Конкурентоспроможність торгівельного підприємства

Облік ЖЦТ дозволяє оцінювати конкурентноздатність товару в динаміку, що особливо важливо при розробці товарів-аналогів і принципово нових товарів.

Якщо передбачається почати розробку того чи іншого товару, необхідно насамперед з'ясувати, у якій стадії ЖЦТ знаходяться його аналоги, які уже представлені на ринку. Щоб досягти стабільності в продажах, розробку нового товару доцільно починати ще до того моменту, коли попередній товар вступає в стадію зрілості. Необхідно підтримувати обсяг продажів на визначеному досить стабільному рівні. Для цього варто забезпечувати впровадження і ріст модифікованого чи іншого товару, розробленого до настання старіння вихідного товару.

У противному випадку буде безповоротно упущений час і знижений потенціал конкурентноздатності.

Критерії і фактори конкурентноздатності продукції.

Критерій конкурентноздатності – це якісна і (або) кількісна характеристика продукції, що служить підставою для оцінки її конкурентноздатності.

Одиничний критерій конкурентноздатності відноситися до однієї з простих характеристик, що визначають конкурентноздатність. Прикладом є продажна ціна, ступінь автоматизації приладу.

Комплексний критерій конкурентноздатності відноситься до сукупності характеристик, що визначають конкурентноздатність. Різновидами комплексного критерію є груповий і узагальнений критерії.

Груповий критерій конкурентноздатності – це комплексний критерій, що відноситься до групи характеристик, що визначають конкурентноздатність товару з тієї чи іншої сторони. Приклади групового критерію:

Поняття одиничного і групового критеріїв трохи умовні: у різних умовах оцінки, що оцінюють конкурентноздатність. Деякі критерії можуть виступати в ролі одиничних або групових критеріїв. Наприклад, продажна ціна з позиції споживача одиничний критерій, з позиції підприємства-виробника – групової.

Узагальнений критерій конкурентноздатності – це комплексний критерій конкурентноздатності, по якому приймають рішення про результати оцінки конкурентноздатності продукції. Прикладом є рівень конкурентноздатності продукції, рейтинг товару.

Рис. 2. Класифікація критеріїв конкурентоспроможності

Фактор конкурентноздатності – безпосередня причина, наявність якої необхідно і досить для зміни одного або кількох критеріїв конкурентноздатності. Аналіз причин зниження значення окремих критеріїв конкурентноздатності продукції і установлення факторів (дод. 3), що підвищують конкурентноздатність, так називаний факторний аналіз, - важливий момент у діяльності підприємств–виробників і підприємств-продавців.

Рис.3 Загальна схема оцінки конкурентоспроможності товарів та послуг.

Факторний аналіз є частиною загальної схеми (!) оцінки конкурентноздатності, що проводиться при освоєнні нової продукції.

Формування конкурентноздатності, встановлення, забезпечення і підтримка необхідного рівня конкурентноздатності товару на всіх етапах його створення і просування до споживача.

Так, для забезпечення необхідної якості товарів здійснюють вплив на:

ü виробничі фактори (сировина, конструкція, рецептура, технологія);

ü збутові фактори (умови транспортування, збереження);

ü сервісні фактори (дегустація товару й інша допомога у виборі товару, установка виробу вдома).

Відхилення, що виявляються при оцінці конкурентноздатності, (у негативну сторону) від товарів – конкурентів спонукують виготовлювача (продавця) здійснювати коригувальні дії, тобто впливати на фактори з метою поліпшення значення критеріїв.

Конкуренція товарів можлива тільки при створенні і підтримці конкурентного середовища, високого ступеня насиченості ринку й обмеженому платоспроможному попиті.

Найважливішими ознаками товарів-конкурентів служать спільність функціонального призначення, задоволення аналогічних або однакових потреб, взаємозамінність. Так, фізіологічну потребу у воді людина може задовольнити безалкогольними водами, питною водою, соками, фруктово-ягідними напоями, квасом, морсом і т.п., а також пивом, чаєм і іншими напоями, що є товарами-конкурентами на конкретному сегменті ринку. Однак вони не будуть конкурентами на різних географічних сегментах ринку. Так, Кока-Кола, Фанта і подібні імпортні напої не були конкурентами квасу, морсу й іншим напоям доти, поки не були представлені на нашому ринку.

Перш ніж дати класифікацію конкуруючих товарів і послуг, необхідно визначити їхні класифікаційні групування. Раніше ми уже відзначали, що загальним засобом задоволення потреб є товари в широкому розумінні цього слова. Товари як засоби задоволення потреб підрозділяються на роди: матеріальні товари, послуги, роботи (технології), цінні папери і т.п. Рід підрозділяється на класи і підкласи, що у свою чергу поділяються на групи, підгрупи, види, підвиди, найменування однорідних об'єктів. Самим нижчим і неподільним об'єктом класифікації є найменування чи товарні марки і їх модифікації.

У залежності від приналежності товарів і послуг до різних чи тих самих класифікаційних групувань товари-конкуренти підрозділяються на п'ять видів рис. 4).

Рис 4. Класифікація товарів-конкурентів

Міжродові товари-конкуренти - матеріальні товари і результати послуг, що відносяться до різних родів, що задовольняють аналогічні потреби тих самих споживачів. Їх особливістю є приналежність не тільки до різних родів, але і до галузей, сфер (наприклад, матеріальні товари як продукція переробних галузей промисловості і матеріальних результатів послуг, що відносяться до сфери обслуговування). Основні споживчі властивості таких товарів-конкурентів можуть бути однаковими або схожими, але в деяких випадках принципово відрізнятися. Товарні і споживчі сегменти ринку міжродових конкурентів збігаються не цілком.

При маркетингових дослідженнях ринку необхідно враховувати міжродові конкурентні відносини між варами, часом представленими на різних сегментах уторованого ринку, але орієнтованими на того самого споживача, тобто на конкретний споживчий сегмент ринку, на якому визначені потреби можуть бути задоволені або товарами, або послугами.

Рис. 5. Конкурентні відносини, які пов’язують міжродові товари-конкуренти.

Такі конкурентні відносини (КВ) показані на прикладах ринку борошняних кондитерських виробів і ринку послуг по виготовленню кондитерських виробів, а також ринку взуття і ринку побутових послуг по індивідуальному пошиттю взуття (рис. 5).