ЗМІСТ.
Вступ.
1. Види виробничого освітлення, вимоги до нього.
2. Природне освітлення. Нормування до природного освітлення.
3. Штучне освітлення. Нормування штучного освітлення.
Висновки.
Список використаної літератури.
ВСТУП.
Освітлення виробничих приміщень впливає на стан здоров’я, продуктивність праці, якість продукції і рівень виробничого травматизму. Організація правильного освітлення робочих місць, зон обробки і виробничих приміщень має велике санітарно-гігієнічне значення, сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню травматизму, поліпшенню якості продукції. І навпаки, недостатнє освітлення утруднює виконання технологічного процесу і може бути причиною нещасного випадку та захворювання органів зору.
Людина та її здоров’я є найбільшою цінністю держави. самою важливою складовою в життєдіяльності людини є її трудова діяльність. Тому одна з найважливіших державних задач в Україні є охорона життя і здоров’я громадян, в процесі їх трудової діяльності, створення безпечних та нешкідливих умов праці. Основним Законом України (Конституцією України) визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Україна використовує світовий досвід організації роботи щодо поліпшення умов і безпеки праці (Директиви ЄС і Конвенції МОП та інш.). Принцип державної політики України в галузі охорони праці є пріоритет життя і здоров’я працівників по відношенню до результатів їх виробничої діяльності. Мета охорони праці- це необхідність забезпечення здорових і безпечних умов праці, формування ціннісних орієнтацій пріоритетності життя і здоров’я людей по відношенню до результатів їх виробничої діяльності. Головним об’єктом дослідження в охороні праці є людина в процесі праці і засоби виробництва, виробниче середовище, організація праці та виробництва.
Із загального обсягу інформації, через зоровий канал людина одержує 80%. Якість інформації, що надходить, залежить від освітлення. Незадовільна кількість або якість не тільки втомлює зір, але й викликає втому організму в цілому. Нераціональне освітлення може бути причиною травматизму. Часте пристосування очей, різкі тіні, освітлення надто яскравим світлом втомлює очі, знижують його захисну реакцію, око втрачає контрастну чутливість і гостроту зору. Збереження зору людини, стан її центральної нервової системи і безпека на виробництві значною мірою залежать від умов освітлення. Нормується- Будівельні норми і правила: СНіП ІІ-4-79. Природне і штучне освітлення, в основу нормування виробничого освітлення покладена характеристика здорової роботи, що дозволить забезпечити високу продуктивність праці.
1. ВИДИ ВИРОБНИЧОГО ОСВІТЛЕННЯ, ВИМОГИ ДО НЬОГО.
Всі виробничі приміщення повинні мати освітлення. Інформація про навколишній світ (а це 80-90%) надходить до людини через зоровий апарат- очі. У процесі трудової діяльності світло для очей працівника відіграє одну із вирішальних ролей. Тому важливо, щоб освітлення робочих місць працівників відповідало санітарно-гігієничним нормам.
Згідно з СНіП-4-79, в основу нормування виробничого освітлення покладена характеристика здорової роботи (8 розрядів здорової роботи) і визначається розміром об’єкта розпізнавання, контрастом об’єкта з фоном, характеристикою фону. Найменша нормована освітленість складає 30лк., найбільша- 5000лк.
Частина електромагнітного спектра оптичного діапазону- видиме випромінювання- у межах довжини хвилі 770-380мм. викликає світлові і колірні відчуття у людини: від фіолетового (L=400мм.) до червоного (L=750мм.). найбільшою є чутливість зору до випромінювань із довжиною хвилі 555мм.- жовто-зелений колір, найнижча- на межі видимого світла. Освітлення характеризується кількісними і якісними показниками. До кількісних показників належать: світовий потік, сила світла, освітленість, яскравість.
Світловий потік, F,- потужність променевої енергії, яка оцінюється за світловим відчуттям, яке сприймається оком людини. За одиницю світлового потоку прийнято люмен (лм.)
Усі джерела світла (освітлювані прилади), випромінюють світловий потік у просторі нерівномірно, тому введена величина просторово-кутової густини світлового потоку- сила світла І – це відношення світлового потоку, що розповсюджується від джерела всередині елементарного тілесного кута, який має в собі цей напрямок, до цього тілесного кута:
де:
dF- світловий потік, рівномірно розподілений в межах тілесного кута, dW- величина тілесного кута.
За одиницю сили світла прийнята кандела (кд).
Освітленість,Е,- це відношення світлового потоку, який попадає на елемент поверхні, до площі цього елемента:
де:
dF – світловий потік,
dS – площа поверхні, на яку попадає світловий потік.
За одиницю освітленості прийнято люкс (лк.).
Яскравість, L, - відношення сили світла елемента поверхні, до проекції, перпендикулярної напряму:
де :
dI – сила світла, яке випромінюється поверхнею dSв напрямі
Яскравість вимірюється в кд/м2.
Рівень освітлення визначається ступенем точності зорової роботи. Для створення задовільного освітлення на робочому місці необхідно забезпечити не тільки достатню освітленість, але і якісні показники освітлення.
До якісних характеристик освітлення належать рівномірність розподілу світового потоку, показник осліпленості і дискомфорту, коефіцієнт пульсації, спектральний склад світла. Для оцінки умов зорової роботи існують такі характеристики: фон, контраст об’єкта з фоном, видимість об’єкта.
Показник осліпленості,Р, - критерій оцінки засліплюючої дії освітлювального пристрою:
де - коефіцієнт осліпленості,
-видимість об’єкта спостереження відповідно при екрануванні і при наявності відблискових джерел світла в колі зору.
Показник дискомфорту,М,- критерій оцінки дискомфортної відблисковості, яка викликає неприємні відчуття при нерівномірному
розподілі яскравості в полі зору:
де:
L- яскравість відблискового джерела, кд/м2.,
W- кутовий розмір відблискового джерела,
Jg- індекс позиції відблискового джерела відносно лінії зору,
- 
яскравість адаптації, кд/м2.
Завантажити реферат