Багатотисячна армія прихільників CorelDRAW, яка використовує цей пакет, в основному, для внутрішнього застосування (маєтся на увазі вивід на принтер, а не поліграфія), була цілком задоволена тим, що мала досі. Таку популярність CorelDRAW можна пояснити слідуючим. По-перше, відсутністю більш-менш східних по більшості можливостей пакетів-конкурентів для редагування векторної графіки. Попередня й досить стара версія Illustrator 4.1 була настільки примітивна, що навіть градієнтні заливки можна було збудувати лише за допомогою операції Blend (що й довго, й незручно). По-друге, більшість користувачів CorelDRAW, як правило, за фахом більш програмисти, аніж художники, й тому їх дуже задовольняли чисельні бібліотеки готових зображень, які у достатній кількості поставляються з цим пакетом. З появою Illustrator 7.0 у пакета Corel з’явився не тільки конкурент у сенсі редагування та створення векторних об’єктів, але й пакет, який набагато випереджає останній при підготовці матеріалів для поліграфії, так як формат Illustrator підтримується усіма апаратними засобами, які використовуються у цій галузі (фотонаборні автомати, PostScript принтери й т. д.).
Разом з появою Adobe Illustrator 7.0 стало набагато легше передавати зображення з РС на Macintosh, тому що Illustrator 7.0 підтримує формат «.eps», який задовольняє обидві платформи.
Тим, хто займається підготовкою зображень для поліграфії, знайомі труднощі з «перевіркою» EPS-файлів. Це особливо потрібно для використання деяких елементів оформлення зображень та текстів, які тяжко повторити не у рідному редакторі, в якому вони були створені (наприклад, у QuarkXpress), так як в усіх пакетах верстки замість самого EPS-зображення на екрані можна побачити лише його приблизний вигляд (Preview). У Illustrator 7.0 можна не тільки побачити само зображення, але й редагувати його.
Для скептиків, які знайомі з Illustrator 4.1 і переконують себе, що CorelDRAW задовольнив їхні потреби раз і назвжди, треба відзначити, що версія Illustrator 4.1 також сильно відрізняється від 7.0, як простенький PaintBrush від усім відомого Photoshop.
З розвитком електронного документообігу багато пакетів стали включати до себе функції по створенню і редагуванню документів в електронному варіанті. Illustrator 7.0 також повністю підтримує Acrobat Portable Document Formal (PDF-формат) для побудови електронних документів. Ви можете відкривати та редагувати PDF-файли, зберігати зображення у PDF-форматі, побудованому на мові PostScript Level 2. PDF-формат може подавати графіку і у векторному, і у растровому вигляді. PDF-документи схожі на документи у EPS-форматі, але, крім цього, вони можуть також містити дані по пошуку та навігації, наприклад, гіпертекстові посилання й електронні таблиці вмісту.
Оскільки Illustrator здатний відкривати PDF-файли, можна використовувати векторні об’єкти або растрові зображення з будь-якого PDF-файла у новому зображенні. Можна також, використовуючи Illustrator, створювати власні PDF-сторінки. Для редагування однієї з сторінок PDF-файлу необхідно після відкриття файлу вибрати потрібну, відредагувати її, потім зберегти увесь файл. Змінена сторінка автоматично відновиться у PDF-файлі.
Почавши знайомство з пакетом, ви не відчуєте себе у чужому середовищі, оскільки багато елементів інтерфейсу знайомі з інших пакетів сімейства Adobe — Photoshop та PageMaker. Крім того, Illustrator 7.0 підтримує механізм drag-and-drop як всередині пакету (наприклад, «пересуванням» можна не тільки міняти колір об’єкту, але і «вийняти» образець з палітри Patterns, відредагувати його і «вставити» назад), так і у відношенні інших пакетів, які підтримують формат Illustrator.
