на заході Таїланду, уздовж р. Мекхлонг і в деяких прибережних районах південного – сходу. Тут зустрічаються породи дерев, характерні для дощьового лісу. Серед них – янг, так`ян, сандалове дерево, ліани і кучеряві рослини. Під їхнім пологом ростуть папороті.
Численний і різноманітний загін мавп, які живуть у всіх районах країни. В зоні дощових лісів зустрічаються індійські слони. Із хижаків водяться тигр і леопард. Із інших хижаків в Таїланді зустрічаються червоні вовки і шакали, а із більш мілких – куниця-харза; індійський барсук, на рисових полях і узліссях лісу водяться мангусти, а також два види видр. В Таїланді зустрічається декілька ендемічних видів оленів.
Різноманітний світ пернатих. В заплавах річок, на болотах і рисових полях – велика кількість водоплаваючої птиці: білі пелікани, качки, але більше всього чапель. Дуже багато фазанових, диких курей і куропаток, папуг. Численні хижі птахи (орел, сокіл, шуліка).
На узбережжі Сіамської затоки і в прибережних островів таїландці виловлюють масу крабів, креветок, молюсків, частково устриць, які використовуються в їжі.
В Таїланді є біля 50 національних парків і заповідників, які займають площу більше 25 тисяч квадратних кілометрів.[7] Найбільш відомими і цікавими є наступні:
· Національний парк Кхао Яй (200 км до північного сходу відБангкоку). У цьому парку мешкають слони, тигри, ведмеді, росте велика кількість різних диких квітів, дерев, орхідей. В парку багато гарних водоспадів і стежин для прогулянок;
· Національний парк Дої Інтханон розташований навколо найвищої вершини Таїланду (2565м над рівнем моря) в провінції Чіангмай. У лісах на висоті 1800м ростуть лишайникі дикі орхідеї. У нижній частині парку знаходиться декілька гарних водоспадів і сіл гірських народностей мео і карен.
· Острів Самет в провінції Районг є основною частиною морського національного парку. Вузький, 6 кілометрів в довжину, острів Самет є одним із найкрасивіших островів Таїланду. Він облямований чудовими пляжами, сліпучими кораловими рифами і спокійною водою, ідеальною для підводного плавання і пірнання.
· Національний парк Ераван знаходиться в провінції Канчанабурі. В горбкуватому і лісистому парку знаходиться семиярусний водоспад Ераван, який є одним із найкрасивіших природних каскадів Таїланду.
· Національний парк Сам Рой Йот розташований в провінції Прачуап Кхири Кхан. Величезні скелі із вапняка, покриті рідким лісом, велично піднімаються над прибережними болотами і являються місцем гніздування великої кількості водоплаваючих пташок.
· Парк водоспадів Кху Кхут в провінції Сонгкхла розташований на території озера Сонгкхла і займає площу більше 520 квадратних кілометрів. В цьому парку мешкає 140 видів перелітних і постійно проживаючих пташок.
· Національний парк Пханг Нга . На території парку знаходяться острова із зеленого вапняка, які пронизані печерами і морськими гротами. Великий інтерес в цих місцях становить доісторичні наскельні розписи і мусульманське рибацьке село на сваях.
· Морський національний парк Тарутао в провінції Сатун, розташований в 31 кілометрі від південного узбережжя Таїланду, недалеко від тайсько-малазійського морського кордону в Індійському океані. Цей парк займає територію в 1400 квадратних кілометрів і складається із 51 острова. Води навколо цих островів є самими кращими в Південно-Східній Азії для підводного плавання.
Культурно-історичні
Пам`ятки художньої культури Таїланду належать до бронзового віку, свідчення тому є кераміка з поховань, зразки якої можна побачити в національному музеї. В перші століття нашої ери на території цієї країни розвивалося монське та кхмерське мистецтво, що послужило основою тайській культурі, що створили численні храми, масивні, з ювелірно-тонкими деталями статуї Будди. Національне тайське мистецтво почало активно розвиватися під егідою буддизму з XIII століття: будувалися своєрідні храми ( таких більше ніде немає ), в скульптурі вироблювали характерні для Таїланду графічні витягнуті форми. П період розквіту Сіамської держави – в XIV – XIX століттях – з`явилися міста з прямокутним плануванням, обнесені цегельними стінами з зубцями у вигляді листків лілії. Палаци та храми багато прикрашені кольоровою мозаїкою, складним розписом та різьбою. Створювались численні витвори скульптури.[6]
Західний вплив почав відчуватися в Таїланді з кінця XIX століття. Але країна не втратила свого екзотичного тайського обличчя. Особливо це вигадливе сполучення стародавнього Сходу та сучасного західного мегаполісу вражає в Бангкоке, де виросли будівлі багато численних банків, офісів, готелей в дусі сучасної “інтернаціональної” архітектури.
Про всі храми Таїланду неможливо розповісти навіть стисло в загальних рисах, оскільки тільки в Бангкоці налічується більш як 400 храмових споруд(Храм Ват По, Храм Ват Арун, Храм Ват Траймит, Золота гора, Великий Королівський палац, Храм Ранкової зорі та багато інших). Найбільш популярним у туристів та міського населення є Храм Смарагдового Будди – зразок класичної тайської архітектури. Храм був побудований спеціально для того, щоб розмістити там статую Смарагдового Будди, висота якої біля 75 сантиметрів. [2] А скільки їй років – точно не знає ніхто.Відповідно тайським історичним хронікам, у 1434 році ударом блискавки зруйнована пагода в місті Чианграй, розташована в одному з північних районів Таїланду. На цьому місці в старій ступі, в якій зберігалися священні реліквії, згодом ніби то виявили золоту статую Будди. З інших джерел, її вивезли тайці як військовий трофей із Лаоса. З цього часу і починаються мандрівки Смарагдового Будди по храмам Лампанга, Чиангмая, Вьентьяна, Тонбури. Вони продовжувалися до тих пір, поки 200 років тому для нього указом тайського монарха не був побудований спеціальний храм. Через деякий час частина золотого покриття статуї осипалась, і оголився зелений камінь. Незважаючи на свою назву вона зроблена не із смарагду, а з рідкого суцільного куска ніжно-зеленуватого нефриту.
Вхід в храм Смарагдового Будди охороняють дві гігантські статуї “якшей” – кам’яних сторожів китайської зовнішності, які захищають храм від всякої погані. Будда сидить на високому золоченому троні в центральному залі зі стінами покритими фресками. По сторонам від статуї розташовані дві скляні сфери, що символізують Сонце і Луну. Нижче статуї розташовані багато прикрашені вази, чаши з благовоніями, найрізноманітніші підношення та дари від високопоставлених осіб і простих тайців.
Аюттая
З Бангкоку на човні можна добратися до міста Аюттайя – столиці Таїланду з 1350 по 1776 року, розташованої в 72 кілометрах від сучасної столиці. Руїни, що залишилися від Аюттаї в результаті нападу бірманців, говорять о величі та красі цього міста.
Завантажити реферат