1. Теорема Хекшера-Оліна.
2. Теорема вирівнювання цін на фактори виробництва (Хекшер-Олін-Самуельсон).
3. Теорема Столпера-Самуельсона.
4. Теорема Рибчинського.
5. Парадокс Леонтьєва.
В 1919 році вийшла стаття Хекшера “Вплив зовнішньої торгівлі на розподіл доходів”. Через 30 років Олін доповнив цю теорію.
Припущення теорії:
1) 2 фактори виробництва: капітал і праця;
2) фактори виробництва повністю використовуються в процесі виробництва;
3) країни по-різному забезпечені факторами виробництва;
4) обмеженість обсягів факторів виробництва в кожній країні;
5) повна мобільність факторів виробництва в межах країни;
6) відсутність мобільності факторів виробництва між країнами.
Припущення щодо характеру ринку:
1) дві країни виробляють два товари;
2) досконала конкуренція;
3) існує вільна торгівля;
4) збалансованість торговельних потоків;
5) транспортні видатки дорівнюють нулю.
Припущення стосовно технології виробництва: однакова технологія в обох країнах.
Припущення щодо характеру товару:
1) один товар – трудомісткий, другий – капіталомісткий;
2) повна еластичність попиту по ціні;
3) смаки та уподобання споживачів однакові;
4) відсутній ефект масштабу.
Найбільш важливим моментом у цій теорії є різна факторомісткість та насиченість в країні.
Факторомісткість товару – це показник, який визначає кількість факторів виробництва на створення одиниці товару.
, K – капітал, L – праця.
Наприклад,
ІІ товар |
І товар |
K2=3 |
K1=1 |
L2=3 |
L1=4 |
|
|
Висновок: , другий товар являється більш капіталомістким ніж перший. Для другого товару маємо і . Тобто, перший товар є трудомістким. |
Надлишок факторів виробництва (факторонасиченість) – це показник, який показує відносну забезпеченість країни факторами виробництва.
Існують два способи визначення:
1. Через відносні ціни на фактори виробництва.
,
де r – ставка відсотка
W – заробітна плата
ІІ країна має відносний надлишок капіталу, якщо співвідношення ціни капіталу і ціни праці в країні ІІ менше співвідношення ціни капіталу і ціни праці в країні І.
2. Через абсолютні розміри факторів виробництва в країні.
ІІ країна має надлишок капіталу, якщо співвідношення між абсолютними обсягами капіталу і праці в ІІ країні більше ніж співвідношення абсолютних розмірів капіталу і праці в країні І:
Перший спосіб враховує і попит на фактори виробництва і їх пропозицію, тоді як другий спосіб враховує лише пропозицію. Обидва способи дають однакові результати, коли попит на товари в обох країнах також однаковий. Але якщо попит на товар 2, який являється капіталомістким в країні ІІ більше ніж попит на цей товар в країні І, то тоді відносна ціна капіталу в країні ІІ буде більшою ніж відносна ціна капіталу в країні І.
Графік. Попит і пропозиція на капітал.
Графік. Криві трансформації виробничих потужностей.
І країна має відносний надлишок праці, ІІ країна має відносний надлишок капіталу. Товар 1 – трудомісткий, товар 2 – капіталомісткий:
Оскільки країна І має відносний надлишок праці, а товар 1 є трудомістким, то країна І може виробляти відносно більше товару 1, ніж країна ІІ. І навпаки, оскільки країна ІІ має надлишок капіталу, а товар 2 є капіталомістким, то країна ІІ буде виробляти товар 2.
Теорема Хекшера-Оліна.
Кожна країна експортує ті факторомісткі товари, для виробництва яких використовується відносно надлишковий фактор виробництва й імпортує ті товари, для виробництва яких використовує дефіцитні фактори виробництва.
Отже, країна І експортує товар 1, а країна ІІ експортує товар 2.
Графік. Торгівля країн з різними умовами виробництва та ідентичним попитом в умовах автаркії (різна забезпеченість факторами виробництва).
Цей графік показує економічну рівновагу в умовах автаркії: точка А – це точка рівноваги для країни І, точка А' – для країни ІІ. Через ці точки проходять лінії внутрішніх цін: лінія Р – лінія внутрішніх цін для країни І, лінія Р' – для країни ІІ. Оскільки у припущеннях йдеться про однаковість смаків та уподобань споживачів в обох країнах, то маємо одну криву байдужості.
Країна І має відносну перевагу у виробництві трудомісткого товару 1:
.
Внутрішня ціна на працю менша в країні І:
.
Виходячи з цього робимо висновок, що країна І експортуватиме товар 1, а країна ІІ буде експортувати товар 2.
Графік. Теорема Хекшера-Оліна в умовах вільної торгівлі.
Виходячи з того, що країна І має відносні переваги у виробництві товару 1, який є трудомістким, то під впливом світових цін вона змінює структуру виробництва товарів (точка А прямує до В). Точка В – новий рівень виробництва в умовах вільної торгівлі.
Виходячи з того, що країна ІІ має відносну перевагу у виробництві товару 2, який є капіталомістким і під впливом світових цін, вона змінює структуру виробництва товарів (точка А' переходить в точку В'). Точка В' – показує новий рівень виробництва країни ІІ в умовах вільної торгівлі.
Лінія світових цін проходить через точки В і В'.
І країна.
Точка Е – рівень споживання країни І в умовах вільної торгівлі. В умовах вільної торгівлі споживається ОХ2 одиниць товару 1 та ОУ2 одиниць товару 2. Виробляється ОХ3 одиниць товару 1 та ОУ1 одиниць товару 2. Звідси випливає, що країна І експортує Х2Х3 = СВ одиниць товару 1 та імпортує У1У2 = ЕС одиниць товару 2. Маємо СЕВ – торговельний трикутник.