При роботі над підключенням осцилографа до установки я користувався паяльником. При користуванні паяльником я знав, що безпечним для людини у звичайних умовах є джерело струму із напругою до 36 В, тому для монтажу елементів я використовував паяльник з робочою напругою, що не перевищувало це значення. При роботі з паяльником я не струшував із жала залишки розплавленого припою: його бризи можуть потрапити в очі або на тіло й спричинити травму. Паяльник мав підставку, що виключає випадковий дотик гарячих частин руками, а також скочування його на стіл. При тривалій роботі з із паяльником повітря в кімнаті насичується шкідливими для організму парами свинцю й олова. Тому я регулярно провітрював приміщення.
При виконанні дипломної роботи я постійно мав діло з різними електроприладами, тому досконально знав види дії електричного струму на організм, та види ураження електричним струмом.
Є такі види дії електричного струму на організм: термічна, електролітична та біологічна. Термічна дія струму проявляється в опіках окремих ділянок тіла, а також у нагріванні до високих температур інших органів. Електролітична дія струму проявляється в розкладанні органічних рідин, що викликає значні порушення їхнього фізико-хімічного складу. Біологічна дія струму проявляється в подразненні й порушенні живих тканин організму, а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів.
Уся моя дипломна робота була розроблена за допомогою комп’ютера, тому я при виконанні техніки безпеки приділив велику увагу техніці безпеки при роботі з комп’ютером.
При роботі з комп’ютером на людину діють такі фактори:
1. підвищений рівень шуму;
2. нестача природного світла;
3. випромінювання від екрана монітора (α-, β-випромінювання, м’яке рентгенівське випромінювання);
4. електричний струм;
5. статична електрика;
6. підвищена концентрація іонів в просторі навколо копьютера;
7. специфічні умови зорової роботи т. т. і.
Щоб уникнути багатьох шкідливих факторів я сидів від комп’ютера на відстані 50-70 см. від екрану. При роботі з комп’ютером я тримав ноги та руки таким чином, щоб суглоби на них не утворювали кут менше 90°. Після кожних 3 годин роботи за комп’ютером я робив перерви на 15-20 хвилин та постійно провітрював приміщення. Провітрювання приміщення допомогло зменшити концентрацію іонів в повітрі навколо комп’ютера до 160 – 5000 іонів на квадратний сантиметр, що не перевищувало допустимих норм. Щоб уникнути пожежі я дотримувався наступних вимог: підтримував порядок на робочому місці, не накопичувати папір та інші непотрібні предмети нічого не клав на клавіатуру, монітор, системний блок, мишу та інше комп'ютерне обладнання. При роботі з комп’ютером, щоб уникнути нестачі освітленості, вмикалися освітлювальні прилади. Це допомогло підвищити освітленість на робочому місті до 300 – 400 люкс, яка знаходиться у допустимих нормах.
Дякуючи тим знанням з охорони праці, які були отримані мною в університеті, були успішно проведені досліди, які були необхідні при виконанні дипломної роботі
ВИСНОВКИ
1. При пропусканні короткочасних імпульсів струму (120 мкс) через аморфні зразки 
кристалізація цих зразків починається з певної енергії імпульсу E = 91.12 Дж і повністю закінчується при E = 112.5 Дж. При цьому виділяються дві фази: хімічна сполука
та твердий розчин кремнію в 
.
2. Отриманні таким методом кристалічні зразки виявились неоднорідними, про що свідчить стрибкоподібна зміна значення термо-ЕРС в межах самого зразка.
3. Зміна значення термо-ЕРС у зразках, які залишилися рентгено-аморфними не має точного пояснення. Як одне з пояснень цього ефекту є випадіння нанокристалів у об’ємі зразка.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Брехаря Г.П., Гіржон В.В., Смоляков О.В. Вплив низькоенергетичних лазерних нагрівань на процеси релаксації у аморфних металевих сплавах. // Вісник Запорізького державного університету. – 1998. – №1. – С. 90 – 93.
2. Брехаря Г.П., Гіржон В.В., Смоляков О.В., Ястребова Т.С. Особливості кристалізації аморфної стрічки 
під впливом лазерного нагріву. // Вісник Запорізького державного університету. – 1998. – №2. – С. 161 – 166.
3. Гиржон В.В., Смоляков А.В., Ястребова Т.С., Шейко Л.М. Особенности кристаллизации аморфных металлических сплавов системы Fe-Si-B под влиянием импульсных лазерных нагревов. // ФММ. – 2002. – т. 93. – №1. С. 64-69.
4. Анпилогов Д.И., Гиржон В.В., Руднев Ю.В., Смоляков А.В. Кристаллизация аморфной ленты 
в условиях изотермических отжигов и лазерных нагревов. // ФММ. – 1996. – т. 82, вып. 3. С. 110-116.
5. Брехаря Г.П., Гиржон В.В., Смоляков А.В., Немошкаленко В.В. Влияние термоциклической обработки на структурное состояние аморфных сплавов системы Fe-B. // Металлофизика и новейшие технологии. – 1997. – т. 19.- №12. – С. 69 – 74.
6. Zaluski L., Zaluska A., Kopcewicz M., Schulz R. Structural changes and physical properties of Fe-Ni-based metallic glasses rapidly heated by pulsed electrical currents. // J. Mater. Res., Vol. 6. - № 5, May 1991.
7. Прохоров А.М. – Физическая энциклопедия. – М.: Советская энциклопедия, 1988 – т. 1 – 5.
8. Глезер А.М. Аморфные и нанокристаллические структуры: сходства, различия, взаимные переходы. // Рос. хим. ж. – 2002. – т. XLVI. – № 5. – С. 57 – 63.
9. Елсуков Е. П., Галахов В.Р., Юрчиков Е.Е. О стабильных фазах образующихся при кристаллизации металлического стекла 
// Металлофизика. – 1980. – т. 2.- №2. – С. 212 – 214.
10. Новакова А.А, Сиротинина Г.А., Елсуков Е.П. Исследование процесса кристаллизации аморфного сплава 
// Металлофизика. – 1984. – т. 4.- №5. – С. 114 – 121.
11. Брынза А.Н., Кульков А.Д., Левин Ю.С. Коэффициент термо–Э.Д.С. и удельное сопротивление губчатого титана // В сб.: Металлургия и химия титана. – Запорожье. – 1979. – С. 71–73
12. Бернштейн М.Л., Рахштадт А.Г. Металловедение и термическая обработка сталей – М.: Научно техническое издательство литературы по черной и цветной металлургии, 1961.
13. Кривоглаз М.А., Садовский В.Д., Смирнов А.В. Закалка стали в магнитном поле. – М.: Наука, 1977. – С. 1 – 120.
14. ОАО Ашинский Металлургический Завод. – Лента из аморфных и нанокристаллических сплавов. – http://www.amet.ru/data/metall/aml.htm
Завантажити реферат