Він вважає, що єдність природи ґрунтується на всюдисущності вакууму, властивості якого і визначають характер основних законів, що діють у нашому світі.
Всесвіт великий. Відстані від Землі до Сонця складає 150млн. Км. Відстань від сонячної системи до центру галактики в два мільярди разів більша ніж відстань від Землі до Сонця. В свою чергу, розміри спостережного Всесвіту в мільйон разів більша за відстань від сонячної системи до центру галактики. І весь цей простір заповнений неймовірно великою кількістю речовини.
Маса Землі становить близько 6x1021 тонн. Маса Сонця у 300000 разів більша. Лише у спостережній області Всесвіту сумарна його маса становить 1022 мас Сонця.
З іншого боку, розглянемо атом, що входить до складу твердого тіла. Атом у багато разів менший за будь-який відомий нам предмет, але в багато разів більший за ядро, що знаходиться в центрі атома і в якому міститься вся речовина атома. Якщо збільшити атом так, щоб ядро набуло розміру макової зернини, то розміри атома матимуть кілька десятків метрів у діаметрі. На відстані десятків метрів від ядра будуть знаходитися багатократно збільшені електрони, які все ж таки буде важко побачити неозброєним оком, оскільки вони надто малі. А між електронами і ядром буде величезний простір, не заповнений речовиною. Це і є субстанційний Вакуум. Таким чином ми приходимо до висновку що речовина є рідкісним винятком у величезному просторі, що заповнений субстанцією Вакууму.
Отака незбагненно велика кількість матерії Вакууму у Всесвіті. Ось така відкривається нам вакуумна картина світу. Судячи з описаної сутності Вакууму закладаються умови для практичного його використання при вирішенні проблеми енергетики.
Інтенсивно йдуть пошуки нових способів одержання енергії. На думку академіка Н.С. Лідоренка, реальним є створення принципово нових генераторів енергії, що мають ККД понад 100%. При цьому генератор може використовувати енергію навколишнього середовища, перетворювати її в електричну енергію. Одначе визначимо, що для подібних генераторів коректніше було б говорити про надлишковий енергобаланс, а не про ККД
Останнім часом до роботи що до створення пристроїв, що мають надлишковий енергобаланс, залучаються вчені у США, Швейцарії, Англії, Японії. Гонки за володінням секретом одержання нової енергії розпочались. Світ наближається до практичної реалізації новітніх способів одержання енергії про які й думки не мали ще кілька років тому.
Але успіх буде тільки в тих, хто зможе розкрити механізм явищ і знайти їм теоретичне обґрунтування.
І все ж, уже давно відомі розрахунки Р.Фейнмана і А.Ж. Уіллера, Згідно з якими у Вакуумі, замкнутому об‘ємі звичайної електричної лампочки енергії така велика кількість, що її вистачило б, щоб скип‘ятити всі океани на Землі.
Н.Тисла, виступаючи в 1892 році в американському інституті інженерів – електриків говорив: “ Енергія є по всюди. Повинні віднайтися способи утилізації цієї енергії. І коли світло буде одержано із навколишнього середовища, і коли таким же чином одержано всі інші енергії з свого невичерпного джерела, людство піде в перед гігантськими кроками”.
Вакуумна картина світу дозволяє принципово переосмислити підходи і методи одержання енергій, що склалися, і вийти на зовсім нові технології в галузі енергетики.
На основі теорії Вакууму авторами розроблено нову енергетичну концепцію – концепцію Вакуумної енергетики. Відмінністю від традиційних підходів є використання вакуумних ефектів з метою одержання високих рівнів енергії, так і проблеми екологічної чистоти самого процесу одержання енергії.
Дослідження показали, що найефективніше проходить збудження Вакууму в польових утвореннях, що мають циліндричну, конічну форми, а найбільш сприятливим середовищем є рідина.
Речовина, що використовується як середовище збудження виконує подвійну функцію. З одного боку вона є середовищем для вибору енергії, з другого боку вона створює умови для реалізації процесу збудження.
Вакуумні ефекти відкривають шлях до нової енергетики і дозволяють зробити крок за рамки традиційних підходів до способів одержання енергії.
Японські вченні винайшли пристрій для одержання теплової енергії у водному середовищі, який названо “Лазером голубої води”.
У пристрої використано явище холодного ядерного синтезу. У водному середовищі створюється акустичне поле і здійснюється концентрація ультрафіолетового світла сферичною лінзою.
Пристрій планується використати як компактний генератор енергії для нагрівання природної води до 50ºС, Саме до такої температури зберігаються фокусуючи властивості водної сферичної лінзи, але для ультрафіолетового світла.
При цьому зберігається висока щільність енергії, достатня для реалізації безнейтронної реакції синтезу. У розробленому нами способі е можливість робити вибір, як теплової енергії так і електрики.
Енергетика майбутнього не буде ґрунтуватись ні на енергетичних гігантах, що використовують хімічне або ядерне пальне, ні на дорого вартісних системах транспортування енергії. Компактні генератори енергії, засновані на реалізації вакуумних ефектів, розташованих у місцях використання енергії, складатимуть основу енергетики третього тисячоліття.
Це буде вакуумна енергетика, що використовуватиме досягнення електроніки для одержання високих рівнів екологічно чистої енергії.
Використана література
Кулачиська Світлана Сергіївна “Відновлювальні джерела енергії”
Серія 12. Тематичний цикл “Проблеми екології” Київ – 1990р.
Кирилін Володимир Олексійович “Енергетика сьогодні і завтра”
Москва, Педагогіка. 1983р.
Давидова Людмила Петрівна. Буряк Анатолій Андрійович
“Енергетика: розвиток і перспективи” “Наука”. Москва. 1981р.
Л.Л. Пасічкін. А.С. Попович “Енергетика: реальність і перспективи”
“Наукова думка”. Київ 1986р.
Козлов Володимир Борисович “Енергетика і природа”
Москва “Мысль” 1982р.
А.П. Шицькова. Ю.В. Новиков “Гармонія чи трагедія”
Серія: “Людина і навколишнє середовище” Москва “Наука” 1982р.
Завантажити реферат