Цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам [5, ст.1].
Цінні папери можуть бути іменними або на пред’явника. Іменні цінні папери, якщо інше не передбачено законодавством або в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі, передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи). Цінні папери на пред’явника обертаються вільно.
Законодавець визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та її похідних в Україні. Посадові особи, які порушують законодавство України про цінні папери, несуть кримінальну і майнову відповідальність, установлену відповідними законодавчими актами України [8, ст.14].
Цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.
Види цінних паперів:
v акції;
v облігації внутрішніх державних і місцевих позик;
v облігації підприємств;
v казначейські зобов’язання держави;
v ощадні сертифікати;
v векселі;
v приватизаційні папери.
Основний вид цінних паперів, що випускає акціонерне товариство – акція. Акція – цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства [5, ст.4].
Також акціонерне товариство може випускати облігації. Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого проценту (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації підприємств випускаються підприємствами усіх передбачених законом форм власності, об’єднаннями підприємств, акціонерними та іншими товариствами і не дають їх власникам права на участь в управлінні [5, ст.10].
Отже, такий цінний папір як акція дає її власнику право на участь в управлінні товариством, тобто право визначати основні напрями та шляхи реалізації виробничої, комерційної та іншої діяльності товариства, головні пріоритети у розвитку соціальної, культурно-побутової сфери. Акціонер обирає керівництво акціонерного товариства (правління), членів та голову спостережної ради, ревізійної комісії, а також може бути обраним до складу вище перерахованих органів. Акціонер приймає безпосередню участь в управлінні підприємством.
Загальні принципи управління підприємством закріплено у Законі України “Про підприємства в Україні” від 27.03.91р.:
v Управління підприємством здійснюється у відповідності зі статутом на основі поєднання прав власника відносно господарського використання свого майна та принципів самоуправління трудового колективу.
v Найняття (призначення, обрання) керівника підприємства є правом власника (власників) майна підприємства та реалізується безпосередньо або через уповноважені ним органи.
v Рішення по соціально-економічним питанням, які стосуються діяльності підприємства, виробляються та приймаються органами управління з участю трудового колективу та уповноважених ним органів.
v Вищим керівним органом колективного підприємства є загальні збори (конференція) власників майна. Виконавчі функції по управлінню підприємством здійснює правління [3, ст.14].
Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери, незалежно від кількості і класу акцій, власниками яких вони є.
До компетенції загальних зборів належить:
1) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;
2) внесення змін до статуту товариства;
3) обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства (спостережної ради);
4) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;
5) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів і положень;
6) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства;
7) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;
8) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним;
9) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства;
10)затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;
11)прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більше як 60 відсотків голосів [7, ст.41]. Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у ¾ голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань:
1) зміна статуту товариства;
2) прийняття рішення про припинення діяльності товариства;
3) створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв товариства;
З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах [7, ст.42].
Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено статутом підприємства.
В акціонерному товаристві може створюватись рада акціонерного товариства (спостережна рада), що здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу. Статутом акціонерного товариства або рішенням загальних зборів акціонерів на раду акціонерного товариства (спостережну раду) може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів. Члени ради акціонерного товариства не можуть бути членами виконавчого органу [7, ст.46].
Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом.
Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту акціонерного товариства.
Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради акціонерного товариства (спостережної ради). Загальні збори можуть винести рішення про передачу частини належних їм прав до компетенції правління. Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді акціонерного товариства (спостережній раді) та організує виконання їх рішень. Правління діє від імені акціонерного товариства в межах, передбачених законом і статутом акціонерного товариства. Роботою правління керує голова, який призначається або обирається згідно із статутом акціонерного товариства [7, ст.47].
Завантажити реферат