Всі ці обставини знайшли своє відображення у третьому стовпчику наведеної нами схеми.
Формуванню практичних умінь та навичок (стовпчик 4 схеми 1) особливо безпосередньо сприяють, звичайно, практиці людини, тому що уміння не може бути сформоване без самої практичної дії людини, без вправи закріплення певних операцій і наступного перетворення їх у навичку. При формуванні практичних умінь високу роль відіграють репродуктивні дії особистості. Тут дещо зменшуються можливості проблемно-пошукових методів, віддається перевага індуктивним методам, а також методам самостійної роботи. Серед методів стимулювання тут також виходять на перший план ігрові моменти. Контроль за навиками та умінням практичного характеру, звичайно, повинен здійснюватися переважно не словами чи показом, а самими практичними діями: контрольними роботами, виконанням завдань та оцінкою їх якості.
Для розвитку абстрактного словесно-логічного мислення у кожній з груп методів, що розглядаються можна цілком певно виділити деякі більш ефективні (стовпчик 5 схеми 1), зокрема, до їх числа можна віднести словесні, а не наочні та практичні методи. Більш високо можна оцінити можливості проблемно-пошукових у порівнянні з репродуктивними методами, хоча й останні роблять свій певний внесок у розвиток ряду важливих розумових операцій. Дедуктивні методи виходять на перший план у підгрупі логічних методів навчання. При вирішенні цього завдання важко віддати перевагу методам самостійної роботи і методам роботи під керівництвом вчителя, тому що розвиток мислення у широкому розумінні цього слова, а не його самостійності, протікає на першому етапі під впливом вчителя, а потім вже у ході самостійних розумових вправ. Тому можливості цих методів оцінені однаково.
Для розвитку самостійного мислення (стовпчик 7 схеми 1) особливо ефективно можна використовувати практичні методи, пов‘язані з виконанням логічних вправ, написанням творів, віршів та ін. Для цієї ж мети дуже корисними виявляються проблемно-пошукові методи вивчення навчального матеріалу. У рівній мірі успішно можна використовувати для цього індуктивні та дедуктивні методи навчання. Найкращими виявляються у цьому випадку методи самостійної роботи у їх численних видах. Стимулюють самостійність у навчанні як пізнавальної ігри, так і навчальні дискусії, хоча роль останніх є дещо вищою. У рівній мірі корисними у цьому плані можуть виявитися різні методи контролю у залежності від характеру навчального матеріалу.
Розвитку пам‘яті (стовпчик 8 схема 1) на уроках особливо успішно будуть сприяти наочні методи, поєднані, звичайно із словесними та практичними. Віддаючи перевагу наочним методам, ми маємо на увазі, що при використанні наочності збільшується стійкість, довготривалість запам‘ятовування та інші його показники. Незамінними виявляються у цій ситуації репродуктивні методи навчання, пізнавальні ігри. У рівній мірі успішно можуть бути використані усі логічні методи. Більш стійкому та осмисленому запам‘ятовуванню сприяють методи самостійної роботи, попередньо організованої вчителем. Стимулюють запам‘ятовування різноманітні пізнавальні та рольові ігри. Контролюється ступінь запам‘ятовування різними словесними та письмовими видами контролю в залежності від специфіки змісту матеріалу.
Розвитку мови (стовпчик 9 схеми 1) ефективно сприяють словесні методи, навчальні дискусії, усне опитування учнів. У рівній мірі успішно для цієї цілі можуть бути використані інші методи. За виключенням наочних та практичних, тому що останні мають іншу орієнтованість.
Пізнавальні інтереси (стовпчик 10 схеми 1) формуються, як це видно достатньо успішно. Однак із досвіду викладання відомо, що інтерес до навчання значно зростає, якщо в ньому ширше використовуються наочні методи, проблемно-пошукові міркування, методи самостійної роботи учнів з попередньою підготовкою під керівництвом учня. Величезну роль відіграють методи пізнавальних ігор, що включаються у розумній мірі у навчальній процес, а також навчальні дискусії. Сюди можна додати ще цілий приклад інших методів стимулювання інтересу, як, наприклад, метод опори на життєвий досвід учнів.
При формуванні навичок навчальних праці (робота з книгою, уміння раціонально запам‘ятовувати матеріал, уміння самостійно вирішувати навчальні задачі, працювати у належному темпі, виділяти головне, планувати свою роботу та ін.) необхідно застосовувати буквально всі методи (стовпчик 11 схеми 1). Але все ж таки можна виділити як найбільш важливі у цьому розумінні практичні методи та методи самостійної роботи.
У загартуванні волі, у розвитку у учнів наполегливості у навчанні (стовпчик 12 схеми 1) ведучу роль можна віддати проблемно-пошуковим методам, практичним вправам, пов‘язаним з різноманітними видами самостійної діяльності. Можуть застосовуватися для цієї мети усі види контролю, але особливо виконання письмових контрольних робіт достатньо високого рівня складності.
Емоціональна сфера особистості (стовпчик 13 схеми 1) розвивається також під впливом усіх методів навчання. Справа лише в тому, який характер буде надано використанню кожного методу. Тому ми позитивно оцінили роль кожного з методів. Наприклад, позитивно оцінена роль словесних методів, тому що яскрава емоційна розповідь може глибоко подіяти на почуття школярів, викликати глибокі переживання, яскравий емоційний відгук. Застосування наочних методів, використання у розповіді художніх ілюстрацій, показ кіно-, діа- фрагментів викликає особливо яскраві емоційні переживання. Велику роль у розвитку емоцій відіграють методи самостійної роботи. Не потребують особливих доказів роль та значення у розвитку емоційної сфери особистості таких методів, як пізнавальні ігри, а також навчально-пізнавальні дискусії.
Порівняльний аналіз темпу навчання (стовпчик 14), пов‘язаний із різними методами навчання, показує, що у першій підгрупі методів найшвидше досягнення освітніх завдань забезпечує застосування словесних методів. Намагаючись вивчити усі питання із широким застосуванням наочності, ми не можемо вирішити усі поставлені завдання за відведений час, або ж якщо пожертвуємо часом, відведеним на вивчення однієї теми, то це призведе до зниження ефективності засвоєння інших тем навчальної програми. А подібна обставина дуже небажана. Із урахуванням сказаного зазначимо, що швидкий темп навчання забезпечують репродуктивні методи у порівнянні з проблемно-пошуковими, дедуктивні - у порівнянні з індуктивними, робота під керівництвом вчителя, ніж початкова робота на початковому етапі оволодіння нею.
Оцінюючи темп навчання, ми одночасно враховуємо необхідність застосування наочності, проблемних міркувань та ін., тому що необхідно забезпечити належний рівень засвоєння. Тому тут приймається у кожному випадку окреме рішення.
Отже, ми порівняли можливості самих різних методів при вирішенні деяких основних завдань.
Маючи таку картину можливостей різних методів, можна вибрати певні їх поєднання для відповідних навчально-виховних ситуацій. Із кожного стовпчику обирається для цього ті методи, які відмічені знаком " + ! ". Саме їх поєднання у більшості випадків може виявитися найбільш прийнятним для вирішення відповідного завдання. Якщо ж на цей момент вирішується одночасно ще й інше завдання, що буває нерідко, то вчитель зупиняється на такому виборі, який більше відповідає змісту навчального матеріалу.
Завантажити реферат