Однофакторні умови торгівлі (single factoral terms of trade). Цей показник є спробою зв'язати між собою зміну імпортних цін та продуктивності використання виробничих ресурсів. Однофакторні умови торгівлі можна розрахувати, помноживши товарні умови торгівлі на індекс продуктивності праці в експортнооріентованих галузях виробництва, тобто , де О — індекс продуктивності праці.
Економічний зміст зростання отриманого показника полягає в тому, що країна може придбати більше одиниць імпорту за дану одиницю праці в експортному виробництві. Говорячи іншими словами, за одну й ту саму кількість часу використання факторів виробництва в експортних галузях тепер можна придбати більшу кількість товарів на світовому ринку.
Очевидно, що однофакторні умови торгівлі видаються дуже привабливим параметром зовнішньоторговельної діяльності країни, але скористатись ним дуже непросто внаслідок значних труднощів в обрахуванні точних індексів продуктивності. При розрахунках з використанням показника однофакторних умов торгівлі слід пам'ятати, що оскільки з часом продуктивність виробництва зростає, цей показник може вказувати на наявність більш сприятливої (або менш сприятливої) тенденції порівняно з товарними умовами торгівлі.
Двофакторні умови торгівлі (double factoral terms of trade). Цей показник покликаний зв'язати однофакторні умови торгівлі окремої країни з тенденціями зміни продуктивності в її торговельних партнерах. Він розраховується шляхом ділення однофакторних умов торгівлі на індекс продуктивності в експортних галузях країн — партнерів по торгівлі, тобто , де О — індекс продуктивності в експортних галузях за кордоном.
В економічному плані зростання такого показника означає, що певна кількість послуг факторів виробництва даної країни обмінюється на більшу кількість послуг виробничих ресурсів, які використовуються в експортних галузях торговельних партнерів.