МЗС Греції Папуліас у листопаді 1993 року відвідав усі зацікавлені столиці, крім Анкари з метою добитися зняття санкцій проти СРЮ.
Греція разом з Канадою та Великобританією виступили проти нанесення повітряних ударів по сербських позиціях. Серби вистрелили зі 120мм міномета по ринкові, де був натовп людей, це посилило прагнення США проводити бомбардування. Лютий 1994 року – ще один обстріл мирного населення в Сараєво. Тоді Греція погодилася на надсилання ультиматуму СРЮ про відведення важкої артилерії від Сараєво.
Греція – член НАТО з 1952 року.
Турецькі миротворці з більшою симпатією ставилися до мусульман. Найбільш об’єктивними були миротворці з Далекого Сходу.
10 листопада 1992 року – Міцутакіс запропонував, щоб усі сусіди Македонії підписали угоду про гарантії недоторканості кордонів Македонії. У відповідь на цю пропозицію США надіслали 300+300 американських військовослужбовців, щоб сформувати групу радників, які б допомагали у формуванні македонських прикордонних сил.
5.2. Україно-грецькі відносини
Україно-грецькі мають під собою серйозний історичний фундамент, духовну спорідненість, спільну спадщину античної та візантійської культур. Це, на думку глави українського парламенту, причина того, що нас у Греції розуміють і підтримують. Визначальним чинником є і те, що Греція, долаючи перешкоди, пройшла важкий шлях до ЄС і нині із запровадженням євро переживає непрості часи. Підбиваючи політичні підсумки свого триденного візиту до Греції і відповідаючи на запитання “ГУ” про те, що обговорювали на переговорах членів делегації з керівництвом грецького зовнішньополітичного відомства, Володимир Литвин сказав:
— У МЗС Греції було висловлено цілковиту підтримку позиції України, її зовнішньополітичній орієнтації. З 1 січня 2003 року Греція головуватиме в Євросоюзі. І я гадаю, що грецька сторона докладе зусиль до того, щоб Україна мала конкретніші параметри, конкретніші віхи та орієнтири для поглиблення співпраці з ЄС. Тим паче що під час минулого головування в ЄС Греція надала серйозну допомогу в підготовці Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС. Я вважаю, що той рівень конструктивізму та взаєморозуміння, який існує між Києвом і Афінами, є сенс перенести на відносини України з Європейським союзом. Співробітництво з Грецією може слугувати еталоном розвиткові цих відносин. Думаю, є всі підстави сказати, що сьогодні нам потрібно менше енергії витрачати на переконання ЄС у європейських позиціях Києва, а спрямувати її на те, щоб забезпечити стандартний рівень життя в країні, який відповідає європейським нормам. Для нас вступ до ЄС не має бути самоціллю. Це віха. Той горизонт і та перспектива, що ми її мусимо досягти. Треба мати почуття власної гідності і навчитися його демонструвати. Я маю на увазі те, що Україна такою само мірою зацікавлена в ЄС, якою Євросоюз зацікавлений в Україні. Нам не треба проситися до Європи. Ми — в ній. І казати про європейську безпеку, про те, що Європа буде цілісна, що відіграватиме ту роль, яку вона покликана грати, без України —неправильний підхід. Це утопія.
Багато хто не хоче бачити Україну в ЄС. Їм вигідно, щоб наша країна нагадувала аморфне державне утворення, аби Україна не була нацією, а становила суму населення, яким можна маніпулювати і на якому можна відпрацьовувати різні технології, влаштовуючи показові “шмагання”. Мета цього — продемонструвати решті, що коли вони не діятимуть у завданому режимі та завданих координатах, то з ними станеться те саме. Годі плакати і стогнати! Треба сісти та розібратися у власному домі, а не шукати допомоги по закордонах. Потрібно врешті-решт зосередитися на розв’язанні наших внутрішніх проблем, економічному облаштуванні країни, піднесенні життєвого рівня людей, удосконаленні демократичних засад існування нашого суспільства. Це головна умова! А потім уже ми матимемо результат — входження до європейських структур . Набридає принижуватися, переконувати, доводити. Навіщо це робити? Ми — велика країна, ми — велика нація. Чому ми маємо просити? Чому ми маємо послідовно виконувати домовленості, а у відповідь нічого не одержувати? Хоча ні. Ми отримуємо . нові правила, які в процесі гри змінюють. Я вважаю, що з цим час закінчувати. Не шукати пояснень, а збільшувати обсяги торгівлі. За останні три роки в торгово-економічних відносинах між Україною та Грецією були і злети, і падіння. За даними Посольства України в Греції, обсяг товарообігу становив 226 млн. дол. у 2001 році, а за сім місяців нинішнього року — 69 млн. дол. В основі українського експорту — продукція суднобудівної промисловості (35%), чорні метали (30%), добрива (14%), алюміній та вироби з нього (11%). А з Греції ми найбільше імпортуємо продукти рослинного походження (22%). Українські бізнесові кола продовжують налагоджувати зв’язки з грецькими компаніями, які реалізують інвестиційні проекти у рамках європейських програм. Серед 112 країн-інвесторів за обсягами прямих інвестицій в Україну Греція посідає 25-те місце.
У рамках візиту нашої делегації відбулася зустріч з крупним грецьким підприємцем Вардісом Вардіноянісом — президентом групи компаній, які видобувають і перероблять нафту, а також постачають її до різних країн світу, володіючи при цьому 40 танкерами. Група компаній Вардінояніса залишається єдиним іноземним замовником Миколаївського суднобудівного заводу, і з 1992 року ними було замовлено 18 танкерів, із яких 6 уже побудовано. Як повідомило Посольство України у Греції, у стадії завершення переговори з компанією про створення ще одного амбітного проекту —будівництва 9 танкерів на загальну суму майже 300 млн. доларів.
Бізнес бізнесом, але саме з ініціативи Групи в березні 1994 року було встановлено побратимські стосунки між Афінами і Києвом. А ще в Україні компанія займається доброчинністю: було надано фінансову допомогу потерпілим від повені в Закарпатті, оздоровлюються і лікуються наші діти, дістає підтримку дитячий спорт. Група володіє знаменитим футбольним клубом “Панатінаїкос”. Повідомляючи журналістам про підсумки зустрічі з грецьким магнатом, Володимир Литвин зазначив, що “переважно йшлося про політичну підтримку України, як головну умову, яка має забезпечити економічне співробітництво”. На думку Голови ВР, торгово-економічні перспективи в нас великі: “Дещо зменшився товарообіг між країнами. Цьому є пояснення . Але будь-яку проблему можна пояснити красиво і переконливо, а продуктивніше — знайти шлях для збільшення обсягів торгівлі”.
6. Економіка країни
Греція - індустріально-аграрна держава з середнім рівнем розвитку виробництва. З більшості показників вона поступається своїм партнерам по ЄС. Особлива увага сучасного керівництва надається адаптації національної економіки до процесів західноєвропейської інтеграції.
Обсяг ВНП - 77,6 млрд. дол. В грецькій економіці визначені сильні позиції американського, французького, німецького, італійського та швейцарського капіталу. Іноземна участь складає: в обробній промисловості - 25%, в галузі послуг - 22%, в банківській системі - 16%, в добувних галузях-10%.
Завантажити реферат