Зміст
1. Вступ
2. Роль держави в розвитку інформаційної інфраструктури
3. Концепції національної інформаційної інфраструктури
4. Місце інформації в інтелектуалізації суспільства
5. Висновки
6. Список літератури
Вступ
У всі часи та століття інформація мала велике значення і високу товарну ціну. В середині ХХ століття американський математик Норберт Вінер зауважив, що на відміну від сировини енергії інформація має унікальні властивості: по мірі використання її кількість не тільки не зменшується, а навпаки, її якість і важливість зростає. Заволодівши інформацією, людина зможе змінити хід розвитку суспільства.
В другій половині ХХ століття інформаційно-комунікаційні технології стали найважливішим фактором формування суспільства. На початку ХХІ століття їх революційний вплив проявлявся в зміні способу життя, в новому підході до освіти, роботи, в співпраці уряду і цивільного суспільства. Інформаційні технології стали стимулом розвитку глобальної економіки. Вони дали можливість ефективно і творчо вирішувати деякі економічні і соціальні проблеми.
Таке збільшення значимості інформаційних технологій не було несподіванкою – воно стало логічним наслідком минулих революційних зрушень в сфері нагромадження, обробки і використання інформації, характерною рисою яких завжди були не тільки стрибки в розвитку науки, технологіях і виробництві, але і перетворення суспільних відносин, набування ними нових якостей.
Дослідження виділяють чотири “інформаційні революції”:
Перша інформаційна революція пов’язана з виникненням писемності, яка дозволила зберігати знання для наступних поколінь.
Друга інформаційна революція була наслідком винайдення книгодрукування, яке дало можливість широко розповсюджувати знання, що радикальним образом змінило суспільство і культуру.
Третя інформаційна революція була обумовлена появою телеграфу, телефону, радіо, а в подальшому і телебачення, що дозволило оперативно передавати інформацію на далекі відстані.
Четверту інформаційну революцію пов’язують з винайденням комп’ютера. Хоча електронна обчислювальна техніка не зразу досягла сучасного рівня, комп’ютери внесли суттєві зміни в накопичення, зберігання та використання інформації.
Саме в результаті всіх цих якісних змін і зсувів інформація стала визначаючим фактором розвитку економічної, технічної та наукової сфер людської діяльності. Жодна значна проблема не вирішується без використання нагромаджених в світі інформаційних масивів, налагоджених комунікаційних зв’язків. Не тільки окремі вчені і ділові кола, але й деякі політики все більш високо оцінюють роль інформації. Держава, яка більш повно і оперативно поставить собі на службу світові ресурси інформації, буде володіти головною передумовою економічного і соціального розвитку і отримує суттєві переваги перед іншими державами.
Роль держави в розвитку інформаційної інфраструктури
Для підтримки внутрішнього попиту на інформаційні технології федеральному уряду США довелось ініціювати масштабні державні програми.
Серед подібних програм були і такі, як “Проблема 2000 року”, коли уряд США, підігруючи своїм компаніям, повірило в смертельну небезпеку “жука тисячоліття”. В результаті достатньо працездатна техніка, яка була випущена до 1996 р., але “не підтримувавшая дат нового тисячоліття”, була списана, а замість неї були установлені нові машини “Y2K Compatible”. В цілому на рішення цієї проблеми в світі було використано біля 600 млрд. долл.
Всього і кінці 1990-х років в США реалізовувалось 425 федеральних програм, спрямованих на вирішення тих чи інакших конкретних соціальних і економічних проблем на основі використання інформаційних технологій.
По-перше, мова йде про інформаційні аспекти промислової політики федерального уряду. Важливим висновком промислової політики США в ХХ столітті можна вважати прийняту в кінці 2000 р. конгресом “Національну стратегію стандартизації для США”.
По-друге, необхідно відмітити державну підтримку інформаційних технологій, а також формування на цій основі сприятливого для інформаційно-технологічної промисловості іміджу її перспективного розвитку. Серед напрямів державного попиту на інформацію можна виділити:
1. інформаційне забезпечення діяльності уряду і конгресу
2. військові напрями: розвідка, інтелектуальна зброя, зв’язок з керівництвом збройних сил, захист інформаційних ресурсів, що мають воєнне значення
3. напрями подвійного значення: державна контрактна система, метеорологія, організація контролю за повітряним рухом, навігація, пошукові та рятувальні системи, системи обов’язкової стандартизації та сертифікації
4. невійськові напрями: інформаційна інфраструктура прозорого державного діловодства (проект “Електронна держава”), спеціалізовані відомчі інформаційні системи, в тому числі, податкова, міграційна, система довідкової та юридичної інформації по внутрішній і зовнішній торгівлі, тощо. (Особливе місце в державній політиці США боротьба з піратством продукції галузей американської “копірайт-індустрії”. Така боротьба стимулює легальний платоспроможний попит на цю групу інформаційно-технологічної продукції).
Уряд США, в ролі менеджера “корпорації Америка”, пред’являв масштабний попит на інформаційні технології з метою формування на цій основі політичного та культурного іміджу країни в цілому.
Ще під час президентської компанії 1992 р. команда Клінтона – Гора зробила ставку на підтримку високих, зокрема, комунікаційних та інформаційних технологій. В 1993 р., практично зразу після перемоги на виборах, віце-президент Гор виклав точку зору адміністрації на рахунок питання інтеграції цих технологій в єдину національну інформаційну систему (National Information Network). Гор не був першим, хто розкрив широкій громадськості можливості використання телекомунікаційних та інформаційних ресурсів. Але він був першим, хто виніс ці ідеї на розгляд приймаючих рішення американських політиків.
К 1996 р. у ході нової президентської компанії Клінтон і Гор зміцнили свої позиції по цьому питанню, активно підтримав проведення федеральної технологічної політики и забезпечив фінансування широкого кола досліджень і розробок в сфері інформаційних технологій. В середині 1990-х років адміністрація Клінтона взяла на себе функцію „головного штабу реалізації стратегічного курсу країни в питаннях науки і техніки”, а також повну відповідальність за інвестиції в новітні технології, за підтримку не тільки фундаментальних, але і прикладних досліджень.
Суттєвий вплив мали інформаційні технології на позицію демократів на президентських виборах 2000 року. Особливе значення мала проблема негативності федеральної влади к розповсюдженню на Інтернет принципу „універсальні послуги”, а також питання про роль федерального уряду в розвитку інформаційної інфраструктури.
Концепція національної інформаційної інфраструктури
Національна інформаційна інфраструктура (NII) представляє з себе проблемно орієнтовану концепцію розвитку системи телекомунікаційних, інформаційних та комп’ютерних технологій, орієнтовану на рішенні конкретних державних завдань. Суть цієї концепції полягає в застосуванні сучасних телекомунікаційних технологій і інформаційних ресурсів для забезпечення швидкого і ефективного пошуку будь-якої потрібної інформації (де б вона не знаходилась), а також представлення її по запиту організацій або окремих громадян. В цілому, на думку спеціалістів, подібна концепція NII, допускаюча інтеграцію різноманітних телекомунікаційних послуг з комп’ютерними можливостями Інтернету, повністю відповідають тенденціям розвитку інформаційних технологій.
Завантажити реферат