Згідно з таблицею 3.2 був побудований графік залежності α = f(E), що допомогло візуально побачити момент кристалізації зразків. Згідно з теорією при зміні фазового складу буде змінюватись і термо-ЕРС зразків [12]. Значення термо-ЕРС чітко корелюють з даними дифрактометричного аналізу. Значення енергії, при якому починає підніматись крива на графіку також є значеннями при яких на дифрактограмах починають з’являтися перші ознаки кристалічної гратки (рис. 3.2). Відносна похибка вимірювань, яка обумовлена похибкою вимірювальних приладів, в цьому випадку становить значення 
. Завдяки цьому майже всі результаті вимірювань термо-ЕРС для кожного рентгеноаморфного зразка знаходяться у невеликій області значінь. Ситуація змінюється для зразків з кристалічними фазами (починаючи з енергії 98 Дж). Розбіжність результатів вимірювань термо-ЕРС у цих зразках зростатє до великих значень. Це пояснюється тим, що метод вимірювання термо-ЕРС – це локальний метод. Він показує значення термо-ЕРС у маленькій ділянці зразка, розмірами якої порівняно з розмірами зразка можна знехтувати. Таким чином велика розбіжність значень у різних точках одного й того ж зразка пояснюється неоднорідністю поверхні самого зразка. Значення термо-ЕРС для зразків стрибкоподібно змінюються у межах зразка від значень термо-ЕРС для аморфних зразків, до значень, які характерні для зразків з кристалічними фазами. Потім при досягненні енергії до рівня 112.5 Дж розбіжність значень точок для окремо взятого зразка зменшується, що пояснюється відсутністю у зразку аморфної фази. Далі похибка трохи збільшується, але це вже не пов’язано як раніше з неоднорідністю фазового складу зразків. Це пояснюється тим, що починаючи з рівня енергії 128 Дж проходила руйнація матеріалу зразків, що призводило до дуже великих механічних ушкоджень поверхні зразків навіть на малих ділянках.
Для того, щоб показати розбіжність точок для кристалічних зразків були побудовані гістограми для зразків, на яких виділилася енергія 0 Дж (рис 3.6), 91.12 Дж (рис 3.7), 98 Дж (рис 3.8), 105.12 Дж (рис 3.9), 112.5 Дж (рис 3.10) та 128Дж (рис 3.11).
Рисунок 3.5 – Графік залежності термо-ЕРС від енергії, яка виділилася на зразках
Рисунок 3.6 – Гістограма точок термо-ЕРС для зразка на якому виділилася енергія 0 Дж
Рисунок 3.7 – Гістограма точок термо-ЕРС для зразка на якому виділилася енергія 91.12 Дж
Рисунок 3.8 – Гістограма точок термо-ЕРС для зразка на якому виділилася енергія 98 Дж
Рисунок 3.9 – Гістограма точок термо-ЕРС для зразка на якому виділилася енергія 105.12Дж
Рисунок 3.10 – Гістограма точок термо-ЕРС для зразка на якому виділилася енергія 112.5 Дж
Рисунок 3.11 – Гістограма точок термо-ЕРС для зразка на якому виділилася енергія 128 Дж
На цих гістограмах видно, як більша кількість точок на графіку при збільшенні енергії поступово зміщуються в напрямку зростання термо-ЕРС. Це зростання пояснюється зміною фазового складу зразків. Гістограма (рис 3.6) являє собою гістограму аморфного зразка (у якому присутня тільки аморфна фаза). Гістограма (рис 3.7) належить зразку, у якому починають з’являтися на фоні аморфного гало кристалічні фази. Гістограма (рис 3.11) належить зразку, що повністю кристалізувався.
На графіку (рис 3.5) в інтервалі енергій від 0 Дж до 84.5 Дж спостерігається невеликий підйом термо-ЕРС. Цей ефект не має пояснення, бо дифрактометричний аналіз не зафіксував зміни фазового складу у зразках.
4 ПИТАННЯ ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ ДАНОЇ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
При виконанні дипломної окрема увага приділялася правилам дотримання техніки безпеки. Окрема увага приділялась техніки безпеки при роботі з електроприладами високої напруги, та при роботі з комп’ютером.
При виконанні роботи мені довелося проводити експерименти з високими напругами (біля 1000 В). При роботі з такими напругами мною виконувались такі правила безпеки:
1. Перед початком робіт на установці кожен раз перевірявся стан заземлення корпусу, та конденсаторів установки. Всі прилади, які використовувались при проведенні експерименту, якщо вони потребували заземлення, також заземлювались на шину заземлення;
2. При роботі з установкою мої руки були чистими та сухими, тому що величина струму, що проходить через людину, залежить від стану шкіри, а також площі зіткнення зі струмоведучими частинами (бруд та волога її збільшують);
3. При роботі з установкою я ніколи не ліз у блок відразу двома руками. Роботи проводились тільки однією рукою при цьому я не торкався струмопровідної поверхні (металевого корпусу пристрою), тому що ступінь поразки електричним струмом залежить від шляху його проходження. Найнебезпечнішим є шлях струму від руки до руки - через область серця та легенів;
4. Заміна зразків виконувалась при відключеному живленні пристрою від мережі 380 В. Для повної впевненості в цьому вимикався основний рубильник, що вимикав мережу з 380 В у всій лабораторії. Безпосередньо перед заміною зразка перевірялась відсутність напруги на конденсаторах шляхом замикання клем конденсаторів невеликим опором;
5. При роботі на установці батарея конденсаторів була закрита в герметичному залізному корпусі, який був заземлений;
6. У лабораторії де знаходилася установка для проведення експерименту я ніколи не працював один. В момент проведення експерименту в лабораторії завжди знаходилось мінімум 2 людини.
Розрізняють два основних види ураження людини електричним струмом: електричні травми та електричні удари. Види електротравм: місцеві електротравми (електричний опік, електричні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження, елетроофтальмія). Особливу небезпеку становлять електричні травми у вигляді опіків. Електричний опік з'являється в місці контакту тіла людини зі струмоведучою частиною електроустановки або електричною дугою. Електроопіки виліковують значно повільніше звичайних термічних. Вони супроводжуються раптово виникаючими кровотечами, омертвінням окремих ділянок тіла. Металізація шкіри – це проникнення в її верхні шари дрібних часточок металу, що розплавився під дією електричної дуги. Потерпілий у місці ураження зазнає напругу шкіри від присутності в ній стороннього предмета й біль від опіку за рахунок розпеченого металу. Металізація спостерігається приблизно у 10 % потерпілих. Механічні ушкодження виникають в результаті різких, судорожних скорочень м'язів під дією струму, що проходить через тіло людини. У результаті можуть відбутися розриви шкіри, кровоносних судин, нервової тканини, а також вивихи суглобів і переломи костей. Електроофтальмія – запалення зовнішніх оболонок очей, що виникає в результаті впливу потужного потоку ультрафіолетових променів, які поглинаються клітинами та викликають у них хімічні зміни. Таке опромінення можливо при наявності електричної дуги. Електричні знаки являють собою чітко обкреслені плями сірого або блідножовтого кольору круглої або овальної форми з поглибленням у центрі, іноді у вигляді подряпин, забитих місць, бородавок, крововиливів у шкірі, мозолів, іноді нагадують форму блискавки. В основному електричні знаки безболісні. Знаки виникають десь у 20% потерпілих від струму.
Завантажити реферат