РПС Вінницької області

Аналізуючи таблицю 4 ми бачимо, що в 1998 році підвищився рівень урожайності картоплі, цукрового буряка та овочей в порівнянні з попереднім роком. Якщо розглянути урожайність цукрових буряків і зернових по районах, то перші місця серед 27 районів зайняли Тростянецький район – перше місце, Томашпільський – друге, Ямпільський – третє, а Вінницький район зайняв 10 місце.

Під урожай 1999 р. у сільськогосподорських підприємствах озимих на зерно і зелений корм посіяно 404,3 тис. га (в 1997 р. – 401,3 тис. га), що становить 98,3% до прогнозу. Крім того, озимого ріпаку на зерно посіяно 12,5 тис. га, або в 1,3 рази більше, ніж передбачалося.

Провідні галузі тваринництва – скотарство і свинарство. В 1994 році область займала 1 місце в країні по виробництву м’яса – 160,8 тис. т, в той час як в 1990 році з 230 тис. т вона посідала 3-те місце. А от за споживання м’яса на душу населення область займає 5-те місце.

У 1998 році всіма категоріями господарств вироблено 156,9 тис.т живої ваги м’яса, молока – 710,3 тис. т, вовни – 73 т, яєць – 351,7 млн. штук. У порівнянні з 1997 роком виробництво м’яса зменшилося на 18,7 тис. т (10,6%), молоко – на 32,6 тис. т (4,4%), вовни – на 41 т (в 1,6 раза). Деяке пожвавлення виробництва відмічено в птахівництві. Виробництво яєць збільшилось на 8,8 млн. штук (2,6%).

Чисельність поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств на 1 січня 1999 року становила 659,2 тис. голів.

Таблиця 5. Чисельність поголів’я основних видів тварин

Як ми бачимо з таблиці у 1999 році скоротилося поголів’я великої рогатої худоби в порівнянні з попереднім роком, але в той же час збільшилось поголів’я свиней і птиці. Якщо розглядати чисельність ВРХ на 1998 рік в розрахунку на 100 га сільгоспугідь по районах, то перше місце займає Бершадський район (39 голів), друге – Козятинський (38 голів), третє – Калинівський (36 голів), а Вінницький район займає сьоме місце,

За 1998 р. у рахунок регіонального контракту по зерну надійшло 12,0 тис. т зерна, що становить 8,0% до обсягу передбаченого контрактом. Крім того, в рахунок погашення одержаних авансів минулих років поставлено у держресурси 138,1 тис. т зерна. Всіма категоріями господарств за 1998 р. заготівельним організаціям продано 2366,0 тис. т цукрових буряків, картоплі – 2,5 тис. т, овочів – 3,6 тис. т, фруктів – 5,1 тис. т. У порівнянні з відповідним періодом минулого року заготівельним організаціям продано менше: цукрових буряків – на 20,5 тис. т, картоплі – на 0,9 тис. т, овочів – на 0,5 тис. т, фруктів – на 53,5 тис. т.

Ще хочу відмітити, що спеціалізація АПК має певні відмінності в різних частинах області. Тому можна виділити чотири агропромислових підрайони: Північний, Центральний, Південно-східний та Південно-західний.

Північний агропромисловий підрайон займає територію Хмільницького, Літинського, Козятинського, Калинівського, Погребищенського, Липовецького, Іллінецького та Оратівського адміністративних районів. Він спеціалізується на вирощуванні цукрових буряків, зерновому господастві, тваринництва м’ясо-молочного напрямку та свинарстві. Потужні переробні підприємства розташовані в Хмільнику, Козятині, Погребищі, Калинівці, Уладівці та Іллінцях.

Центральний підрайон охоплює територію Барського, Жмеринського, Вінницького, Немирівського та Гайсинського районів. Спеціалізується на буряківництві, зерновому господарстві, садівництві, м’ясо-молочному тваринництві та свинарстві. Крім того тут розвинуте овоче-молочне господарство приміського типу. В усіх районних центрах даного підрайону є підприємства харчової промисловості.

Південно-східний підрайон за площею найбільший. Десять адміністративних районів входять до його складу: Тиврівський, Шаргородський, Тульчинський, Томашпільський, Крижопільський, Тростянецький, Піщанський, Тепликський, Бершадський, Чечельницький. Поряд з традиційними для області галузями спеціалізації, як то: буряківництво, зернове господарство, свинарство та тваринництво м’ясо-молочного напрямку, – в підрайоні вирощуються олійні рослини та займаються птахівництвом. Підприємства харчової промисловості розташовані в таких населених пунктах, як Шаргород, Гнівань, Тульчин, Вапнярка, Ладижин, Тростянець, Городівка, Крижопіль, Бершадь та інші.

Південно-західний підрайон займає решту території області, а саме: Муровано-Куриловецький, Могилів-Подільський, Чернівецький та Ямпільський райони. Крім традиційних розвинутих на Вінниччині галузей, тут займаються тютюнництвом, садівництвом, вівчартвом. Великі підприємства переробної ланки є в Мурованих Курилівцях, Могилеві-Подільському, Вендичанах, Ямполі.

Економічні зв’язки Вінниччини

Зовнішньоекономічні зв’язки за січень-листопад 1998 року Вінницька область здійснювала з 82 країнами.

За даний період спостерігається скорочення обсягів експорту-імпорту товарів. Оборот зовнішньої торгівлі товарами області за січень-листопад 1998 року склав 186436,19 тис. доларів США, що на 36,0% менше проти відповідного періоду минулого року. При цьому обсяги експорту склали 99087,93 тис. доларів США, імпорту – 87348,26 тис. доларів США, що, відповідно, на 40,3% і 30,2% менше, ніж за відповідний період минулого року. Коефіцієнт покриття імпорту-експорту становив 1,1 (за відповідний період 1997 року – 1,3).

Найбільшу частку експортних поставок області становив текстиль та текстильні вироби – 17,9% до загального обсягу експорту, де на одяг та предмети одягу припадає 16,5% цього обсягу. Значне місце експорту серед груп товарів займає експорт живих тварин та продукції тваринництва – 15,2%, в основному за рахунок м’яса і субпродуктів – 13,0%. Питома вага експортованих машин та устаткування складає – 12,7% (з них механічних – 12,1%, електричних – 0,6%).

На поставки продукції харчової промисловості також припадає 12,7% експорту (в тому числі виробів м’яса, риби – 5,6%, продуктів переробки плодів, овочів – 3,4%, цукру – 1,0%), продуктів рослинного походження – 10,3%, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 5,7%.

Триває процес зниження частки експортних поставок, які здійснюються за умови товарообмінних, тобто бартерних операцій. Товаробмінні операції підприємства області здійснювали з партнерами з 28 країн. За січень-листопад 1998 року питома вага експорту за бартерних умов склала 7,6% проти 17,7 відповідного періоду минулого року.