Заходи держави, щодо залучення іноземного капіталу

Загальне правове поле інвестиційної діяльності регулюється законами, більшість з яких прийняті ще в 1991 р.

Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначає рів­ність суб'єктів цієї діяльності (вітчизняних та іноземних), гаран­тії прав власності, право представництва, реєстраційний порядок організації діяльності. В законі передбачені податкові, митні нор­ми регулювання, експортно-імпортні квоти.

Розрахунки між суб'єктами інвестиційної діяльності (рези­дентами і нерезидентами) здійснюються згідно з Законом "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" .

В Законі "Про інвестиційну діяльність" зафіксовані державні гарантії прав інвестора. Передусім передбачено стабільність умов діяльності інвесторів внаслідок зміни законодавства впродовж 10 років, відшкодування збитків, що спричинили інвестору дер­жавні органи та ін. Закон України "Про іноземні інвестиції" (бе­резень 1992 р., його дію припинено 19.03.1996 р.) був визнаний одним з найкращих у країнах колишнього Радянського Союзу щодо заохочення прямих іноземних інвестицій. Він надавав значні гарантії, права та пільги іноземним інвесторам.

Розпорядженням Президента України 20.05.97 р. створено Палату незалежних експертів з питань іноземних інвестицій. За­тверджено перелік суперечок, з якими інвестори можуть зверта­тись до Палати, в тому числі про нечесну конкуренцію, односто­роннє невиконання домовленостей, розголошення конфіденцій­ної інформації тощо.

Сьогодні статус іноземного інвестора в Україні визначається Законом "Про режим іноземного інвестування", який був прий­нятий в березні 1996 р. Останні пільги іноземним інвесторам скасовані новою редакцією законів про ПДВ та оподаткування прибутку, що передбачають оподаткування іноземних інвестицій на загальних засадах.

Закон "Про банки і банківську діяльність" визначає дозволе­ні банкам види операцій, пов'язаних з інвестиційною діяльністю: фінансування реальних інвестицій за дорученням їх власників або розпорядників, випуск цінних паперів, їх придбання та про­даж; лізингові, факторингові та довірчі операції. Законом забо­роняється діяльність банку як інвестора в виробничій сфері, в законопроекті нової редакції цього закону передбачаються суттє­ві зміни щодо активізації інвестиційної діяльності банків.

Важливе значення має Указ Президента "Про заходи щодо реформування інвестиційної політики в Україні", в якому на­давались доручення КМ щодо впровадження в практику нового порядку визначення амортизації, норм амортизаційних відраху­вань, віднесення амортизаційних відрахувань на витрати вироб­ництва (обігу), використання прискореної амортизації основних фондів. Указ Президента "Про невідкладні заходи щодо стимулю­вання інвестиційної діяльності в Україні" зумовлює:

— необхідність приватизації об'єктів незавершеного будівни­цтва одночасно з приватизацією земельних ділянок;

— спрощення системи отримання дозволів на проведення проектно-розвідувальних робіт;

— звільнення компаній, що споруджують об'єкти за рахунок бюджету, від сплати земельного податку.

Постанова передбачає розробку проектів таких законів:

— про звільнення експортерів від сплати податку на прибу­ток на приріст обсягів експорту;

— про спрощення оподаткування малого підприємництва;

— про дозвіл підприємству відкривати більше одного банків­ського рахунку;

— про скасування обмеження для інвестфондів та інвестком-паній щодо володіння майном підприємств;

— про амністію нелегально вивезених з України капіталів;

— про збільшення ліміту участі іноземного капіталу в україн­ській банківській системі

Певну роль в покращенні інвестиційного клімату та в акти­візації інвестиційного процесу повинні відіграти законодавчі ак­ти, що будуть розглянуті парламентом в 1998 р., якщо положен­ня, що в них пропонуються, не будуть вилучені і якщо будуть вра­ховані прогресивні пропозиції. Це, зокрема, такі законопроекти:

— "Про промислово-торговельну палату України". Мета пала­ти — забезпечити представництво і захист інтересів підприємців У відносинах з державою міжнародними та неурядовими органі­заціями. Ця палата повинна затверджувати сертифікати товарів, підтверджувати форс-мажорні обставини, вести недержавний ре­єстр українських підприємств з надійним фінансовим станом;

— "Про націоналізацію майна в Україні", де повинна перед­бачатись повна компенсація вартості втраченого майна та упу­щеної інвесторами вигоди;

— законодавство з валютного регулювання повинно передба­чити реєстраційний характер одержання кредитів резидентами та звільнення від податків Грантів, що надходять з-за кордону;

— "Про оцінку майна, майнових прав і про професійну оці­ночну діяльність в Україні". Цей законопроект повинен визнача­ти вимоги до оцінювачів майна, затверджувати прогресивну ме­тодику його оцінки та порядок державної реєстрації фірм-оціню­вачів;

— "Про управління державним майном", де повинна бути створена система регулювання казенних підприємств, тобто зі 100 % державною власністю, і корпоратизованих підприємств, передбачатись створення окремого органу, який буде управляти державними активами;

— "Про електронний обіг цінних паперів і систему депози­тарію України", де повинен бути передбачений загальний облік всіх акцій, що унеможливить створення "пірамід" у фінансових структурах.

Для покращення інвестиційного клімату в Україні конче не­обхідно прийняти цілу низку законодавчих актів:

— закони "Про Державний банк реконструкції та розвитку", "Про іпотеку та іпотечні банки", "Про інвестиційні банки";

— закони про страхування цінних паперів, депозитів юридич­них осіб, внесків фізичних осіб, інвестиційних житлових креди­тів тощо.

Важливе значення мають також заходи щодо державної під­тримки та стимулювання інвестиційної діяльності, що передба­чаються урядом на 1998 р.

Важливу роль у формуванні сприятливого інвестиційного клімату в Україні відіграють фондовий ринок, фінансово-кредит­на система, залучення іноземного капіталу, інвестиційна актив­ність населення, структурно-інноваційна перебудова економіки та інші чинники, що будуть розглянуті в наступних підрозділах.

Залучення іноземного капіталу

Існує багато шляхів залучення іноземного капіталу для ін­вестування економіки країни. Найважливіші з них:

— прямі інвестиції через створення підприємств з іноземним капіталом, в тому числі спільних підприємств;

— портфельні інвестиції шляхом продажу іноземним рези­дентам і нерезидентам цінних паперів;

— кредити, позики та Гранти міжнародних фінансових інсти­туцій, країн, державних установ, міжнародних фондів, експорт­них агентств, банків тощо.

Державна політика щодо залучення іноземного капіталу здійснюється Кабінетом Міністрів України спільно з НБУ і ре­гулюється Верховною Радою України. Неабияку роль в цьому процесі відіграє Адміністрація Президента. Указами Президента України створена певна кількість державних інституцій, що без­посередньо займаються залученням іноземних інвестицій в Ук­раїну: