Фінансовий аналіз за допомогою інформаційних систем.
Вільні грошові кошти переслідують дві основні мети: одержання максимальної дохідності при додержанні відповідної надійності. В цілому спекуляції на валютному і фондовому ринку до надійних активів віднести складно, але вони забезпечують саму високу дохідність з всіх легальних видів операцій. Якщо грошові кошти не інвестувати, то воно мають якості з часом зникати.
Головна ціль, яка переслідується при створенні інформаційної системи - допомогти інвестори зберегти, а не загубити кошти, які вкладаються в цінні папери. Якщо за допомогою системи інвестор мінімізує збитки, то стабільна висока дохідність гарантована.
Для допомоги інвесторам в їх вкладеннях необхідно, щоб система працювала як в довгостроковому, так і короткостроковому періоді, тобто робила фундаментальний та технічний аналіз. Створення подібної системи стане новим етапом в інвестиційній діяльності на ринку цінних паперів. Невелика кількість подібних систем на вітчизняному ринку вимагає створити нескладну та дешеву інформаційну систему, яка б відповідала вимогам вітчизняних інвесторів.
Для інформаційної системи нас цікавлять перш за все фінансові інвестиції.
Інформаційна система фінансового аналізу створюється саме для покращання якості діяльності саме посередників на фондовому ринку, тобто брокерсько-ділерських компаній. На даний час існує дуже невелика кількість подібних систем, тому це ще один наслідок того, що інвестиційна діяльність на фондовому ринку залишається у високій мірі ризиковою. Інформаційна система направлена на зменшення ризику у цій сфері діяльності.
Потрібно розглянути, з яких підрозділів складається підприємство посередник на фондовому ринку. Як звісно, брокерсько-ділерська компанія ( інвестиційний інститут) організаційно розділяється на три напрямки:
- Торгові підрозділи (“Фронт-офіс”).
- Бек-офіс.
- Бухгалтерія.
Торговий відділ включає співробітників, які здійснюють операції з цінними паперами, проводять відповідну аналітику.
Бек-офіс забезпечує виконання операцій, здійснює облік та контроль операцій з цінними паперами.
Бухгалтерія здійснює облік операцій і та виконує фінансову звітність у відповідності до правил українського бухгалтерського обліку.
Основні ризикові операції з цінними паперами виконує фронт-офіс, тому інформаційна система розробляється для роботи саме в цьому відділі підприємства. При створенні інформаційної системи виникають визначені потреби щодо інформації, яку треба одержувати з різних джерел та на досить довгому проміжку часу, та методів аналізу та обробки цієї інформації. З початку розглянемо структуру фронт-офісу.
Фронт офіс включає в себе торгові підрозділи компанії - торговий відділ (ділінг), відділ портфельного менеджменту, відділ роботи з індивідуальними та інституціональними клієнтами.
Головною функцією фронт офісу є складання угод з цінними паперами від імені компанії та за дорученням клієнтів. при цьому на фронт офіс накладається мінімум облікових та розрахункових функцій. Облік та виконання угод здійснює бек - офіс.
Як було сказано вище, створення інформаційної системи для фронт- офісу пов’язано з рядом складностей. По-перше, інформаційна система повинна оцінювати ефективність довгострокових фінансових інвестицій, тобто допомагати компанії сформувати інвестиційний портфель. Це необхідно перш за все таким посередникам, як довірчі товариства та інвестиційні компанії. Але для інших торговців також потрібно формувати інвестиційний портфель для підстраховки програшу в спекуляційних операціях з цінними паперами. Така інформаційна система буде використовуватись у відділі портфельного менеджменту. Для інформаційної системи потрібна інформація про доходи акцій емітента, яку можна одержати з звітів емітента та інформація про ринковий показник дохідності. Ця інформація може міститись як в лістінгу на біржі так і в звітах про емітента, які містяться в ПФТС( позабіржова фондова торговельна система). Для формування інвестиційного портфелю перш за все використовується фундаментальна аналітика. Головною задачею фундаментального аналізу є розрахунок дійсної ( економічно виправданої, справедливої) вартості конкретного підприємства. При цьому треба виходити з історичних та поточних значень таких показників як: прибуток, виручка, обсяги виробництва, дебіторська та кредиторська заборгованості, рух коштів на рахунках та ін. Один з класичних законів ринку гласить, що в ціну акції вкладаються не стільки текучі оцінки, скільки очікування майбутнього. Тому при фундаментальному аналізі, крім аналізу минулого та теперішнього, необхідно прогнозувати майбутній стан об’єкта, що аналізується. З цього можна зробити висновок, що інформаційна система оцінки, а тобто і аналізу, повинна бути системою штучного інтелекту, тобто системою підтримки та прийняття рішення. Вона повинна допомогти працівнику ( брокеру - аналітику) фронт - офісу прийняти як найбільш правильне рішення щодо покупки акцій для інвестиційного портфелю.
На жаль, на сьогодні не існує жодного науково обгрунтованого фундаментального способу оцінки акцій. Всі існуючі методи є не більш ніж припущеннями, які змінюються разом з розвитком ринку та можливостями комп’ютерної техніки. Розглянемо один з методів, який можна використовувати в інформаційній системі.
Значну частину процесів, які відбуваються в ринковій економіці, неможливо з достатнім ступенем достовірності оцінити раніше. Єдиний спосіб науково обгрунтованого прогнозу заключається в статистичному аналізі економічних процесів. Використовування даного методу дає можливість на основі минулих наглядів знайти тенденції розвитку процесів, що вивчаються, та виявити кількісний взаємозв'язок між ними. Основою такого аналізу є вірогідно- статистичні методи, які оперують приблизними вірогідносними характеристиками та умовними допущеннями.
В основу покладемо показник прибутковості акцій на визначений період, який розраховується по формулі:
r=((P1-P0)+d)/P0;
де
P0 - ціна покупки акції;
P1 - ціна продажі акції;
d - дивіденди, які одержані за час володіння акції.
Одночасно на фондовому ринку об’єктом куплі-продажу є акції великої кількості емітентів, які мають різний ступень дохідності.
Середню ринкову дохідність цих акцій визначають по формулі:
rm=(r1*x1+ ri*xi+…+rn*xn);
де
ri - дохідність i акцій;
n - кількість акцій на ринку;
xi - питома вага i- тих акцій, який визначається як відношення їх обсягу до сумарного обсягу всіх випусків ( в ринкових цінах на відповідний момент).
Розрахунки показника проводять по акціям найбільш прибуткових компаній.
Інвестиції в цінні папери завжди будуть супроводжуватись з необхідністю рішення дилеми: вкладати гроші в акцію з більшим доходом та більшим ризиком, чи задовільнятись меншим доходом та меншим ризиком.
Вибір варіанту залежить від характеру інвестора, суми інвестицій та її долі в загальному капіталі інвестора. Наприклад 5 % капіталу можливо вкласти в акції з високим ступенем ризику, але які можуть принести великий прибуток. Одночасно нерозумно вкласти в ці акції 25 та більше відсотків капіталу.