Дослідження нервово-психічної напруги

Як відомо, незначне нервове напруження, виконуючи адаптивну роль, здійснює функцію мобілізації, нервово-психічне перенапруження в свою чергу погіршує функціональний стан організму, що негативно позначується на працездатності й самопочутті людини. З цього приводу доречним буде виділити позитивну і негативну ролі, що їх відіграє стрес в процесі навчальної діяльності (в залежності від ступеню нервово-психічної напруги, що виникає).

⇨ Позитивна роль – мобілізація (покращення пам‘яті, мови, розумової діяльності і т.д.), що позитивно впливає на результат виконуваної роботи, підвищує настрій, викликає відчуття “підйому”, бажання працювати “з віддачею”.

⇨ Негативна роль – нервове перенапруження, погіршення функціонального стану організму, виснаження, виникнення депресії, дистресу, що негативно впливає не тільки на результат виконуваної роботи, а й на увесь процес життєдіяльності індивіда.

Але, слід зазначити, що за умов тривалості стану напруження мобілізація може перерости в стан перенапруження, особливо це являється актуальним для нестійкої психіки підлітка. Таким чином, стає зрозумілим що при організації навчально-виховної діяльності доцільним було б приділяти особливу увагу саме емоційному стану учнів, як запоруці більш якісної реалізації завдань навчального процесу.

Нижче приводиться експерементально-психологічне дослідження присвячене саме вимірюванню рівня нервово-психічної напруги, що ймовірно може виникати в учня безпосередньо перед виконанням контрольної роботи, а також дослідженню змін в настрої, пов‘язаних з вищевказаною ситуацією.

2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО – ПСИХОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕРВОВО-ПСИХІЧНОЇ НАПРУГИ ТА ЗНИЖЕННЯ НАСТРОЮ

2.1. Вступне зауваження

Завдання присвячене викладенню психологічних методів якісно-кількісної оцінки показників психічних станів, що найчастіше зустрічаються в роботі психолога-практика. Прикладне значення запропонованих методів заключається в тому, що продуктивність діяльності людини залежить від характеру й ступеню вираженості того психічного стану, на фоні якого проходить діяльність. Завдання включає методики вимірювання ступеню вираженості нервово-психічної напруги (НПН) та шкалу стану зниженого настрою (ШЗНС).

2.2. Дослід №1

Ціль досліду. Вимірювання рівня вираженості стану нервово-психічної напруги.

Оснащення досліду. Опитувальний лист нервово-психічної напруги (НПН), запропонований Т.А. Нємчіним[3] (див. дод. 2.2.1). Опитувальний лист являє собою перелік основних ознак нервово-психічної напруги, укладений за даними клініко-психологічного спостереження, і включає 30 характеристик цього стану, поділених на три ступені вираженості.

Порядок роботи. Дослідження проводиться в групі, за допомогою індивідуальних тестових бланків, виданих кожному випробуваному окремо.

Інструкція випробуваному: “Заповніть, будь-ласка, праву частину бланку, відмічаючи знаком плюс ті рядки, зміст котрих відповідає особливостям вашого стану на даний момент”.

Опрацювання результатів. Після заповнення бланку проводиться підрахунок набраних випробуваними балів шляхом їх підсумовування. При цьому за відмітку “+”, поставлену навпроти пункту “а” начисляється 1 бал, навпроти пункту “b” – 2 бали, навпроти пункту “c” – 3 бали. Мінімальна кількість можливо набраних балів – 30, максимальна – 90.

Діапазон рівня нервово-психічної напруги:

1) 30 – 50 балів – слабий, детензивний рівень;

2) 51 – 70 балів – помірний, чи інтенсивний рівень;

3) 71 – 90 балів – надмірний, чи екстенсивний рівень, дистрес.

2.3. Дослід №2

Ціль досліду. Вимірювання рівня зниженого настрою людини, субдепресії.

Оснащення досліду. Шкала зниженого настрою – субдепресії (ШЗНС), заснована на опитувальному листі В.Зунга та адаптована Т.Н. Балашовою (див. дод. 2.3.1). Шкала включає в себе 20 тверджень, що характеризують прояви зниженого настрою – субдепресії.

Порядок роботи. Умови проведення досліду аналогічні умовам досліду №1.

Інструкція випробуваному. “Уважно прочитайте кожне з приведених нижче тверджень і поставте знак “+” в одну з чотирьох граф справа, в залежності від того, як ви почуваєтесь на даний момент”.

Обробка результатів. Після заповнення тестового бланку проводиться підрахунок балів. В опитувальному листі знаходиться 10 “прямих” (1,3,4,7,8,9,10,13,15,19) та 10 “зворотніх” питань (2,5,6,11,12,14,16,17,18,20).

Кожна відповідь оцінюється від 1 до 4 балів. “Зворотні” відповіді підраховуються окремо за допомогою спеціального шаблону з прорізами (див. дод. 2.3.2), що накладається на заповнений випробуваним бланк, при цьому оцінки з відповідями знаходяться над прорізами. Потім бали, набрані випробуваним по “прямим” та “зворотнім” відповідям, підсумовуються, й отримана таким чином “сира” оцінка переводиться в шкальну за допомогою формули:

О‘ = 80 ·100. (2.3.1)

Весь діапазон шкальних оцінок поділяється на 4 зони:

1) нижче 50 балів – люди, що не мають на даний момент досвіду зниженого настрою;

2) 51 – 59 балів – незначне, але чітко виражене зниження настрою;

3) 60 – 69 балів – значне зниження настрою;

4) більше 70 балів – глибоке зниження настрою (субдепресія чи депресія).

2.4. Протокол заняття

Дані, отримані в ході обох попередніх дослідів заносяться до індивідуального протоколу (див. дод. 2.4.1). В кінці протоколу приводиться стислий аналіз даних, отриманих за допомоги вищеперерахованих методик, з урахуванням інших психологічних характеристик випробуваного а також рекомендації щодо регуляції нервово-психічного стану, методів ліквідації перенапруження і т ін.

2.5. Обробка результатів даного дослідження

В результаті дослідження, проведеного в групі учнів були отримані дані, що свідчать про виникнення нервово-психічної напруги в людини перед виконанням відповідального завдання, зокрема в школярів перед виконанням контрольної роботи. Результати також свідчать про достатньо високий рівень зниженння настрою в учнів. Бали отримані випробуваними в ході досліду приводяться нижче (див. табл 2.5.1).

Таблиця 2.5.1