На базі цієї інформації можна побудувати графік розподілу робочої сили між виробництвом товарів 1 і 2. Горизонтальна вісь показує загальну кількість трудових ресурсів в економіці, з правої сторони відкладаються затрати праці на виробництво товару 1, з лівої – на виробництво товару 2, а точка G перенесена з попереднього графіка і показує розподіл трудових ресурсів між виробництвом товарів 1 і 2 при існуючому рівні попиту на них. Відштовхуючись від лівої шкали зарплати, можна отримати криву попиту на працю для виробництва товару 1 (
), яка фактично представляє собою криву граничного продукту праці помножену на ціну товару 1. Крива показує, що з ростом зарплати попит на працю зменшується. Аналогічним чином, відштовхуючись від правої шкали зарплати, можна побудувати криву попиту на працю для виробництва товару 2 (
), яка є також кривою граничного продукту, помноженою на ціну товару 2. Точка перетину кривих А вказує на рівень зарплати w, при якій розміри трудових ресурсів, необхідних для виробництва товару 1 і товару 2, рівні трудовим ресурсам, що є в наявності у країни, а границя їх розподілу між галузями знаходиться в точці G.
Функція попиту на працю – це ціна товару помножена на граничну продуктивність праці. Відштовхуючись від лівої шкали зарплат – крива попиту на працю товару 1; відштовхуючись від правої шкали – для товару 2. чим вища зарплата, тим менший попит на працю. Під впливом цін змінюється кількість зайнятих робітників.
Попит і пропозиція робочої сили при зміні цін на товари в умовах автаркії.
Припустимо, що ціни на товари пропорційні. Зміна ціни товару 1 призведе до зсуву кривої праворуч. Якщо ціни змінюються пропорційно, тоді крива зміститься пропорційно. Це веде до створення нового рівня заробітної плати в точці D. Точка D показує, що зростає заробітна плата, але не змінюється розподіл ресурсів між галузями.
Непропорційна зміна
Припустимо, що збільшилась ціна товару 1 на 10%. Якщо змінилась ціна на товар 1, то тоді ми маємо збільшення зарплати і зміну в структурі зайнятих в країні. Певна частина робітників у розмірі GG1 перейде з галузі виробництва товару 1 у галузь виробництва товару 2. Причому при зміні ціни на товар на 10%, заробітна плата зміниться менше ніж на 10%.
Коли ціни змінюються пропорційно, в економіці не відбувається зміна у розподілі трудових ресурсів між галузями. Але якщо має місце непропорційна зміна трудових цін, то збільшення заробітних плат відстає від ціни товару; змінюється розподіл трудових ресурсів між галузями; збільшується заробітна плата.
Розвиток міжнародної торгівлі в теорії специфічних факторів виробництва
Ця теорія використовує припущення Хекшера-Оліна, що попит в країні ідентичний, але відрізняється пропозиція. Різниця в пропозиції випливає з нерівної забезпеченості країн факторами виробництва. Припустимо, що ми маємо дві країни, в яких виробляється два товари. Для виробництва товару 1 специфічним фактором являється капітал; для виробництва товару 2 – земля; праця – мобільний фактор.
Графік. Міжнародний баланс в теорії специфічних факторів виробництва (плюс два наступні графіки).
Припустимо, що в країні І існує більше капіталу і менше землі і при збільшенні пропозиції капіталу і при незмінних інших факторів виробництва зростає гранична продуктивність праці у виробництві товару 1 , бо капітал є специфічним фактором його виробництва. Тому крива попиту на працю переміститься праворуч і ми будемо мати новий рівень заробітної плати (точка В). І точка рівноваги переміститься з точки А до точки В. В результаті збільшення заробітної плати частина робітників у розмірі GG1 перейде в галузь, що виробляє перший товар із галузі, що виробляє другий товар.
Якщо країна ІІ має більше землі ніж капіталу, то пери збільшенні пропозиції землі в країні ІІ та незмінному обсязі інших факторів виробництва зростає гранична продуктивність праці у виробництві товару 2, тому що земля являється специфічним фактором виробництва для товару 2. Тому крива попиту на працю, що використовується для виробництва товару 2 переміститься ліворуч. І ми маємо, що внаслідок пропозиції землі збільшуються обсяги виробництва товару 2; збільшення рівня заробітної плати з w до w2 і маємо нову точку рівноваги С; маємо збільшення кількості працівників у виробництві товару 2 у розмірі GG2.
Якщо обидві країни однаково забезпечені специфічними факторами виробництва, але вони відрізняються забезпеченістю мобільного фактору виробництва, то цей випадок має вплив на пропозицію товарів 1 і 2. Це пов'язано з тим, що для збільшення пропозиції робочої сили необхідно збільшити заробітну плату, а це пропорційно збільшує ціни товарів 1 і 2. В результаті цього криві попиту на працю змістяться вверх і нова точка рівноваги в цьому випадку досягається в точці D. Але не буде розподілу трудових ресурсів між галузями.
Ці зміни кривих попиту на працю є основою розвитку міжнародної торгівлі в теорії специфічних факторів виробництва.
Виходячи з того, що країна І має більше капіталу ніж землі, то обсяг виробництва товару 1 в країні І буде більше, а його відносна ціна буде менша ніж в країні ІІ. Країна І зацікавлена експортувати товар 1.
Виходячи з того, що країна ІІ має більше землі, ніж капіталу, то виробництво товару 2 буде більше. А це означає, що відносна ціна товару 2 в країні ІІ буде менша ніж відносна ціна товару 2 в країні 1.
;
Міжнародна торгівля в теорії специфічних факторів виробництва
В країні І в результаті збільшення пропозиції капіталу збільшується виробництво товару 1. 
- показує кількість товару 1, яку країна І може запропонувати на світовому ринку. В країні ІІ буде збільшуватися виробництво товару 2 і зменшуватися виробництво товару 1.
RSI – крива пропозиції товару 1 для країни І;
RSII – крива пропозиції товару 1 для країни ІІ.
Світова пропозиція товару буде знаходитися між кривими пропозиції країн І і ІІ:
.
Графік для другого товару
В результаті розвитку міжнародної торгівлі збільшилася пропозиція товару 2 в країні ІІ. Експорт товару 1 країни І буде дорівнювати імпорту країни ІІ товару 1. І навпаки.
Завантажити реферат