Споживчий попит

Загалом взаємодія попиту і пропозиції визначається законом попиту і пропозиції, який виражає взаємодію між кількістю това­рів і послуг, які хоче отримати споживач, і обсягом товарів і послуг, які в даний час пропонує виробник.

3. Еластичність попиту і пропозиції та їх основні види

Взаємодія попиту і пропозиції в умовах досконалої конкуренції. При з'ясуванні особливостей взаємодії попиту і про­позиції важливо знати конкретну величину зростання або зни­ження попиту і пропозиції, коли, скажімо, ціна зростає на 20% або дохід зменшується на 5% та ін. Для цього користуються по­няттям еластичності.

Еластичність - міра чутливості попиту і пропозиції до зміни фак­торів, які їх визначають, І насамперед до зміни вартості товарів.

В кількісному вираженні еластичність означає ступінь або міру реагування однієї змінної величини внаслідок одновідсот-кової зміни другої змінної величини (таке визначення дали англій­ські економісти Р.Піндайк і Д.Рубенфільд). Найважливішу роль в еластичності попиту і пропозиції відіграють зміни величини попиту залежно від ціни.

Основними факторами, що впливають на цінову еластичність попиту є: 1) наявність якісних взаємозамінних товарів та рівень цін на них (чим більше таких замінників і чим нижчі ціни на них, тим еластичніший попит); 2) питома вага продукту в дохо­дах споживача (чим важливіше місце посідає певний продукт у бюджеті споживача, тим вища еластичність попиту на нього за незмінності всіх інших умов); 3) тривалість періоду для здійснен­ня вибору (чим довший період часу для прийняття рішень, тим еластичніший попит на товар); 4) тип товарів, зокрема їх поділ на предмети розкоші й товари широкого вжитку (попит на пред­мети розкоші переважно еластичний, на товари широкого вжит­ку — нееластичний).

Еластичність у випадку зміни ціни показує, яка зміна попиту у відсотках відбувається із зниженням ціни, наприклад, на 1%. Ця залежність виражається формулою:

Еп = (%DК) • (%DР),

де К - величина попиту, Р - ціна, %DК - відсоткова зміна К, %DР - відсоткова зміна Р.

Якщо індекс цін на споживчі товари становив 100 на початку року, а наприкінці року зріс до 105, то відсоткова зміна, або річний темп зміни інфляції, становитиме (5:100)=0,05, або 5%. Тому еластичність попиту залежно від зміни ціни матиме такий вигляд:

DК / К Р DК

Ер= = • ,

DР / Р К DР

тобто вона дорівнює зміні кількості, зумовленій одиничною змі­ною ціни (DК /DР ), помноженої на співвідношення ціни до кіль­кості ( Р / К ).

Простіша формула еластичності, точніше, цінової еластич­ності така:

відсоткова зміна кількості товарів, на які є попит

Ер =

відсоткова зміна ціни

Відсоткові зміни визначають діленням величини зміни в ці­ні на початкову ціну та відповідних змін кількості товарів, на які відсоткова зміна зумовлює зменшення попиту, на ту кіль­кість продукції, на яку спочатку був попит. Тому цю формулу можна записати так:

відсоткова зміна кількості товарів, на які є попит :зміни цін

Ер = відсоткова змша ціни початкова ціна

Еластичність попиту залежно від зростання ціни переважно є від'ємною величиною. Це означає, що із зростанням ціни по­пит на товар зменшується.

Слід також виділити перехресну еластичність попиту, яка у випадку значної зміни ціни на один товар показує тенденцію зміни попиту споживачів від одного товару до іншого. Коефіці­єнт такої еластичності показує певною мірою зміну попиту на один товар у відсотках залежно від зміни іншого товару на 1%.

