Роль педагогічного колективу у розв'язанні завдань фізичного виховання учнів

Роль педагогічного колективу у розв'язанні завдань фізичного виховання учнів

Аналіз діяльності кращих шкіл з фізичного виховання свідчить, що справж­ній успіх приходить там, де при персональній відповідальності кожного за свого ділянку роботи є повна взаємодія, взаємодопомога, взаєморозуміння між членами педагогічного колективу на чолі з директором школи. Лише в цьо­му випадку фізична культура, культ здоров'я органічно входять у повсякденне життя школи.

Тільки спільними зусиллями всього педагогічного колективу школи, учнів, їхніх батьків, громадських організацій можна створити по-справжньому дієву систему фізичного виховання, значно легше розв'язувати різні органі­заційні питання, пожвавити позакласну спортивно-масову роботу, сформувати в учнів стійкий інтерес до систематичних занять фізичними вправами.

При цьому виняткову роль відіграє директор школи. Він повинен мобі­лізувати вчителів на реалізацію завдань фізичного виховання. На нього покладаються обов'язки забезпечити необхідні умови для проведення уроків фізичної культури і позаурочної роботи. Директор покликаний всіляко спри­яти створенню умов для справжньої творчості вчителів, підвищенню їхньої майстерності, розвитку талантів, засвоєння передового і новаторського до­свіду. Він зобов'язаний виносити на розгляд педагогічної ради найважливіші питання фізкультурно-спортивної роботи, заохочувати вчителів, що беруть активну участь у ній.

Від поглядів директора на фізичне виховання залежить багато. Його най­важливіша функція — постійний контроль за фізичним вихованням учнів: відвідування уроків, спостереження за проведенням занять у режимі дня і позакласних занять.

Кожен учитель, який би предмет він не викладав, не може не думати про здоров'я своїх учнів, їх поставу і манери, рухи і пози. По суті, так воно і буває на практиці. Викладаючи свій предмет, кожен педагог постійно звертається до засобів фізичного виховання, роблячи зауваження учням і вимагаючи їх виконання. Педагогічні втручання спрямовані на виховання культури пове­дінки, природної й гарної ходи, на охорону І зміцнення зору, формування навичок правильно тримати різні знаряддя навчальної та виробничої праці, а також привчання школярів до самодисципліни, порядку і самоорганізованості. Цей процес іде і попутно, і спеціально організовується (гімнастика до уроків, фізкульт хвилинки і паузи, ігри на перервах). Навіть на заняттях тех­нічною і художньою творчістю справжній педагог не може не думати про те, як стоять або сидять його вихованці, як пересуваються, тримають руки і ту­луб, граючи на фортепіано, біля мольберта і т. д.

Варто підкреслити виняткову цінність фізичної культури в справі вихо­вання, що сьогодні можна вважати стрижневого проблемою у діяльності шкільних педагогічних колективів. Завдання шкільних педагогів і, безпереч­но, вчителя фізичної культури — допомогти юнакам і дівчатам різнобічне підготуватися до майбутньої діяльності.

Особливі завдання у фізичному вихованні школярів покладаються на класних керівників, які добре знають кожного учня, піклуються про нього.

Досвід роботи кращих учителів початкових класів, класних керівників із числа вчителів-предметників свідчить, що засоби фізичної культури є надій­ним помічником як у зміцненні здоров'я, так і у формуванні особистості учня.

Беручи участь у фізичному вдосконаленні учнів, ці педагоги глибше вивча­ють їх характер і нахили, формують моральні якості, організаторські здібності, активно впливають на громадянське становлення школярів. Для цього ви­користовують вікторини, обговорення книг, кінофільмів, екскурсії і туристичні походи, спортивні змагання І масові фізкультурно-художні заходи.

Класний керівник повинен контактувати з фізоргом класу, добре знати його обов'язки, допомогати у їх реалізації: організовувати ігри і змагання у класі, готувати команди до шкільних змагань, залучати учнів до занять у секціях Одна з найважливіших ділянок у роботі класного керівника — робота з батьками

Але молодий учитель повинен знати, що класні керівники по-різному ставляться до проблем фізичного виховання школярів Одні — активісти на високому рівні проводять фізкультурно-масову роботу в своїх класах, умі­ють І хочуть це робити Другі — ті, що співчувають, загалом розуміють значення фізичної культури І готові до дії, але погано знають, що І як треба робити Є й такі, що неохоче залучаються до роботи з фізичного виховання, вважаючи це справою вчителя фізичної культури

Важко переоцінити роль особистого прикладу педколективу в справі зміцнення авторитету предмета ''фізична культура" Із великим Інтересом діти стежать за заняттями педагогів у групах здоров'я, дивляться, як тренуються вчителі, готуючись до змагань учительських команд Учні радісно прийма­ють пропозиції вчителів тренуватись разом

Деякі особливості роботи вчителя сільської школи

Сільська школа висуває особливо великі вимоги до організаторських І комунікативних умінь учителя, його загальної ерудиті, навичок розв'язу­вати господарські питання, переконувати не тільки дітей, а й дорослих Сільський учитель постійно перебуває в полі зору своїх учнів, їхніх батьків, він є носієм культури загалом І фізичної, зокрема Тому особистий приклад учителя, його поведінка визначають ставлення до нього І його предмета, а отже, й успіх у роботі

На жаль, досі сільські вчителі часто змушені боротись за престиж свого предмета, оскільки у сільських школах фізичну культуру іноді вважають другорядним предметом не надають їй належного значення Боротьбі за прес­тиж сприятиме бездоганна поведінка вчителя у школі І громадських місцях, його високий загальноосвітній рівень, особистий професіоналізм, спортивні досяг­нення й участь у різноманітних заходах, в тому числі у спортивних змаганнях

Особливості умов життя І праці вчителя сільської школи позначаються на характері його підготовки, специфіка якої полягає передусім у необхідності сільського вчителя опанувати всі розділи шкільної програми У великій місь­кій школі, де працює декілька вчителів, певна однобічність спортивної підготовки одного може успішно компенсуватись якостями Іншого педагога

Готуючись до роботи в сільській школі, варто прагнути до засвоєння суміж­них професій У майбутньому вчителеві неоціненну допомогу надають його вміння володіти фото- і кіно справою, здійснювати національно-патріотич­не виховання, керувати гуртками художньої самодіяльності та багато Іншого, чого майбутній учитель може навчитись у студентські роки

Учителеві сільської школи доведеться долати не тільки загальнопедагопчні труднощі на шляху до опанування учнями фізичних вправ, а й розв'язувати специфічні проблеми Наприклад, допомагати дігям, особливо дівчаткам, долати сором'язливість, виявляти сміливість, боротись Із невпевненістю у власних силах тощо

Серйозна проблема — неукомплектованість класів Із погляду здоро­вого глузду, — чим менше в класі учнів, тим легше їх навчати Крім цього, при невеликій наповненості класів легше виявити Індивідуальні Інтереси ді­тей, розвинути їх, надати кожному допомогу, проконтролювати якість засвоєння навчального матеріалу Результати масового опитування сільських учителів у різних областях України показали, що 60% опитаних вважають 15-20 учнів у класі оптимальною кількістю