Надзвичайні ситуації екологічного характеру

Почувши повідомлення про небезпеку радіоактивного зараження, необхідно:

- Прийняти протирадіаційний препарат з індивідуальної аптечки (йодистий калій).

- Надіти засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори, ватно-марлеві пов'язки) дорослим і дітям.

- Загерметезувати квартиру ( заклеїти вікна, вентиляційні отвори, ущільнити стики).

- Одягти куртки, брюки, комбінезони, плащі з прогумованої або щільної тканини.

- Укрити продукти харчування в герметичній тарі.

- Автобуси і інші криті машини подавати безпосередньо до під'їздів.

2) Кислотні опади.

Оксиди сірки й азоту, що викида­ються в атмосферу внаслідок роботи теплових електростанцій (ТЕС) та автомобільних двигунів, сполучаються з атмосферною вологою й утворюють дрібні крапельки сірчаної та азотної кислот, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на землю кислотними дощами. Ці дощі вкрай шкідли­во впливають на довкілля:

- знижується врожайність більшості сільськогосподарських куль­тур через ушкодження листя кислотами;

- з ґрунту вимиваються кальцій, калій і магній, що призводить до деградації рослинності й, як наслідок, — збіднення тварин­ного світу;

- гинуть ліси (найчутливіші до кислотних дощів кедр, бук і тис);

- отруюється вода озер і ставків, у них гине риба, зникають комахи;

- щезають водоплавні птахи й тварини, що живляться комахами;

- загибель лісів спричинює в гірських районах (таких, як Карпа­ти) зсуви та селі;

- прискорюється руйнування пам'яток архітектури, споруд, особливо тих, що побудовані з вапняку, оздоблені мармуром;

- збільшується захворюваність людей (найчастіше хворобами очей, органів дихання тощо).

Взимку поблизу ТЕС і металургійних заводів іноді випадає також кислотний сніг, іще шкідливіший, ніж кислотний дощ, що пояснюється більшим вмістом у ньому кислот. Райони випадан­ня такого снігу дістають одразу 4-5-місячиу дозу забруднення, а внаслідок його танення навесні відбувається концентрація шкідливих речовин, тому тала вода інколи містить удесятеро більше кислот, ніж сам сніг.

Отже, в умовах забруднення атмосфери не слід ходити під дощем з непокритою головою (це може стати причиною випадіння волосся), не можна допускати потрапляння такого дощу на шкіру, в очі. Якщо ж це все-таки трапилось, слід промити водою уражені місця, хоча опіки кислотний дощ зазвичай не спричинює.

3)Смог.

Смог (у перекладі з англійської «дим») — скупчення шкідливих газів в атмосфері над містами та промисловими центрами. Спочатку під смогом мався на увазі дим, утворений спалюванням великої кількості вугілля (змішування диму і диоксиду сірки SO2). У 1950-х рр. був вперше описаний новий тип смогу — фотохімічний, який є результатом змішування наступних забрудників повітря:

- оксиди азоту, наприклад, диоксид азоту (продукти горіння паливних корисних копалин);

- тропосферний (приземний) озон;

- леткі органічні речовини (пари бензину, фарб, розчинників, пестицидів та інших хімікатів);

- перекиси нітратів.

Всі перераховані хімікати зазвичай володіють високою хімічною активністю і легко окиснюються, тому фотохімічний смог вважається однією з основних проблем сучасної цивілізації. Смог виглядає як синюва­тий прозорий туман, який має неприємний запах. Листя на деревах в'яне, стає плямистим, жовкне. Набагато прискорюються корозія металів, руйнування мармуру, фарб, гуми, швидко псуються одяг та взуття, порушується робота транспорту. Утво­ренню смогу сприяє спекотна безвітряна погода.

Смог є великою проблемою в багатьох мегаполісах світу. Він особливо небезпечний для дітей, літніх людей і людей з пороками серця і легенів, хворих бронхітом, астмою, емфіземою. Смог може стати причиною задишки, утруднення і зупинки дихання, головного болю, кашлю. Також він викликає запалення слизистих оболонок очей, носа і гортані, зниження імунітету. Під час смогу часто підвищується кількість госпіталізацій, ремісій і смертей від респіраторних та серцевих хвороб.

4. НС екологічного характеру в Україні.

Загрози катастроф, обумовлених наявністю глобальних проблем, звичайно, існують і в Україні. На думку багатьох експертів, темпи і масштаби деградації довкілля в країні знаходяться на середньосвітовому рівні, але при цьому по характеру деградації земель і лісів Україна ближче до країн, що розвиваються, а по викидах отруйних речовин в повітряне і водне середовище, їх масі та різноманітності - до розвинених в промисловому відношенні країн. В той же час, до особливостей деградації довкілля в Україні слід віднести найвищу в світі радіаційну забрудненість і вищий в порівнянні з іншими країнами рівень забруднення токсичними важкими металами, пестицидами, органічними сполуками. Значний негативний вплив надає переважно екстенсивний характер економіки, що супроводжується нераціональним використанням багатьох видів природних ресурсів, нераціональними об'ємами видобутку природної сировини, концентрацією виробництв лише в окремих регіонах без врахування господарської ємкості відповідних екосистем, відсутністю потужностей по переробці побутових і виробничих відходів. До цього слід додати наявність на більшості підприємств застарілих технологій, ненадійність технологічного устаткування, обумовлену виснаженням основних фондів, і так далі.

III. Заключна частина.

Екологічні надзвичайні ситуації можуть виникати не лише при промислових аваріях, але і при різкій зміні параметрів довкілля у зв'язку з критичною кількістю впливаючих факторів.Оцінюючи екологічний стан і його критичність, ми повинні мати на увазі закон еволюційно-екологічної безповоротності,: екосистема, що втратила частину своїх елементів, не може повернутися в первинний стан. Зрозуміло, одна людина не може виправити екологію цілої планети, але кожен з нас має розуміти, що Земля – це не невичерпне джерело ресурсів, а живий організм, здоров’я якого вже підірване величезною кількістю збитків, що завдала йому людина.

IV. Список літератури.

1) www.bestreferat.ru

2) ru.wikipedia.org/wiki

3) www.obzh.ru

4) evolution.allbest.ru

5) ref.a.ua

6) allk.ru/book