радник, керівник загонів /"капітани, бригадири"/, керівники груп /"лейтенанти"/, рядові члени /"бики", "торпеди/, Ієрархічність побудови приводить до чіткого розподілу владних і виконавчих функцій всередині структури, що викликає надзвичайні складнощі в питаннях прийняття до кримінальної відповідальності представників корінного ядра злочинної групи.[20]
Кримінологічні ознаки:
І/ Високий рівень зв¢язків з корумпованною частиною працівників
органів державної влади, управління, правоохоронних органів.
2/ Регіональний контроль;
З/ Наявність загальних правил поведінки;
4/ Вербування нових членів;
5/ Тісний зв"язок з верхівкою традиційної злочинності;
б/ Масштабний характер злочинної діяльності,
7/ Політизація злочинної діяльності - тобто встановлення ОЗГ відносин з політичними партіями чи окремими політичними діячами
8/ Проникнення в легальний бізнес, встановлення контролю над банківсько - комерційною діяльністю,
9/ Легалізація /відмивання/ капіталу,
ІО/ Встановлення контролю над засобами масової інформації.
Ці ознаки вказують на особливість організованої злочинності, як форми злочинної діяльності. Саме вони підлягають доведенню в процесі кваліфікації діяння за частиною статті КК, яка передбачає обтяжуючу обставину - вчинення злочину організованою групою,
Отже, організоване злочинне у групування - це найвища форма злочинної співучасті.
РОЗДІЛ III
Види співучасників злочину
У ст.19 дається визначення окремих видів співучасників: виконавця, організатора, підмовника і посібника. В основу такого розподілу покладено об'єктивні критерії - ступінь і характер участі кожного з них у вчиненні злочину.
Ступінь участі - це інтенсивність діяння кожної Із осіб, які діЮТь спільно, щодо виконання своєї ролі в учиненні злочину. характер участі визначав функціональну роль кожного співучасника в спільному злочину. Головною ознакою, за якою вирізняють виконавця, організатора, відмовника і посібника слід вважати характер дій, які вчиняв кожен із них.[21]
3.1 Виконавець.
Виконавцем визнається особа, яка безпосередньо скоїла злочин. тобто виконала ті дії, які входять в склад злочину. При цьому вказані дії можуть бути виконанні повністю однією особою, або декількома по частинах, які будуть співвиконавцями злочину, Співвиконавцем буде і та особа, яка знаходячись разом з іншими на місці злочину, надала їм допомогу в скоєнні злочину[22]'
Проте злочин може бути скоєно з використанням малолітньої або неосудної особи, в такому випадку матиме місце посереднє виконання злочину. Тому визначення виконавця потрібно дещо розширити:
отже, виконавцем визнається особа, яка повністю чи частково, виконала діяння, що передбачено статтею Особливої частини КК.[23]
3.2 Організатор.
Організатором, визначається особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його вчиненням /,ст,І9 КК/,
Дії організатора можуть бути різними і виражатись в:
І/ керівництві підготовкою і скоєнням окремих злочинів;
З/ складенні плану їх здійснення, вербуванні співучасників;
З/ розподілі ролей між ними і тд.
Найважливішим являється те, що організатор об'єднує зусилля інших співучасників, направляв їх спільну діяльність на стадії готування чи безпосереднього виконання злочину. Організатор завжди діє з прямим умислом, тобто він знає: про характер тих дій, які повинні бути виконані рядовими учасниками, знає про склад групи, про методи її злочинної діяльності.[24]
В якості організаторів частіше всього виступають небезпечні
злочинці з великим досвідом поможуть замаскувати своє роль в злочині.
3.3 Підмовник.
Підмовником визнається особа, 'о схилило до скоєння злочину, тобто умисно викликала в іншої особи, майбутнього виконавця впевНеНІСТЬ сКОїти ЗлОЧИН.
Специфічною рисою діяльності підмовника що відрізнять його від інших співучасників є те, 'що він здійснює вплив на волю особи і викликав в неї прагнення скоїти певним злочин. Підмовників може бути і кілька.
Підмовництво завжди конкретне. Не можна схиляти до скоєння злочину взагалі без вказівки визначеного об"єкту посягання. Тому не буде підмовництва, якщо хто - небудь, не викликаючи рішучості на скоєння певного злочину, розвиває в ін. особах нездорові погляди на ті чи інші явища життя чи навіть схвалює в загальній формі той чи ін, вид злочинної діяльності /наприклад проповідує /"воровську романтику"/.
З суб'єктивної сторони діяльність підмовника майже завжди характеризується наявністю прямого умислу, коли винний визнає, що своїми діями викликає рішучість у іншої особи скоїти конкретний злочин, активно направляє свою волю на досягнення саме цієї цілі, бажаючи, щоб було скоєно даний злочин. Проте можливі випадки підмовництва з непрямим або неконкретним умислом.
При наявності підмовника умисел на скоєння злочину завжди саме в нього, а підмовлений приймає рішення про скоєння злочинних діянь не самостійно, а під впливом підмовника /ч.5. ст.19 КК/.[25]
3.4 Пособник
Пособником - визнається особа, яка сприяла вчиненню злочину порадами, вказівками, наданням засобів , а також особа, яка заздалегідь обіцяла сховати злочинця, знаряддя і засоби вчинення злочину, сліди злочину або предмети, добуті злочинним шляхом ./ч. 6.СТ.І9 КК./.
Дії пособника здійснюються, як правило до вчинення злочину. Вони можуть мати вигляд як активних дій / дав зброю, пораду/,. так і бути бездією /особами, що зобов"яаані попередити чи відвернути злочин./
За характером змісту вчинених пособником дій розрізняють їх три види:
І/ інтелектуальне пособництво - поради, вказівки тощо;
2/ фізичне пособництво надання засобів, знарядь, усунення перешкод;
З/ пособництво - переховування- заздалегідь дана обіцянка сховати злочинця, знаряддя, сліди злочину або предмети, добуті злочином.[26]
З суб'єктивної сторони пособництво пзредбачає наявність прямого чи побічного умислу, поки винний, усвідомлюючи суспільно небезпечним характер злочину, передбачаючи можливість настання злочинних наслідків і бажаючи настання цих наслідків чи їх допускаючи, свідомо надав виконавцю суттєву допомогу у вказаних Формах.
Висновки
Грунтовно вивчивши інститут співучасті можна зробити ряд висновків:
Отже, співучасть - це особлива форма скоєння злочину умисно двома і більше способами, що має вищий рівень суспільної небезпеки.
Об"єктивнимии ознаками співучасті :
1/ участь у злочині двох чи більше осіб
2/ спричинення одного і того самого, єдиного для всіх співучасників. злочинного результату,
З/ причинний зв'язок між діянням кожного співучасника і єдиний злочинний результат.
Суб'єктивною ознакою є умисел співучасників, якій включає:
І/ взаємну поінформованість співучасників про злочинну діяльність кожного або когось із них,
2/ усвідомлення кожним із співучасників того. що він своїми діями спільно з діями Інших вчиняв злочин або сприяв його вчиненню.