Головними особливостями еластичності попиту на товар є зростання еластичності на нього а) із зростанням його замінни­ків і наближенням їх якості (сукупності споживчих вартостей);

б) збільшення можливостей його використання. Водночас зни­ження еластичності попиту на товар відбувається із зростанням значущості потреб, які задовольняє цей товар, обмеженості дос­тупу до нього, тривалості періоду існування товару та ін.

Аналогічно вимірюється еластичність пропозиції. Вона залеж­но від ціни є відсотковою зміною пропонованої кількості товарів внаслідок одновідсоткового зростання ціни. Переважно таке зна­чення еластичності позитивне, оскільки вища ціна — стимул для виробників збільшувати випуск товарів.

Особливість ринкового механізму в цьому випадку полягає в тому, що попит еластичніший, ніж ціна, протягом тривалого, а не короткого проміжку часу. Це зумовлено тим, що люди не одразу змінюють свої звички у споживанні товарів, а також тим, що попит на один товар може бути пов'язаний із запасом іншого товару у споживачів, який змінюється повільніше. Так, різке підвищення ціни на бензин, хоч і скорочує попит на нього, але меншою мі­рою. Водночас на тривалому проміжку часу споживачі намагати­муться купувати малолітражні та економніші автомобілі.

Найважливішими факторами, що впливають на еластичність пропозиції (крім цін), є кількість товаровиробників, очікування (цінові та інші) суб'єктів економічної діяльності, величина вста­новлюваних державою податків, фактор часу тощо. Розрізняють короткотерміновий період еластичності попиту (за якого підпри­ємство не здійснює капіталовкладення в реконструкцію вироб­ництва, а пристосовується до попиту, збільшуючи завантаження виробничих потужностей, підвищуючи інтенсивність праці то­що), середньотерміновий (в якому роблять капіталовкладення, але пристосування пропозиції до попиту здійснюється не за їх рахунок, а внаслідок звуження або розширення виробництва на існуючих виробничих потужностях) і довготерміновий (в якому здійснюється реконструкція виробництва — заміна застарілого устаткування на нове і відповідне розширення виробництва, а також з'являються нові товаровиробники цієї продукції).

Для окремих груп товарів (автомобілі, холодильники, телеві­зори тощо) попит еластичніший у короткотерміновому, а не дов­готерміновому періоді. Так, у США щороку продають 7—10 млн. автомобілів. Тому із зростанням цін попит на автомобілі різко знизиться, хоча загальний парк зменшиться незначною мірою. Із зношуванням старих машин попит на них з часом зросте.

Взаємозв'язок між еластичністю попиту і пропозиції розкри­ває закон попиту і пропозиції. Його зміст полягає у взаємозалеж­ності між кількістю товарів і послуг, які в даний час пропонує виробник,і величиною попиту.

Закон попиту і пропозиції — закон, згідно з яким пропозиція формує попит через асортимент виготовлених товарів і запропо­нованих послуг та їх ціни, а попит визначає обсяг і структуру про­позиції, впливаючи при цьому на виробництво.

Зміст закону попиту і пропозиції повніше розкривається у певній сукупності економічних категорій, що групуються навко­ло нього. Такими категоріями є платоспроможний попит, сукуп­ний попит, ціна пропозиції, ціна попиту, ціна рівноваги, пропо­зиція та ін. Платоспроможний попит — лише частина (хоч і най­важливіша) потреб суспільства, оскільки значна частина насе­лення може мати потребу в найнеобхідніших товарах і послугах, але не мати грошей, щоб придбати їх. Ціна пропозиції — ринкова ціна, коли попит перевищує пропозицію (або коли існує ринок продавця). Це зумовлює конкуренцію між покупцями за придбання певних товарів або послуг, з одного боку, і намагання про­давців реалізувати товар за вищою ціною — з іншого. Ціна попи­ту - ринкова ціна, коли пропозиція перевищує попит, або коли існує ринок покупця. Це зумовлює конкуренцію між продавця­ми за рахунок збуту товарів, з одного боку, і намагання покупців знизити ціну товарів — з іншого.