По «Законах Ману» вайшьям і шудрам, не повинне було дозволяти відхилятися від запропонованих їм функцій, тому що в противному випадку у світі запанував би хаос. Звідси в древніх текстах робився природний висновок про те, що кшатрии не можуть благоденствувати без підтримки брахманів, а брахмани - без підтримки кшатриєв. Тільки в союзі один з одним можуть вони процвітати і правити світом.
Таким чином, усередині кожної варни розвивалася соціальна нерівність, розподіл на експлуатованих і визискувачів, але кастові, общинні, великородинні границі, скріплені правом, релігією, стримували їхнє злиття в єдину класову спільність. Це і створювало особливу строкатість станово-класової соціальної структури Древньої Індії.
Ослаблення варнової замкнутості в цілому всієї системи і спроби зміцнити варнові перегородки в пізніх дхармашастрах були наслідком перебудови станово-класового розподілу раннє середньовічного суспільства в Індії. У цій перебудові не останнє місце зайняла нова соціальна форма, що розвивається - каста. В одній з пізніх глав «Законів Ману» згадується 61 каста, а в «Брахмавайварта -пуране» - більш ста. На думку деяких авторів усе це були головним чином племена, перетворені в касти.
Використана література:
- Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. К.: Вен турі, 1995. стр. 92-95
- Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. К.:1994 стр. 8-29.
- Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. М.: Юристъ, 1995, стр. 23-58.
- Макарчик В.С. Історія держави і права зарубіжних країн. К.:2000, стр. 19-25.
- Мудрак І.Д. Історія держави і права зарубіжних країн. Ірпінь, 2001. Ч.1. стр. 18-69.