Якщо ви багато працюєте у графічних пакетах, то добре знаєте, як важливо, щоб виконання різноманітних операцій здійснювалося «Shortcut’ами» і не відривало погляду від екрану. Виходячи із досвіту спеціалістів, можна сказати, що найзручніші для роботи всліпу клавіші у лівому нижньому куту і нижньому ряді клавiатури. З цієї точки зору, в Illustrator 7.0 дуже зручно виробляти навігацію і масштабування вікна файлу (що припадає робити досить часто) за допомогою клавіш Ctrl, Alt, Spacebar, не міняючи інструменту і не відривіючи погляду від зображення. Також для створення кривої будь-якої складності інструментом Реn і її редагування практично достатньо клавіші Alt і нажатої клавіші миші (ці дії настільки прості, що навіть не передбачений dialog-box для відповідних операцій).
При роботі з великою кількістю накладених один на інший об’єктів потрібно діяти дуже акуратно, щоб не зачепити зайвого. У таких випадках треба все, що у даний момент не потрібне, вибрати і «замкнути» (Lock), але звичайно це вимагає вже декількох рухів миші. В Illustrator 7.0 це робиться дуже елегантно — не відпускаючи потрібного об’єкту, shotcut’ом «замикаються» всі об’єкти, окрім об’єкту, що ви «тримаєте». Більш того, якщо ви редагуєте об’єкт у режимі Artwork й у даний час вас цікавить зовнішній вигляд тільки цього об’єкту, режим Preview Selection покаже у кольорі лише необхідне, залишивши інше у «проволочному» вигляді (що вже само по собі зручно, тим більш, коли ваша відеокарта залишає бажати кращого). Навіть для самих витончених митців дещо теж приготовано. Повному сприйняттю й оцінці зображення, яке створюється, заважає все зайве, навіть тонкі лінії, які обмежують вибрані об’єкти (Edges), які можна сховати командою Hide Edges. Ну, а якщо ви маєте сумніви, чи покращить загальний вид зображення елемент, який з’вився, то за допомогою команди Hide Selection і зворотної можна оцінити результат роботи, не зсуваючи у сторону об’єкт, якому ви шукали місце.
Вигода — це визначення слід віднести і до інструментів, які малюють, особливо інструментів створення багатокутників, зірок та спіралей, при роботі з ними не вимагається попереднього введення параметрів, і шляхом одного натиску кнопки миші можна створити, повернути, збільшити або зменшити кількість граней, звороту і розмістити у потрібному місці досить складну фігуру. Таким чином, для створення необхідного об’єкту не потрібно зсувати вікно файлу на вільне місце зображення, завдяки чьому ви економите час і не стомлюються очі від нескінченних пересувань і перевиводів екрану.
Що стосується інструментів трансформування, то, на перший погляд, розподіл всіх його функцій (Move, Rotate, Scale, Reflect, Shear) між різними закладинами палітри інструментів може показатися незручним. Але це виправдане не тільки тим, що на кожну з них посажений додатковий інструмент. Якщо вказати на нього курсором миші, при цьому один раз натиснувши на її клавішу, можна змінювати або об’єкти цілком або образи їх залівки безпосередно. Подвійний натиск на клавішу миші викликає вікно діалога, яке дозволяє виробляти не тільки точні перетворення, але показує результат майбутнього перетворення і робить можливим виробити його з копією об’єкту, не змінюючи вихідного.
Якщо грубо уявити собі роботу митця по створенню векторного зображення, то вона зводиться власно до «малювання» фігур і ліній, їх «пофарбуванню», кажучи комп’ютерною мовою, — призначення векторним об’єктам заливки (Fill) і обводки (Stroke). Якщо можливості модифікації виду заливки (колір, градієнт, образець) ніяк не обмежують ступінь свободи митця, то рамки видозмінення обводки достатньо жорсткі — змінюються тільки її ширина і колір. Illustrator 7.0 має визначну команду Outline Path (зовнішній контур), вона дозволяє обводку, після того, як «знайдена» її ширина, перетворити у Compound Path (складний контур), на якому можна відвести душу, задаючи йому яку завгодно заливку.
Завантажити реферат