1. Введення
2. Історія мережі Internet.
3. Що складає Internet ?
4. Адміністративний устрій Internet.
5. Фінанси.
6. Доступ у Internet.
7. Робота Internet.
8. Рівні роботи мережі.
9. Протоколи мережі Internet.
10.Послуги надані мережею.
11.Література
Введення
Internet - глобальна комп'ютерна мережа, що охоплює весь світ. Сьогодні Internet має біля 15 мільйонів абонентів у більш ніж 150 країнах світу. Щомісяця розмір мережі збільшується на 7-10%. Internet утворює як би ядро, що забезпечує зв'язок різноманітних інформаційних мереж, що належать різноманітним установам в усьому світі, одна з іншою.
Якщо раніше мережа використовувалася винятково в якості середовища передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні вирішуються більш складні задачі розподіленого доступу до ресурсів. Біля двох років тому були створені оболонки, що підтримують функції мережного пошуку і доступу до розподілених інформаційних ресурсів, електронним архівам.
Internet, що служила колись винятково дослідницьким і навчальним групам, чиї інтереси простиралися аж до доступу до суперкомп'ютерів, стає усе більш популярною в діловому світі.
Компанії спокушають швидкість, дешевий глобальний зв'язок, зручність для проведення спільних робіт, доступні програми, унікальна база даних мережі Internet. Вони розглядають глобальну мережу як доповнення до своїх власних локальних мереж.
При низкій вартості послуг (часто це тільки фіксована щомісячна плата за використовувані лінії або телефон) користувачі можуть одержати доступ до комерційних і некомерційних інформаційних служб США, Канади, Австралії і багатьох європейських країн. У архівах вільного доступу мережі Internet можна знайти інформацію практично по всім сферах людської діяльності, починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра.
Крім того Internet надає унікальні можливості дешевого, надійного і конфіденційного глобального зв'язку по всьому світі. Це виявляється дуже зручним для фірм, що мають свої філії в усьому світі, транснаціональних корпорацій і структур керування. Звичайно, використання інфраструктури Internet для міжнародного зв'язку обходиться значно дешевше прямого комп'ютерного зв'язку через супутниковий канал або через телефон.
Електронна пошта - найпоширеніша послуга мережі Internet. В даний час свою адресу електронної пошти мають приблизно 20 мільйонів чоловік. Посилка листа по електронній пошті обходиться значно дешевше посилки звичайного листа. Крім того повідомлення, послане по електронній пошті дійде до адресата за декілька годин, у той час як звичайний лист може добиратися до адресата декілька днів, а то і тижнів.
В даний час Internet відчуває період підйому, багато в чому завдяки активній підтримці з боку урядів європейських країн і США. Щорічно В США виділяється біля 1-2 мільйонів доларів на створення нової мережної інфраструктури. Дослідження в області мережних комунікацій фінансуються також урядами Великобританії, Швеції, Фінляндії, Німеччини.
Проте, державне фінансування - лише невеличка частина засобів, що надходять, тому що усе більш помітною стає "коммерцизація" мережі (очікується, що 80-90% засобів буде надходити з приватного сектора).
Історія мережі Internet
У 1961 році Defence Advanced Research Agensy (DARPA) за завданням міністерства оборони США приступило до проекту по створенню експериментальної мережі передачі пакетів. Ця мережа, названа ARPANET, призначалася спочатку для вивчення методів забезпечення надійного зв'язку між комп'ютерами різноманітних типів. Багато методів передачі даних через модеми були розроблені в ARPANET. Тоді ж були розроблені і протоколи передачі даних у мережі - TCP/IP. TCP/IP - це множина комунікаційних протоколів, що визначають, як комп'ютери різноманітних типів можуть спілкуватися між собою.
Експеримент із ARPANET був настільки успішний, що багато організацій захотіли ввійти в неї, із метою використання для щоденної передачі даних. І в 1975 році ARPANET перетворилася з експериментальної мережі в робочу мережу. Відповідальність за адміністрування мережі взяло на себе Defence Communication Agency (DCA), у даний час називане Defence Information Systems Agency (DISA). Але розвиток ARPANET на цьому не зупинилися; Протоколи TCP/IP продовжували розвиватися й удосконалюватися.
У 1983 році вийшов перший стандарт для протоколів TCP/IP, що ввійшов у Military Standarts (MIL STD), тобто у військові стандарти, і всі, хто працював у мережі, зобов'язані були перейти до цих нових протоколів. Для полегшення цього переходу DARPA звернулася з пропозицією до керівників фірми Berkley Software Design - упровадити протоколи TCP/IP у Berkeley(BSD) UNIX. З цього і почалася спілка UNIX і TCP/IP.
Через деякий час TCP/IP був адаптований у звичайний, тобто в загальнодоступний стандарт, і термін Internet увійшов у загальний ужиток. У 1983 році з ARPANET виділилася MILNET, що стала відноситися до Defence Data Network (DDN) міністерства оборони США. Термін Internet став використовуватися для позначення єдиної мережі: MILNET плюс ARPANET. І хоча в 1991 році ARPANET припинила своє існування, мережа Internet існує, її розміри набагато перевищують початкові, тому що вона об'єднала множину мереж в усьому світі. Діаграма 1 ілюструє ріст числа хостів, залучених до мережі Internet із 4 комп'ютерів у 1969 році до 3,2 мільйонів у 1994. Хостом у мережі Internet називаються комп'ютери, що працюють у багатозадачній операційній системі (Unix, VMS), що підтримують протоколи TCP\IP і надають користувачам які-небудь мережні послуги.
Діаграма 1
Що складає Internet ?
У дійсності Internet не просто мережа, - вона є структура, що об'єднує звичайні мережі. Internet - це ''Мережа мереж''. Що включає Internet? Питання непросте. Відповідь на нього змінюється згодом. Спочатку відповідь була б достатньо проста: ''всі мережі, що використовують протокол IP, що кооперуються для формування єдиної мережі своїх користувачів''. Це включало б різноманітні відомчі мережі, багато регіональних мереж, мережі навчальних закладів і деякі закордонні мережі (за межами США).
Трохи пізніше принадність Internet усвідомили і деякі не-IP-мережі. Вони захотіли надати її послуги своїм клієнтам і розробили методи підключення цих ''странных'' мереж (наприклад, Bitnet, DECnet і ò.ä.) до Internet. Спочатку ці підключення, названі шлюзами, служили тільки для передачі електронної пошти. Проте, деякі з них розробили засоби передачі й інших послуг. Чи є ці мережі частиною Internet? І так, і ні. Усе залежить від того, чи хочуть вони того самі.
Адміністративний устрій Internet
Internet по організації багато в чому нагадує церкву. Це організація з цілком добровільною участю. Управляється вона то на зразок ради старійшин, проте, у Internet немає патріарха, президента або Тата. Складові мережі можуть мати своїх президентів або аналогічних керманичів, але це зовсім інша справа; у Internet немає єдиної авторитарної фігури. Вища влада, де б Internet не була, залишається за ISOC (Internet Society). ISOC - товариство з добровільним членством. Його ціль - сприяти глобальному обміну інформацією через Internet. Воно призначає раду старійшин, що відповідає за технічну політику, підтримку і керування Internet.
Завантажити реферат