Обґрунтування доцільності виробництва підсилювача звукової частоти

Зміст

1. Економічна частина.

1.1. Аналіз ринку

1.2. Оцінка рівня якості виробу.

1.2.1. Вихідні положення.

1.2.2. Визначення рівню якості.

1.3. Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів.

1.4. Оцінка конкурентоспроможності виробу.

1.5. Розрахунок собівартості виробу.

1.5.1 Калькуляція собівартості.

1.5.1.1 Сировина та матеріали.

1.5.1.2 Витрати на покупні вироби і напівфабрикати.

5.4.1.3 Основна заробітна плата виробничих робітників.

1.5.1.4 Додаткова заробітна плата.

1.5.1.5 Нарахування на зарплати.

1.5.1.6 Загальновиробничі витрати.

1.5.1.7. Заг'альногосподарські втрати.

1.5.1.8. Позавиробничі витрати

1.6. Визначення ціни виробу.

1.6.1. Нижня межа ціни.

1.6.2. Верхня межа ціни.

1.6.3. Договірна ціна.

1. Економічна частина.

В даному розділі з метою обґрунтування доцільності виробництва підсилювача потужності звукової частоти буде розраховано:

· технічний рівень нової розробки;

· визначена конкурентоспроможність;

· розрахована собівартість та визначена договірна ціна;

· визначений мінімальний обсяг продукції;

· розрахований прибуток від реалізації підсилювача.

1.1. Аналіз ринку

В теперішній час все більша увага приділяється високоякісному відтворенню звукових сигналів (фонограм) в домашніх умовах.

Підсилювачі, які виробляються на території колишнього СРСР, не відповідають цим вимогам, і для забезпечення можливості високоякісного звуковідтворення проводиться доробка існуючої апаратури до відповідності стандартам, або встановлення апаратури іноземних виробників.

Обидва способи мають свої недоліки. Як правило, провідні світові фірми-виробники зацікавлені в постачаннях нового обладнання внутрішні ринки інших країн, тому ними може пропонуватися як морально застаріла на даний момент апаратура, уже знята в цих країнах з виробництва, гак й найсучасніша, при цьому закупівельна ціна якої відносно висока, а з врахуванням витрат на післяпродажне обслуговування виявляється невиправдано завищеною.

Доробка вже наявної апаратури дешевше, а з врахуванням нової елементної бази, можна досягти високих техніко-економічних характеристик.

Підприємство - виробник робить гарантійне обслуговування підсилювача.

Споживачами підсилювача є майже всі громадяни (родини) нашого суспільства, котрі полюбляють високоякісне звучання.

Планується серійний випуск підсилювачів.

Конкуренцію можуть скласти: завод "Маяк" та підсилювач заводу їм. С.П.Корольова "Одисей", Перший з конкурентів ще не розпочав випуск готової продукції, а тільки розробляє її, інший вже перестав випускати дану продукцію. Проектуємий підсилювач буде знаходитись поза конкуренцією декілька років.

1.2. Оцінка рівня якості виробу.

1.2.1. Вихідні положення.

Оцінка рівня якості приладу проводиться з метою порівняльного аналізу й визначення найбільш ефективного в технічному відношенні варіанта інженерного рішення. Така оцінка проводиться на стадіях створення нової і модернізації діючої техніки, при впровадженні її в виробництво, в процесі проведення функціонально-вартісного аналізу тощо.

1.2.2. Визначення рівню якості.

На основі даних про зміст основних функцій, які повинен реалізовувати виріб, вимог замовника до них, а також умов, які характеризують експлуатацію виробу, визначаємо основні параметри виробу, які будемо використовувати для розрахунку коефіцієнта технічного рівня підсилювача.

Узагальненій показник якості нового пристрою в порівнянні з базовим:

(1.1)

де - коефіцієнт, який враховує значимість по I-му показнику;

- одиничний коефіцієнт якості по i-му показнику, визначається за формулами:

(1.2)

або

(1.3)

де , - числові значення i-го параметру відповідно нового та базового виробів.

Для показників, зв’язок яких із рівнем якості виробів нелінійні, будемо використовувати іншу формулу:

(1.4)

або

(1.5)

Для визначення рівня якості проектуємого виробу виберемо наступні по­казники, а результати обчислень зведемо в таблицю:

Таблиця 1.1 Показники якості пристрою

1.3. Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів.

Коефіцієнт, який враховує, важливість i-го показника пристрою, розра­ховують методом розміщення пріоритетів, згідно якого пріоритет одного показ­ника якості пристрою перед іншим визначає експертна комісія (у кількості не менше 7 чол.), яка добре знається на області застосування та умовах, експлуата­ції пристрою.

Визначення коефіцієнтів вагомості передбачає: визначення ступеня важливості параметрів шляхом присвоєння їм різних рангів; перевірку придатності експертних оцінок для подальшого використання; виявлення та оцінку попарного пріоритету параметрів; обробку результатів і визначення коефіцієнтів ва­гомості ().