Обсяги експортно-імпортних операцій між Україною та Вірменією є незначними. Україна продає Вірменії деякі види металоконструкцій, труби, алкогольні напої, етиловий спирт, електричні машини та деякі інші машинотехнічні вироби, а також незначні обсяги продукції хімічної промисловості. Купує ж вона асиметричні види продукції металургії, металообробки та машинобудування, синтетичний каучук, традтційні вірменські алкогольні напої.
Торгівля України з Казахстаном значною мірою визначається статусом обох країн щодо енергозабезпеченості, відповідно, експортної чи імпортної спрямованості основних потоків енергоносіїв. Казахстан, на відміну від України, є переважно експортером енергоносіїв, причому саме торгівля ними становить основну статтю обопільної торгівлі та забезпечує Казахстану загальне позитивне сальдо у торгівлі з Україною.
Основні статті українського експорту до Казахстану – це ядерні реактори, електрічні машини, прокатні стани, залізничні локомотіві та інші види продукції машинобудування, феросплави, труби, прокат, вироби з чорних металів, лікарські засоби, штучний графіт, шини та ін. Безумовна домінанта імпорту з Казахстану – це сира нафта. Закуповуються також деякі нафтопродукти, товари хімічної промисловості.
Співробітництво України з Туркменістаном відповідає традиційним уявленням про торгівлю між індустріальною, а точніше – індустріально-аграрною державою та країною з моноекспортною спеціалізацією. Найбільшою комплексною статтею товарної торгівлі у перше десятиліття незалежності для вітчизняного вивозу до цієї країни становили продовольчі товари, передусім борошно, цукор, а також яловичина. Разом з тим, дедалі більшого значення набуває експорт продукції машинобудування – жидкісні насоси, механічні пристрої, електричні машини та промислове обладнання. Традиційний сегмент українського експорту – металургійні вироби – представлений здебільшого трубами різного діаметру. Зростають обсяги експорту продукції хімічної промисловості, лікарських засобів, шин.
Імпорт з Туркменістану практично виключно проходить по статті «природний газ». Щоправда, його перспективна диверсифікація частково пов'язана з розвитком національної промисловості Туркменістану при використанні вітчизняних засобів виробництва, із будівництвом на території цієї середньоазійської держави українськими господарськими структурами та за участю наших спеціалістів об'єктів промисловості.
Узбекистан протягом останнього десятиліття став відігравати для України важливу роль альтернативного газпромівському вектора енерго-, передусім газопостачань. Втім, зворотний потік товарів з України до Узбекистану є, як правило, не меншим, що значною мірою зумовлюється наявністю тих коштів, які ця середньоазійська країна заробляє вивозом природного газу.
Предметами вітчизняного експорту до Узбекистану є продукція металургійної промисловості, передусім вироби з чорних металів, труби. Постачається з України і продукція машинобудування, зокрема електричні машини та ядерні реактори, вироби хімічної промисловості – каучук та вироби з нього, пластмаси, фармацевтика, лікувальні засоби, а також продовольство, передусім цукор, олія, борошно та крупи. Імпорт з Узбекистану – це, як відзначалося, енергоносії (75 – 80% загального імпорту), передусім газ, а також продукція металургійної та легкої промисловості, меншою мірою – продовольство.
З Киргизстаном – маленькою середньоазійською країною Україна має мінімальні торгові контакти. Україна продає Киргизстану переважно етиловий спирт у невеликих обсягах, лікувальні, фармацевтичні препарати, механічне обладнання, а купує тютюнову сировину, деякі продовольчі товари, бавовняне волокно. Киргизстан тяжіє до блокових об'єднань з Росією, принаймні це має місце на зламі століть, і перспективи покращення торгових відносин з Україною пов'язані зі станом проблеми загальної оптимізації умов експортно-імпортної діяльності в СНД, тенденціями розвитку Митного союзу.
Незначні обсяги торгівлі України з Таджикістаном пояснюються не тільки географічною віддаленістю та слабким рівнем економічного розвитку цієї країни, але і військовими діями, міжетнічними конфліктами на її території. Основа експорту України до Таджикістану становить продукція хімічної промисловості, переважно корунд. Експортуються, також, продовольство (головні статті: цукор, етиловий спирт), продукція машинобудування, меншою мірою енергоносії (кокс), та чорні метали. Імпорт з Таджикістану – це діякі види місцевої металургійної, легкої промисловості, продовольства.
В цілому, можна сказати, що динамізація економічного співробітництва в рамках СНД за сучасних умов постає важливим фактором їх розвитку. Розв'язання цієї задачі може бути забезпеченим тільки за умов послідовного переговорного процесу, узгодження правових систем та регулятивних механізмів, ефективного втручання в економічні відносини держав суто ринковими засобами через механізм формування промислової і аграрної політики.
Процес інтеграції країн СНД відображає політичні суперечності між ними, відмінності в умовах та задачах економічного розвитку. Найбільш реальним та бажаним з точки зору України інтеграційним проектом в рамках СНД, а також у двосторонніх відносинах з окремими пострадянськими країнами є запровадження зони вільної торгівлі. Інші, більш виражені варіанти інтеграції або є значно менш реальними, або суперечать цілям формування ефективної відкритої економіки України, її законам та більш широким інтеграційним перспективам.
Перспективна геоекономічна модель повинна охоплювати цілий комплекс географічних векторів і економічних галузей. Найважливішим проектом є будівництво альтернативних потужностей інфраструктури постачання нафти при зустрічному продажу продукції в Азербайджан країни по добре відомої і в принципі узгодженій товарній номенклатурі. При досягненні відповідних домовленостей з країнами транзиту (передусім з Туреччиною) аналогічні відносини можуть бути встановленими з Іран, рядом арабських країн. У співпраці з Заходом необхідно змістити акценти з однонацілених кредитно-донорських заходів на партнерську промислово-технологічну взаємодію на базі взаємовигідних інвестиційних, коопераційних відносин.
Тільки активна та узгоджена в усіх своїх геоекономічних компонентах позиція України як суверенного суб'єкта на міжнародній арені може сприяти розв'язанню актуальних проблем розвитку держави на непростому для неї перехідному етапі.
[1]. MIGnews.com.ua // 13.04.2001 // 22-33.
Завантажити реферат