3.Перспективи розвитку галузі
В Україні останнім часом за підтримки держави почала відроджуватися легка, харчова, переробна галузі промисловості. Це стимулює розвиток вітчизняного виробництва з випуску етикетково-пакувальної продукції. Створюються нові виробництва, оснащені передовою технікою та технологією, які вже реально конкурують із закордонними виготовлювачами. Отже, існують великі поліграфічні можливості
Серед першочергових дій направлених на покращення стану галузі є:
§ прогнозування розвитку поліграфії та суміжних галузей;
§ підтримка і захист інтересів підприємств, діяльність яких пов'язана з поліграфічним виробництвом та його обслуговуванням у державних, недержавних і громадських органах та організаціях;
§ підготовка проектів законодавчих актів та нормативних документів з метою поліпшення економічних та правових умов діяльності вітчизняних виробників поліграфічної продукції;
§ тісна взаємодія з органами законодавчої і виконавчої влади, Державним комітетом інформаційної політики України, Спілкою журналістів. Асоціаціями видавництв, книгорозповсюджувачів, підприємств поліграфічного машинобудування, з суміжниками — паперовиками, хіміками:
§ сприяння створенню інформаційної системи моніторингу ринків поліграфічної продукції і забезпечення членів Асоціації відповідною інформацією, допомога в пошуку партнерів, ринків збуту, сфер виживання;
§ організація та проведення виставок, конкурсів, оглядів, семінарів, " круглих столів", встановлення міжнародних зв'язків з організаціями поліграфістів інших країн; сприяння організації навчання та підвищенню ділової кваліфікації фахівців галузі:
§ допомога членам Асоціації у вирішенні правових, інвестиційних, фінансових, технічних, кадрових питань, підтримка їх ініціатив та починань.
Але, як на мою думку, пріоритетним напрямком для розвитку полікрафічної галузі буде етикетно-пакувальний та видавницто різних рекламних листівок, буклетів тощо. На жаль, час та науково-технічний прогрес витісняють зі столів та полиць книжки, заміняючи їх комп’ютерами.
Висновок про привабливість галузі в цілому.
Навіть якщо буде зроблений висновок про непривабливість галузі з погляду внутрішньогалузевих моментів, то вона може виявитися привабливої з погляду окремої компанії, що непогано улаштувалася в галузі, чи з погляду сторонньої фірми, що має в своєму розпорядженні достатні ресурси для придбання якоїсь діючої в галузі компанії, щоб перетворити знову придбану компанію в один з основних учасників галузі.
Оцінка привабливості галузі з погляду окремої компанії галузі припускає облік наступних додаткових аспектів:
§ конкурентна позиція компанії в галузі, чи буде позиція компанії підсилюватися чи слабшати (міцна позиція лідера нехай навіть не в настільки привабливій галузі може все-таки приносити досить значний прибуток),
§ потенціал компанії скористатися уразливістю більш слабких конкурентів (тим самим, перевівши непривабливу галузеву ситуацію в потенційно цікаву для компанії можливість),
§ чи ізольована дана компанія (чи здатна вона захищатися) від дії факторів, що роблять галузь у цілому непривабливої, чи збільшує тривалу участь компанія у виробництві даної галузі її можливості зміцнення своїх позицій в інших галузях, у яких вона представлена.
Остаточний висновок про привабливість галузі і конкурентної ситуації в ній буде мати важливе значення для вибору стратегії компанії.
Список використаної літератури:
1. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань. – К.:Вища школа, 1999
2.За ред. проф. Шаблія О.І. Соціально-економічна географія України. – Львів: Світ, 1994.
3.”Економіка України”, 2000, №3
4.http://www.ukrstat.gov.ua/ - офіційний сайт Державного комітету статистики України