цивільних прав.
Цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою,яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходів у вигляді дивідентів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Цінний папір – це такий документ,пред’явлення якого потрібне для здійснення засвідченного ним майнового права.
Цінні папери можуть бути іменним або на пред’явника.
Іменним цінним папером визнається документ, що виписаний на ім’я конкретної особи, яка тільки і може здійснити закріплене цим папером суб’єктивне право.
Цінни папер на пред’явника на відміну від іменного не містить вказівки на конкретну особу, якій треба здійснити виконання. Будь-який держатель цінного паперу є особою, уповноваженою на здійснення закріпленного цим папером права.
Види цінних паперів (згідно ст.3 ЗУ “Про цінні папери і фондову біржу”):
1) акції;
2) облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;
3) облігації підприємств;
4) казначейські зобов’язання республіки;
5) ощадні сертифікати;
6) векселі;
7) приватизаційні номери.
1) Акцією визнається цінний папер без встановленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує чольство в акціонерному товаристві та право научасть в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденту, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.
Акції поділяються на види:
А) за ознакою класу – на привілийовані і прості;
Б) залежно від передбаченими статутами товариства обмежень прав відчуженя розрізняються – іменніакції і акції на пред’явника.
2) Облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує забов’язання відшкодувати йому намінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в цьому строк з виплатою фінансового процента (якщо інше не передбачене умовами випуску).
Облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик випускаються на пред’явника. Рішення про його випуск приймається відповідно Кабінетом Міністрів України і місцевими Радами місцевих депутатів.
3) Облігації підприємств випускаються підприємствами всіх норм власності і не дають їх власникам правана участь в управлінні.
4) Казначейські зобов’язання України – вид цінних паперів на пред’явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають на одержання фінансового доходу.
Бувають довгострокові (від 5 до 15 років) та середньо строкові (від1 до 5 років) – рішення приймаються Кабінетом М іністрівУкраїни, а короткострокові (до1 року) Міністерством фінансів.
5) Ощадний сертифікат – це пісьмове свідоцтво банку про допонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому. Ощадні сертифікати бувають строковими (на певний строк) або до запитання.
6) Вексель – це цінний папер, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Види векселів – простий і переказний.
Простий вексель – це складний за суворо визначеною формою документ, боржник (векселєдавець) приймає на себе забов’язання в зазначенний строк або на вимогу здійснити кредитору (векселедержателю) або тому, кому він накаже. При простому векселі платником є сам векселедавець.
Переказанний вексель (тратта) – складаний за суворо визначеною формою документ, в якому містеться проста, нічим не обумовленна пропозиція боржника, векселедавця (трасанта) іншій особі,платнику (трасату) в зазначенний строк здійснити платіж кридитору, векселедержателю (реміненту) або тому, кому він накаже. Переказний вексель відрізняється від простого тим, що в данному разі векселедавець платежу не здійснює, а переказує цей свій обов’язок на свого боржника (платника по векселю).
7) Приватизаційні номери – це осбливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання в прцесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.
Але в цивільному обороті беруть участь і інші документи, які за своїм призначенням можна було б віднести до цих паперів.
Це:
- інвестиційний сертифікат;
- компенсаційний сертифікат;
- чек;
- коносамент.
4. Дії, послуги, результати
творчої діяльності, особисті немайнові блага як об’єкти цивільних
прав.
1) дії, як суб’єкти цивільних прав, безпосередньо спрямовані на створення певних матеріальних благ і не можуть бути відокремленні від самої забов’язальної особи.
2) Особливе місце серед дій посідають послуги – це певна діяльність, яка створює не річ, а благо для задоволення суспільних потреб.
Види послуг: - фактичні (договір схову, договір перевезень);
- юридтчні (договір доручення, договір комісії);
- комплексні послуги, в яких поєднуються юридичні і фактичні послуги (договір експедиції).
3) Результатами творчої діяльності є твори науки, літератури, мистецтва незалежно від форми, призначення, цінності, а також способу відтворення.
Вони стають об’єктами цивільнихправ лише при втілені в певні речі (рукопис, картина, креслення, запис на плівку тощо), тобто коли набуваютьформи, яка може бути сприйнята без присутності автора.
Результати творчої діяльності є також відкриття, винахід, раціаналізаторська пропозиція і промисловий зразок. Ці продукти стають об’єктами цивільних прав з моменту визнання їх такими і відповідного оформлення.
- Службова і комерційна таємниця як певне нематеріальне благо є об’єктом цивільного обороту.
4) осбисті немайнові блага – це такі блага, які не мають грошової чи будь-якої іншої майнової оцінки. Вони зв’язані з особою, не можуть передаватись і бути відчуженими. Для фізичної особи відповідно до Конституції України є життя, здоров’я, телесна недоторканість, сім’я, гідність, честь, таємниця особистого життя, недоторканість помешкання, свобода розвитку творчості, авторства, а також інші блага, які охороняються законом.
Для юридичних осіб – честь, гідність найменування юридичної особи, товарний знак, права авторства. Але вони можуть припинятися (напр., зміна назви при реорганізації), а також відчужуватися (напр., шляхом видачі ліцензії на товарний знак).
Література.
- Конституція України
- Цивільний кодекс України
- Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993р.
- Закон України “про ценні папери і фондову біржу” від 18.06.1991р. // ВВру, 1991, №38, ст.508.
- Постанова Верховної Ради України “про застосування векселів в громадянському обороті України” від 17.06.1992р.
Завантажити реферат