Трудовий стаж по закону України

Стаття 4 Закону України «Про відпустки» [31] передбачає відпустки, які надаються в залежності від терміну роботи. До таких відпусток відносяться:

·щорічні основні відпустки;

·щорічні додаткові відпустки

Стаття 9 Закону передбачає, що до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується:

1. час фактичної робот ( в том у числі на умовах неповного робочого дня) протягом робочого року, за який надається відпустка;

2. час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи ( посада) та заробітна плата повністю або частково ( у тому числі час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу);

3. час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи ( посада) і йому виплачувалося допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

4. час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи ( посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у зв’язку з наданням власником обов’язкових або наданих у порядку, передбаченому колективним договором відпусток без збереження заробітної плати [32], за винятком відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку;

5. час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців не денних відділеннях професійно-технічних закладів освіти;

6. час навчання новим професіям ( спеціальностям) осіб, звільнених у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємств, скороченням чисельності або штатів працівників;

Додаткові щорічні відпустки поділяються на:

1. додаткові відпустки за роботу зі шкідливим та важкими умовами праці;

2. додаткові відпустки за особливий характер роботи:

2.1. окремим працівникам, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризик для здоров’я;

2.2. працівникам із ненормованим робочим днем.

До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки зараховуються:

1. час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий в цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади. Показники і критерії умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки, працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів визначені Міністерством охорони здоров’я та Міністерством праці та соціальної політика України[33].

2. час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;

3. час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу.

Щорічні додаткові відпустки за роботу пов’язану з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів надаються працівника виробництв, цехів професій і посад, передбачених відповідними розділами Списку, затвердженому Кабінетом міністрів України[34].

Трудовий стаж, що дає право на отримання винагороди за загальні результати роботи підприємства.

Ми вже звертали увагу на те, що законодавець у всі часи пов’язує трудовий стаж із матеріальними та моральними пільгами, які, як правило, надаються на підприємствах. Це відноситься і до стажу безперервної роботи на одному підприємстві або в однієї галузі народного господарства.

Так, право на отримання винагороди працівникам за загальні результати роботи підприємства за рік залежать від загального стажу роботи конкретного працівника на цьому підприємстві. Мінімальний стаж роботи для виплати винагороди береться один рік. Максимальний стаж безперервної роботи, за межами якого розмір винагороди не збільшується, рекомендовано[35] встановлювати, як правило, п’ять років, а з урахуванням структури системи кадрів за стажем, рівнем текучості кадрів і необхідності підвищення мір заохочення - до 10 років.

Крім того, чинне законодавство передбачає певні виплати в залежності від стажу роботи в одній галузі:

1. працівникам органів державної виконавчої влади[36] ;

2. працівникам органів внутрішніх справ [37];

3. працівникам підприємств енергетики[38];

4. науковим працівникам [39].

Наприклад, службовці органів державної виконавчої влади залежно від стажу роботи отримують щомісячні надбавки:

Пов’язує чинне законодавство з трудовим стажем і можливість пересування по службі або можливість виконання тієї чи іншої роботи.

1. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників [40]. Наприклад, на посаду головного бухгалтера може бути призначена особа, яка має стаж бухгалтерської або фінансової роботи не менше 3 років.

2. Закон України «Про прокуратуру» [41]. Наприклад, на посаду прокурора області призначаються особи, які мають стаж роботи в органах прокуратура або суду не менше 7 років.

3. Конституція України. Наприклад:

· згідно ст. 148 - суддею Конституційного Суду України може бути громадянин, який на день призначення має стаж роботи за фахом юриста не менше 10 років.

· згідно ст. 127 - на посаду суддя може бути рекомендований громадянин, який має стаж роботи у галузі права не менше 3 років.

Не мале значення має загальний трудовий стаж і для отримання деяких пільг, згідно чинного законодавства України:

1. Ветеранами праці визнаються громадяни, які працювали в народному господарстві і мають трудовий стаж ( 35 років - жінки і 40 років - чоловіки) і вийшли на пенсію. Ці особи мають право на пільги, передбачені ст. 7 Закону [42];

2. Працівникам, які мають стаж роботи на певному підприємстві не менше 20 років, в першу чергу надаються житлові приміщення, якщо вони потребують цього [43].

3. Порядок обчислення трудового стажу.

Відповідно до чинного законодавства України до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується: