· для забезпечення захисту споживача, захисту економіки в цілому, повинні бути встановлені відповідні в розумних межах регулюючі положення;
· страховики повинні допускатися на ринок, відповідаючи суворим ліцензійним критеріям;
·страхування є виключним видом діяльності страхового товариства;
· держава не повинна перешкоджати виходу на національний ринок іноземних страховиків;
· держава повинна установити чіткі межі правового поля для заключення страхових контрактів;
· держава повинна мати спеціальні законоположення по податкових пільгах, звільненнях, відрахуваннях в страховій області, зокрема, в пенсійному страхуванні, близькому до страхування життя;
· кожна держава повинна мати незалежний спеціалізований орган в справі нагляду за страховою діяльністю (в Україні Укрстрахнагляд);
· відомство страхового нагляду повинно здійснювати нагляд «апріорі», допускаючи страхову компанію на ринок, а в процесі її діяльності здійснювати контроль за укладанням і виконанням договорів страхування на місцях;
· страхові компанії, здійснюючи страхову діяльність, повинні мати достатній запас платоспроможності і працювати на адекватних тарифах;
· страхові продукти, які допускаються на ринок, також повинні попередньо погоджуватися. Якість страхового продукту визначається не тільки його вартістю, а й тими громадянськими відносинами, які в нього закладені;
· держава повинна законодавчо визначити процедуру передачі зобов’язань страхового товариства, яке має труднощі, здоровому, більш платоспроможному товариству;
· держава повинна встановлювати правила бухгалтерського обліку страхової діяльності у відповідності із загальноприйнятими страховими традиціями;
· держава повинна забезпечити сприятливий клімат для інвестицій страхових компаній;
· держава не повинна перешкоджати доступу нерезидентів на ринок перестрахування;
· страхові посередники, які працюють на ринку, повинні бути зареєстровані і відповідним вимогам (за рівнем кваліфікації, рівнем капіталу і т.п.);
· обов’язкове страхування повинно здійснюватися в тих областях, і в першу чергу в спеціальній сфері, де страхові ризики мають масовий характер, а страхові фонди, адекватні відповідним відносинам страхування формуються достатньо великою кількістю страхувальників;
· на ринку страхування і перестрахування повинно бути чесне конкурентне середовище;
· держава повинна заохочувати діяльність страховиків у сфері пенсійного страхування і страхування здоров’я. Страхові компанії повинні стати конкурентним недержавним пенсійним фондом, існуючи з ними паралельно;
· держава повинна всебічно розширяти міжнародне співробітництво в області обміну інформацією про діяльність страхових компаній;
· держава повинна сприяти заснуванню саморегульованих організацій на страховому ринку (наприклад, саморегульовані організації актуаріїв, страхових посередників).
Цілком природно, що становлення українського страхового ринку буде проходити з певними виключеннями з вищенаведених правил. Проте рівень прояву характерних рис цих правил на страховому ринку може бути мірилом інтегрованості українського ринку у світовий.
Позитивним прикладом цього може бути досвід роботи Національної акціонерної страхової компанії (НАСК «Оранта»), яка розширює географію своєї діяльності і зміцнює зв’язки з великими страховими фірмами-партнерами з Великобританії, Франції, Німеччини, Швейцарії, Польщі, Росії, Молдови та інших держав. У процесі переходу до ринкових відносин НАСК «Оранта» враховує досвід європейських країн по страхуванню і визначила для себе чіткі стратегічні цілі:
— розвиток та розширення всіх видів страхування завдяки впровадженню європейських та світових технологій;
— реалізація страхових продуктів у прямій залежності від потреб ринку;
— максимальний обсяг охоплення ринку, повне обслуговування потреб клієнтів, лідерство у питаннях зниження собівартості страхових премій;
— побудова розгалуженої мережі індивідуального обслуговування, пошук та розробка нових видів страхування;
— зміцнення та вдосконалення організаційно-територіальної мережі;
— зміцнення матеріально-технічної бази, всеохоплююча комп’ютеризація, створення локальної мережі зв’язку.
Стратегічна мета НАСК «Оранта» на перспективу полягає в тому, щоб бути достойним партнером в світовому страховому бізнесі. Практично страховий ринок в Україні сформований і структурований як за наявністю страхових компаній і товариств за відповідним статутом і організаційними формами, так і за видами діяльності, що чітко визначили ринкові ніші і ринкові сегменти за цією ознакою, тобто по суті створилися окремі страхові ринки по конкретних видах діяльності.
В цілому можна констатувати, що практично вже створені організації і правові основи для формування ринкових відносин в страхуванні та розвитку ринків окремих страхових продуктів на різних рівнях. Проте чинне законодавство потребує удосконалення в напрямі більш чіткої регламентації організаційно-економічних питань розвитку страхування та визначення фінансових результатів роботи страховиків.
В умовах ринкової економіки добровільне страхування стає пріоритетним і у зв’язку з цим на часі стоїть важлива проблема відродження довіри населення до страхування, як однієї з дієвих форм соціального захисту громадян і посилення уваги страховиків до населення, як основного партнера.
Одним з найважливіших напрямів розвитку і ефективного функціонування страхового ринку є забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності страховиків і страхувальників.
Важливим напрямом залишається впровадження зарубіжного досвіду організації страхування і ефективного функціонування страхового ринку, оскільки в розвинутих країнах існує чітка національна система координації діяльності страхових організацій при провідній ролі держави у розробці програм і стратегії розвитку страхування, а також є позитивний досвід розвитку кооперативних страхових організацій.
На сьогоднішній день розвиток практичного маркетингу і організація ризик-менеджменту в страховій діяльності є одним з першочергових завдань при будь-якій економічній і ринковій ситуації, а створення відповідних організаційних структур повинно вирішуватися самостійно кожною страховою компанією. Перспективним в силу змін форм власності є добровільне страхування майна юридичних осіб і особливо акціонерних товариств.
Необхідно також відзначити, що Експертною радою з питань страхування при Кабінеті Міністрів України при участі Ліги страхових організацій, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, Міністерства економіки, Міністерства фінансів і Міністерства юстиції України розроблено «Концепцію розвитку страхової діяльності в Україні». В ній, зокрема, відзначається, що входження України в систему господарських зв’язків і перебудова її економіки вимагають розвитку страхової справи в нашій країні з урахуванням досвіду розвинутих країн. Акцентується також увага на тому, що держава заінтересована в розвитку страхової справи як однієї із складових механізму підтримання стабільного рівня суспільного виробництва і покриття непередбачуваних втрат підприємств, установ, організацій та громадян при настанні страхових випадків. Концепція передбачає створення умов для функціонування і розвитку національного страхового ринку. Основними цілями Концепції визначені: