Однак справа адже це дуже складне: цілі гори організаційної роботи. А крім того, потрібні чималі гроші. А крім того, необхідні єдині правила, що своєю твердою об'єктивністю підходили б усім.
Головне ж - потрібний був людину, який би, поклав на це життя. Який був би не тільки відданий ідеї олімпізму, але до того ж утворений, шляхетний, енергійний. І така людина знайшлася. Його кликали .
2.2. Пьер ДЕ Кубертен
Пьер ДЕ Фреди, барон ДЕ Кубертен (1863-1937) був одним із самих цікавих, талановитих, енергійних і захоплених людей свого часу. Його ім'я навічно зв'язане з Олімпійськими іграми.
Після закінчення паризького університету Сорбонни, Пьер разом із друзями створює спортивний клуб. Тут займаються футболом, фехтованням і веслуванням. Приблизно з цієї ж пори Кубертен ясно розуміє, що без фізичного не може бути і духовного, і морального розвитку.
Саме Пьер ДЕ Кубертен став творцем спортивних союзів для дітей, організатором міжнародних змагань. Уже тільки за одне це ім'я його повинне було б назавжди залишитися у світовому спорті. Однак головна справа, головний спортивний подвиг Кубертена був перед!
Кубертен ні на хвилину не залишав мрії про казкової, віддаленої від нас багатьма і багатьма століттями Олімпії.
Він був ще зовсім молодою людиною, коли висловив думку про відродж-еня Олімпійських ігор. З цього моменту усе своє життя Пьер ДЕ Кубер-тен підкорив здійсненню великої ідеї. Умер він у віці семидесяти трьох років, а почав займатися Олімпійськими іграми в двадцять шість, тобто олімпізму було віддано майже піввіку!
Не треба думати, що ідея Кубертена відразу потягнула увесь спортивний світ. Що сумніваються і супротивників у неї було хоч відбавляй . Ще більше - спортсменів і спортивних діячів, що говорили, що взагалі ж діло це гарне, на самі займатися цією гарною справою не хотіли.
Кубертен же об'їжджає багато країн світу, сперечається, переконує, доказыва-ет. Пише сотні листів у всілякі спортивні організації.
Нове взагалі сприймається з працею. Однак Кубертен говорив настільки переконливо і жагуче, що французькі спортивні діячі приймають рішення скликати Міжнародний спортивний конгрес і запросити на нього представників найбільших спортивних держав.
І от 23 червня 1894 р. на Конгресі в Парижеві був створений Міжнародний олімпійський комітет - МОК.
Конгрес вирішив: через два роки пройдуть перші Олімпійські ігри! І це була велика перемога світового спорту, великий подвиг Пьера ДЕ Куберте-на!
Не дуже давно світове співтовариство урочисте і святково відзначило 100-літній ювілей олімпійського руху сучасності, утворення МОК. Організація Об'єднаних Націй оголосила рік 100-річчя МОК - 1994 рік - Міжнародним роком спорту й олімпійського ідеалу. Вищий орган світового співтовариства відродив і древню миротворчу традицію - ООН призвала всі держави дотримувати олімпійське перемир'я.
День 23 червня традиційно щорічно відзначається в десятках країн світу, у тому числі з 1990 року й у Росії, як Олімпійський день.
А все-таки головна заслуга Пьера ДЕ Кубертена в тім, що Олімпізм, олімпійський рух можна уявити собі у виді високого і стрункого будинку. При зведенні цього будинку Пьер ДЕ Кубертен був не тільки "виконробом", але і головним архітектором. Його натхненні думки лягли в основу олімпізму.
Перша і найголовніша з них - спорт, культура, наука, мистецтво повинні з'єднатися в міцний і прекрасний сплав, що і буде називатися олімпійським рухом.
Ідея ця здійснилася не відразу. У неї минулого і супротивники, особливо коли спорт став частиною світової політики, коли за допомогою рекордів пре-зиденти і міністри стали доводити один одному, чия країна краще.
Часи міняються, і тепер Олімпійські ігри з'являються перед нами немов урочистий гімн людству і людяності!
Кубертен присвятив своє життя й особою науці, що називається спор-тивна педагогіка. Її ціль - фізичний і духовний розвиток і виховання молоді за допомогою занять спортом. Пьер ДЕ Кубертен вважав, що новий предмет допоможе зміцнити, зробити більш сильної і життєстійкий французьку націю, французьку молодь. А вийшло, що він піклувався про молодь усього світу.
2.3. Ода спорту
Кубертен не був поетом. Але написав один прекрасний вірш. Називається він "Ода спорту".
Цікава історія створення цього добутку. У 1912 році проводився конкурс мистецтв, присвячений Олімпійським іграм. Кубертен написав свою знамениту "Оду спорту", передав її в журі. Але тому що його авторитет серед людей, що займаються олімпійським рухом, був величезний, Кубертен подав свою роботу під псевдонімом. І от вища нагорода, золота медаль, була присуджена саме "Оді" Кубертена.
У "Оді спорту" дев'ять глав. Остання з них називається "ПРО, спорт! Ти - світ!" Слова ці давно стали крилатими серед олімпійців.
Кубертен знаходить прості і прекрасні слова, що зрозумілі кожному спортсмену. Та й кожній людині. Він говорить про те, що спорт - наш постійний супутник у житті, дійсний і надійний друг. Якщо ти будеш вірний йому, то одержиш замість радість, що він дарує твоєму духу і твоєму тілу. Але ж це дійсно так: радість руху - радість життя!
"Спорт! - викликує Кубертен. - Ти вісник світу. Коштує тобі усміхнутися, варто піти по країнах пружною радісною ходою, і над землею розливається спокій. Люди через континенти й океани протягають один одному руки зі словами: "Здраствуй, друг!"
Тепер кожний знає олімпійський символ: п'ять різнобарвних сполучених кілець, що уособлюють єдність п'яти континентів. Перед початком Ігор спортсмени вимовляють олімпійську клятву. Відомо і про прекрасні традиції запалювати в Греції олімпійський вогонь, що несуть эстафетою через різні країни віддані спорту люди, несуть палаючий факел до місця проведення Ігор чергової Олімпіади. Усе це було задумано Пьером ДЕ Кубертеном! Недарма його називають батьком олімпізму. Двадцать дев'ять років Кубертен був беззмінним президентом МОК. Він став автором найважливішого документа - Олімпійської хартії. Похований Кубертен у швейцарському місті Лозанні неподалік від штаб-квартири Міжнародного олімпійського комітету. За заповітом Пьера ДЕ Кубертена серце його спочиває в Греції, на батьківщині Ігор, у безсмертній Олімпії.
2.5. І знову в Греції!
Питання про місце і час проведення Ігор І Олімпіади зважувався на Па-ризькому конгресі. Обрані були Афіни - столиця Греції: нехай, рахували учасники конгресу, Олімпійські ігри сучасності почнуть свій хід відтіля, де була споконвічна батьківщина цих прекрасних змагань.
Першим президентом МОК став представник Греції Деметриус Вике-лас . Він був більше відомий, як відмінний поет і перекладач. Однак до спорту пан Викелас мав дуже віддалене відношення. І на конгресі він виявився лише для того, щоб умовити його учасників зробити столицею Ігор І Олімпіади місто Афіни.
По справедливості, президентом повинний був би стати Пьер ДЕ Кубертен. Але адже усі знали: у ході підготовки до Ігор прийдеться вирішувати масу організаційних питань, причому саме в Греції. А хто ж міг справитися краще, ніж грек? І грецький літератор блискуче справився зі своєю місією. Олімпіада була організована відмінно. Наприклад, за короткий час в Афінах побудували стадіон з білими мармуровими триб-нами, причому тієї ж конструкції, що і на стадіонах стародавності. Успішно вирішив Викелас і масу інших проблем, яких при проведенні такого величезного заходу буває дуже багато.
Завантажити реферат