Рента

ЗМІСТ.

I. Вступ. Ринок землі.

II. Рента. Ціноутворення ренти. Монопольна рента.

III. Диференціальна рента.

IV. Абсолютна рента.

V. Висновки.

VI. Список використаної літератури.

І. ВСТУП. РИНОК ЗЕМЛІ.

Земля, як фактор виробництва, являє собою природні ресурси- родючість грунтів, корисні копалини, ресурси морів, ліси, які можуть бути використані у процесі виробництва. Запас природних ресурсів визначається самою природою. Обсяг потоку послуг природних ресурсів визначається людським вибором.

Земля може використовуватись більш-менш інтенсивно. Наприклад, сільськогосподарські угіддя можуть оброблятись з використанням, чи без використання добрив, зрошування, сільськогосподарської техніки. Одну і ту ж саму площу може займати одноповерховий будинок. Але інтенсивність не впливає на пропозицію землі. Вона залежить від того, як сполучається з іншим фактором виробництва- капіталом.

Вирішальним чинником ринку землі є попит на землю, який визначається цінністю землі для фірм- користувачів. Існує сільськогосподарський попит і несільськогосподарський попит (на землю для житлового будівництва, для промислового використання тощо):

ü На цінність землі сільськогосподарського призначення, впливає якість грунтів, клімат, віддаленість від місць реалізації сільськогосподарської продукції (хоча вплив цього чинника послаблюється в наслідок удосконалення засобів зберігання продукції та її транспортування).Сільськогосподарський попит є вторинним по відношенню до попита на продовольство, який вважається низькоеластичним. Отже, чинники, які визначають попит на продовольство і рівноваги на цьому ринку і безпосередньо впливають на сільськогосподарський попит.

ü На цінність земель сільськогосподарського призначення головним чином впливає їх розміщення: цінність землі порівняно вища у містах, ніж у сільській місцевості, вища у центрі великих міст порівняно з околицями; меншою мірою на цінність землі впливає її якість, придатність для житлового будівництва чи промислового використання. Крива попиту на землю є спадним, тому при збільшенні обсягів використання земельних ресурсів доводиться залучати все менш дохідні ділянки землі, тут спостерігається дія закону спадної віддачі факторів виробництва.

При аналізі ринків праці і капіталу необхідно розрізняти терміни “послери землі” та “земля”. Перший з них пов”язаний визначенням земельної ренти, або орендної плати (ці два поняття часто використовуються як синоніми). Другий- з визначення ціни землі як капітального активу. За феодалізму рента, як економічна форма реалізації власності феодала на землю, виступала спочатку як панщина, пізніше- оброк, на зміну якому, в період розпаду цього ладу, прийшла грошова форма. Відносини на землі сільськогосподарського призначення і на землі несільськогосподарського призначення, найповніше відображаються у формах земельної ренти: диференціальна і монопольна та абсолютна рента.

Важливою умовою існування земельної ренти є обмеженість пропозиції землі, адже її кількість- фіксована величина.

ІІ. РЕНТА. ЦІНОУТВОРЕННЯ РЕНТИ. МОНОПОЛЬНА РЕНТА.

Рента є економічною формою реалізації власності, тому із зміною відносин власності, з”являються нові форми земельної ренти.

Земельна рента (за капіталізму)- орендна плата землевласнику, за тимчасове користування землею, орендарем та відносини економічної власності, які при цьому розвиваються.

Якщо на цій землі є споруди (склади, іригаційна система тощо), то орендар додатково платить за користування ними. У цьому разі орендна плата більша за ренту.

Слід зазначити, що економічна рента- це дохід від будь-якого фактора виробництва, пропозиція якого нееластична. Тому економічною рентою називають дохід не менше від сільськогосподарської землі, а й дохід від будь-якого ресурсу, пропозиція якого нееластична. Інакше кажучи, економічна рента- це дохід, який перевищує альтернативну цінність ресурсу. Але, слід мати на увазі, що земля- це фактор, який не має альтернативної цінності для суспільства.

Умовою існування земельної ренти є обмеженість пропозиції землі, адже її кількість- фіксована величина. Принцип встановлення земельної ренти (чи орендної плати) як рівноважної ціни на ринку земельних ресурсів, такий самий, як і на інших ринках факторів виробництва. Через обмеженість земельних ресурсів, пропозиція землі вважається абсолютно нееластичною, а крива пропозиції S землі є вертикальною лінією (графік 1). Сукупна пропозиція землі не може бути внаслідок індивідуальних рішень. Звичайно, окремі домогосподарства можуть змінювати обсяг землі, що перебуває у їхній власності, але не впливає на її сукупний обсяг.

Графік 1. Рівновага на ринку послуг землі.

земельна

рента S

R1

R2

R3

0 Q

Q кількість землі

S- крива пропозиції послуг землі

D- крива попиту на послуги землі

т.Е- це рівень земельної ренти, яка урівноважує попит і пропозицію послуг землі

Якщо рівень земельної ренти піднімається і перевищить показник т.Е, тоді пропозиція послуг землі (хоча вона і незмінна) перевищить попит на неї. За таких умов землевласники матимуть проблеми з передачею землі в оренду і будуть вимушені знизити ставки земельної ренти. Припустимо, що рівень земельної ренти знизиться (нижче т.Е), то попит на землю перевищуватиме її пропозицію. Землевласники використовуючи високий попит на послуги землі, підвищуватимуть земельну ренту. От же, лише в т.Е попит і пропозиція послуг землі будуть однаковими.