Кабінет Міністрів України

Акти Кабінету Міністрів України під­писує Прем'єр-міністр України. Процедура підготовки правових актів Кабінету Міністрів передбачає розробку тексту самого акта, пояснювальної записки до нього, а також матеріалів, що містять прогноз соціально-економічних та інших наслідків його реалізації. Проекти актів погоджуються із заінтересованими органа­ми й організаціями.

Кабінет Міністрів України здійснює контроль за виконанням актів, прийнятих ним як безпосередньо, так і через підвідом­чі органи.

Нормативно-правові акти Кабінету Мі­ністрів підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Акти Кабінету Мі­ністрів можуть бути скасовані Президен­том (ст. 106 Конституції).

Центральний орган виконавчої влади.

Друге після Кабінету Міністрів місце у виконавчій вертикалі влади посідають центральні органи виконавчої влади. Го­ловною ланкою системи органів централь­ної виконавчої влади є міністерства. Вони створюються для організації державного управління в найважливіших сферах соці­ально-економічного й політичного життя і є здебільшого органами галузевого управ­ління. Значення міністерств підкреслюєть­ся тим, до їхні керівники (міністри) вхо­дять до складу Кабінету Міністрів України (ст. 114 Конституції).

Державні комітети - центральні ор­гани виконавчої влади, що здійснюють пе­реважно міжгалузеве управління. Відом­ства (агентства, бюро, управління, комісії) реалізують функції управління в тих сфе­рах, які не охоплюються міністерствами та комітетами.

Конституцією передбачений такий поря­док утворення центральних органів вико­навчої влади. Прем'єр-міністр України входить із поданням до Президента Укра­їни про утворення, реорганізацію та лікві­дацію міїїістерств, інших центральних ор­ганів виконавчої влади, в межах коштів, передбачених Державним бюджетом Украї­ни на утримання цих органів. Президент України відповідно до ст. 106 Конституції призначає керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Він може припинити їхні повноваження на цих посадах.

Функції центральних органів виконав­чої влади України визначаються Указом Президента України «Про загальне поло­ження про міністерство, інший централь­ний орган державної виконавчої влади» 1996 р. Завдання та функції конкретних міністерств та інших органів державної ви­конавчої влади встановлюються положен­нями про згадані органи, які затверджу­ються Президентом. У цих положеннях пе­редбачається відповідальність керівників центральних органів державної виконавчої влади перед Президентом за результати своєї діяльності.

Компетенція міністерств, комітетів та відомств реалізується через видання ними наказів, інструкцій та інших нормативно-правових актів.

Наступною ланкою виконавчої верти­калі влади є місцеві органи виконав­чої влади - місцеві державні адміністра­ції, які здійснюють виконавчу владу в об­ластях і районах, містах Києві та Севасто­полі.

Здійснення виконавчої влади в містах Києві та Севастополі буде визначене окре­мими законами України.

В областях і районах склад місцевих державних адміністрацій формують голо­ви місцевих державних адміністрацій. Ос­танні призначаються на посаду і звіль­няються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

Голови місцевих державних адмініст­рацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої вла­ди вищого рівня. Президент України видає обов'язкові для голів місцевих державних адміністрацій укази й розпорядження, бере участь у формуванні органів виконавчої влади вищого рівня й т.д. Відповідальність голів місцевих державних адміністрацій перед Кабінетом Міністрів України полягає не тільки в тому, що вони призначаються й звільняються з посади Президентом за по­данням Кабінету Міністрів, а й у тому, що Кабінет Міністрів спрямовує й координує роботу всіх органів виконавчої влади, саме він розробляє загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціаль­ного й культурного розвитку України.

Місцеві державні адміністрації в ціло­му підзвітні і підконтрольні відповідним Радам народних депутатів (обласним та районним) у частині повноважень, делего­ваних їм цими радами, а також органами виконавчої влади вищого рівня. Таким чи­ном, не тільки голови місцевих державних адміністрацій, а й самі місцеві державні адміністрації входять у систему подвійного підпорядкування.

Рішення голів місцевих державних ад­міністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодав­ства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня. Обласна чи районна рада мо­же висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на під­ставі чого Президент України приймає рі­шення і дає обгрунтовану відповідь. Кон­ституція не вказує, яке саме рішення має прийняти Президент, тобто він може пого­дитися із висловленою недовірою і прий­няти рішення про відставку голови місце­вої адміністрації, а може й не зважити на думку ради, давши обгрунтовану відповідь із поясненням свого рішення. Проте якщо недовіру голові районної чи обласної дер­жавної адміністрації висловили дві трети­ни складу відповідної ради. Президент Ук­раїни приймає рішення про відставку го­лови місцевої державної адміністрації.

Місцеві державні адміністрації на від­повідній території забезпечують:

1) виконання Конституції та законів Укра­їни, актів Президента, Кабінету Міністрів, інших органів виконавчої влади;

2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та куль­турного розвитку, програм охорони довкіл­ля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культур­ного розвитку;

4) підготовку та виконання відповідних об­ласних і районних бюджетів;

5) подання звіту про виконання відповід­них бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самовря­дування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

У відповідності зі ст. 143 Конституції органам місцевого самоврядування (сіль­ським, селищним, міським радам та їх ви­конавчим органам) можуть надаватися за­коном окремі повноваження органів вико­навчої влади. Органи місцевого самовряду­вання з питань здійснення ними повнова­жень органів виконавчої влади підконт­рольні відповідним органам виконавчої влади.