3. розвиток експортної зони та збільшення валютних надходжень, у тому числі за рахунок переробки сировинних ресурсів, поступаючих на світовий ринок у непереробленому вигляді;
4. підвищення ефективності впровадження у виробництво вітчизняних та зарубіжних науково-технічних розробок з подальшою передачею результатів для широкого використання в економіці країни та за кордоном;
5. апробація на локальному рівні різноманітних варіантів впровадження нових форм господарювання, пристосованих до умов світового ринку;
6. практичне навчання наших фахівців способам та методам міжнародного бізнесу з подальшим використанням отриманих навичок роботи поза зоною;
Виходячи з конкретної цільової та галузевої спрямованності ВЕЗ можуть поділятися на кілька видів:
1. комплексні спеціальні економічні зони виробничого характеру (Харків, Донбас, Луганськ та ін.);
2. зовнішньоторговельні – вільні митні зони та порти, зони експортного виробництва та транзитні зони (Одеса, Маріуполь);
3. функціональні або галузеві (технологічні парки, технополіси, туристські, страхові, банківські та інші зони).
Перелічені види вільних економічних зон можуть виконувати народногосподарські та зовнішньоекономічні функції. Зовнішньоторгівельні зони призначаються в основному для забезпечення валютних надходжень за рахунок створення спеціальних складів, здачі в оренду приміщень для виставок, перевалки та доробки транзитних вантажів.
Технологічні парки та технополіси можуть сприяти прискоренню науково-технічного процесу на основі активізіції міжнародної співпраці в галузі запровадження результатів вітчизняної фундаментальної науки з метою розробки нових наукомістких технологій, випуску готової продукції та розширення їх експорту. ВЕЗ комплексного характеру створюються на порівняно обмежених територіях з урахуванням їх вигідного географічного положення на транспортних шляхах міжнародного значення, де існують умови для широкого залучення іноземного капіталу з метою створення виробничої інфраструктури.
Фінансова та кредитна політика держави може стати ефективним інструментом регулювання цільової спрямованності діяльності ВЕЗ.
Для підприємств України, спільних та іноземних компаній, працюючих у ВЕЗ, можуть передбачатися такі податкові пільги:
ü зниження (відміна) податку на прибуток (доход) та його переказ за кордон (для іноземних інвесторів);
ü збільшення строків вивільнення від сплати податків (для спільних та іноземних підприємств);
ü видача податкових кредитів (тимчасове вивільнення від податків з подальшою їх виплатою);
ü встановлення строків прискореної амортизації основних виробничих фондів;
Підприємства, розташовані у ВЕЗ, можуть сприяти залученю іноземних інвестицій, впровадженню новітніх технологій, активізації вітчизняного ринку, поліпшенню інвестиційного клімату в Україні.
Список використаної літератури:
1. Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” від 30 жовтня 1992р.
2. Закон України “Про режим іноземного інвестування” // Відомості Верховної Ради України, № 19, 1996р.
3. Закон України “Про захист іноземних інвестицій в Україні”// Відомості Верховної Ради України, № 46, 1992р.
4. Авдокушкин Е. Организация технологических центров в Китае// Проблемы теории и практики управления. – 1994г., № 4.
5. Бабинцев В., Валиулин Х. Особые экономические зоны// Российский экономический журнал. – 1992г., № 9
6. Березовская И. Свободы не видать// Бизнес, 1999г., № 7.
7. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини. – К.: Знання, 2000.
8. Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації (приклад України). – К., 1999р.
9. Данько Т.П. Свободные экономические зоны в мировом хозяйстве. – М., 1998г.
10. Дегтярёва О.И. Внешнеэкономическая деятельность. – М., 1999г.
11. Дергачёв В.А. Свободные экономические зоны в современном мире. 2-е изд. – Одесса, 1996г.
12. Загородній А. Вільні економічні зони: світовий досвід створення та функціонування// Економіка України. – 1995р., № 4.
13. Пила В., Чмир О. До питання формування вільних економічних зон в Україні// Економіка України, 1996г., № 12.
14. Сидоров А. Особливості законодавчого забезпечення вільних економічних зон в Україні// Економіка України, 1996г., № 12.
15. Україна на роздорожжі.//За ред. Зіденберга А., Хоффмана Л. – Пер. З англ. – К.: Фенікс, 1998р.
16. Філіпенко А.С. Економіка зарубіжних країн. – К., 1996р.
17. Чмырь Е.С. Свободные экономические зоны: подходы к классификации// Организация и регулирование экономики – К.: Лыбидь, 1993г., Вып. 113.
18. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. – К.: Генеза, 1997р.
Завантажити реферат