Верховний Суд США

Федеральний суд. Наявність федеральних судів чи судів штатів мотивується визначальною рисою Конституції США, що відображає федеральний устрій країни. Федералізм передає деякі функції урядові Сполучених Штатів (феде­ральному, тобто загальнодержавному урядові), полишаючи решту функ­цій штатам. Функції уряду Сполучених Штатів стосуються нації в цілому, власне, спрямовані на розв'язання таких завдань, як прокладання водних шляхів загальнодержавного значення, забезпечення оборонних потреб країни, догляд національних парків. Уряди штатів виконують функції, що їх звичайно називаємо «урядуванням», чи то «управлінням»: йдеться, зокрема, про керівництво системою шкіл, завідування поліційними відділками, правління у справах функціонування вулиць тощо.

Федеральні суди організовані урядом США для розв'язання конфліктів, що стосуються федеральної Конституції та затверджених Конгресом законів - законодавчих актів. Суди штатів організовує штат, округ чи місто у межах відповідного штату. Незважаючи на те, що суди штатів мають дбати про виконання федеральної Конституції та законів, зде­більшого справи, які вони розглядають, стосуються конституції та зако­нів відповідного штату.

Серед усіх федеральних судів найчисленніші - окружні державні суди. За ухвалою Конгресу територія США поділена на 94 федеральні судові округи, у кожному з яких діє окружний суд. Це суд першої інстанції: там досліджують обставини справи, виступають свідки, присяжні складають вердикт. У кожнім судовім окрузі діє федеральний суд з питань банкрут­ства - підрозділ окружного суду.

Конгрес передав кожний з 94 округів до одного з 12 районів. У кожному районі діє апеляційний суд. Програвши справу в окружному суді, заці­кавлена особа може звернутись до апеляційного суду з проханням переглянути справу та вивірити правильність дій судді першої інстанції. До апеляційних судів звертаються також із проханням переглянути ухвали федеральних адміністративних установ, - наприклад, Націо­нальної ради з трудових відносин.

На карті Сполучених Штатів відзначено географічні межі 94 су­дових округів і 12 районів (до яких належать 11 районів під номерами та район округу Колумбія). Виділяється ще Федеральний район, апеляційний суд якого міститься у Вашингтоні, окр. Колумбія. Він розглядає спеціальні справи з усієї країни.

Найвідоміший з федеральних судів - це Верховний суд Сполучених Штатів у Вашингтоні, окр, Колумбія. Коли хтось програє свою справу в апеляційному суді (або, в окремих випадках, у верховному суді штату), він може звернутися з апеляцією до Верховного суду. Проте, на відміну від апеляційних судів, Верховний суд не зобов'язаний розглядати її. 1 справді, Верховний суд розглядає лише кілька відсотків апеляцій, з якими до нього звертаються.

Стаття 111 Конституції передбачає утворення Верховного суду та інших федеральних судів, що їх визнає за необхідні Конгрес. Конгрес утворює окружні та апеляційні суди, визначає кількість суддів у федеральному суді (враховуючи і Верховний суд) та визначає, якого типу справи вони мають розглядати.

Верховний суд США є частиною системи федерального суду, але його функціонування змішане. Він виконує апеляційну юрисдикцію над справами, які надходять з апеляційних судів США, а також судів штатів стосовно питань федерального законодавства .

Верхів`я федеральної судової пераміди становить Верховний суд — це єдиний суд, створення якого спеціально передбачено Конституцією. Однак кількість його членів та його юрисдикцію в межах юрисдикції, зафіксованої Статтею ІІІ Конституції, визначаються законодавчими актами Конгресу. Від середини ХІХ століття й понині Верховний Суд складається з 9 суддів: 8 помічників судді та одного «Головного судді США». В різні часи у ньому було від 5 до 10 суддів. Як і федеральних суддів, їх призначає президент країни за рекомендацією та згодою Сенату. Суд розташований поруч з Капітолієм у Вашингтоні і слухає кожну справу у розширеному складі. Це означає, що всі 9 суддів засідають і приймають остаточні рішення з усіх питань. Щороку суд починає роботу в перший понеділок жовтня й закінчує, як правило, наприкінці червня.

Верховний суд має повноваження переглядати будь-які рішен­ня федеральних апеляційних судів. До його юрисдикції входять також рішення вищих судів штатів з питань федерального зако­нодавства. Функція перегляду справ судів штатів та федеральних судів надає Верховному судові виняткового положення в амери­канській системі судочинства.

Тобто, Верховний суд Сполучених Штатів - найвищий суд країни. Постанови Верховного суду з приводу справ, апеляції на які надійшли з нижчих судів, створюють преценденти для тлумачення Конституції та федеральних законів, що ними керуються всі інші суди - як штатні, так і федеральні. На відміну від нижчих апеляційних судів, Верховний суд не зобов'яза­ний розглядати всі справи, що надходять до нього на перегляд. Розглядати якусь справу чи ні, вирішує сам Верховний суд. Це суд іншого типу, тому виправляння помилок судів присяжних - не головна його функція. Найперше завдання Верховного суду - роз'яснювати закон, коли інші суди не можуть дійти згоди в тлумаченні Конституції або федеральних законів. Щороку ті сторони, котрі програли процес, звер­таються до Верховного суду з проханням перевірити близько 5000 із майже 30 мільйонів справ, розглянутих штатними та федеральними судами. Більшість цих апеляцій надходить як клопотання, щоб суд послав вимогу на надання справи нижчим судом. Суд відбирає близько 170 найсерйозніших випадків.

Повноваження Верховного суду на судовий перегляд робить його роль у нашому врядуванні ще істотнішою. Судовий перегляд - це повноваження суду, розв'язуючи певну справу, заявити, що закон, вида­ний законодавчим органом або та чи та дія виконавчої влади неправо­мочні, бо вони несумісні з Конституцією. Незважаючи на те, що окружні, апеляційні і штатні суди також мають право на судовий перегляд, їхні постанови завжди теж можуть переглядатися за апеляцією Верховним судом. Але якщо якийсь закон оголосить неконституційним Верховний суд, ця ухвала може бути скасована лише наступною ухвалою Верховного суду або доданою поправкою до Конституції. Сім із 26 поправок до Конституції скасовують ухвали Верховного суду. І все ж більшість поста­нов Верховного суду стосуються не конституційності законів, а швидше інтерпретації законів, що видані Конгресом і штатами.

Під час сесії суд ви­слуховує усну аргументацію протягом тижня, а під кінець його на закритій нараді обговорює справи, ухвалює постанови й починає готувати загальні висновки. Жодна сентенція не висловлюється, поки не оголо­шено постанов - здебільшого під кінець весни або на початку літа. Найважливіші постанови Верховного суду наводяться й обговорюються у всеамериканських засобах масової інформації.