ПЛАН
ВСТУП
РОЗДІЛ І. Теоретичні основи електронної комерції.
1. Електронна комерція як складова частина цифрової економіки.
1.1 Сутність цифрової економіки та її відмінність від інформаційної економіки.
1.2 Місце електронної комерції в цифровій економіці.
1.3 Електронна комерція як складова частина електронного бізнесу.
2. Види електронної комерції.
2.1 Електронна комерція B2C.
2.2 Електронна комерція B2B.
3. Інструменти електронної комерції.
3.1 Електронні платежі та цифрові гроші.
3.2 Електронний обмін даними.
РОЗДІЛ ІІ. Практичний аспект електронної комерції.
4. Характеристика розвитку електронної комерції по регіонам.
4.1 США - лідер у галузі електронної комерції.
4.2 Прискорені темпи розвитку електронної комерції у Європі.
4.3 Азійський досвід у розвитку електронної комерції.
5. Інвестиції у електронну комерцію.
6. Державне регулювання електронної комерції.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТОК 1. ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ
ДОДАТОК 2. КІЛЬКІСТЬ КОРИСТУВАЧІВ ІНТЕРНЕТ
ДОДАТОК 3. ОСНОВНІ ЕМІТЕНТИ ЦИФРОВОЇ ГОТІВКИ
ВСТУП
Інформація це важлива рушійна сила економічного зростання та соціальних змін. Бурхливий розвиток інформаційних технологій призвів до того, що в сучасній світовій економіці інформація стала ключовим поняттям. Успішний розвиток мережі інтернет та бурхливе зростання електронної комерції в черговий раз довели, що інформаційний сектор економіки, на даний момент є найбільш динамічним та найбільш прибутковим.
В даній роботі я спробую детально розглянути електронну комерцію, що є частиною так званої цифрової економіки. Для цього потрібно розглянути як теоретичні основи електронної комерції, що вперше були розроблені американськими вченими у 1995-1997 рр., так і практичний аспект, беручи за основу статистичні дані ряду досліджувальних центрів, що займаються проблемами електронної комерції.
Для практичного аналізу електронної комерції я розгляну стан розвитку електронної комерції по регіонам, охарактеризую процес інвестування в електронну комерцію та розгляну певні аспекти державного регулювання електронної комерції. Досліджуючи електронну комерцію по регіонам перш за все потрібно звертати увагу на ті регіони, що досягли певного рівня інформаційного розвитку, адже платформою для розвитку електронної комерції є достатній рівень інформатизації суспільства та розвинена телекомунікаційна інфраструктура. Найбільш цікавими для нашого дослідження і такими, що в повній мірі відповідають вищевказаним умовам, є США, Західна Європа та Японія.
Спираючись на теоретичні основи та практичний аналіз електронної комерції я спробую визначити перспективи розвитку як B2C так і B2B електронної комерції, враховуючи останні події пов'язані з т.з. "кризою мережевої економіки"[1].
Об'єктом даного дослідження є електронна комерція, як складова частина цифрової економіки. Спираючись на методологію вивчення цифрової економіки та її складових частин, що була запропонована групою американських учених[2], я спробую охарактеризувати стан електронної комерції як динамічного процесу, адже темпи розвитку електронної комерції настільки швидкі, що будь-які статичні характеристики швидко втратять свою актуальність.
Предметом даного дослідження є динамічні механізми, стратегії, інструменти, моделі електронної комерції та моделі поведінки суб'єктів електронної комерції.
У висновках я спробую охарактеризувати перспективи електронної комерції, аналізуючи отримані в результаті дослідження дані I та II розділів.
РОЗДІЛ І. Теоретичні основи електронної комерції.
1. Електронна комерція як складова частина цифрової економіки.
1.1.Сутність цифрової економіки та її відмінність від інформаційної економіки.
Цифрова економіка - поняття відмінне від інформаційної економіки[3]. Термін "інформаційна економіка" - означає довготривалу, широку тенденцію до освоєння інформаційних ресурсів та знань задля їх подальшого використання у процесі виробництва та надання послуг. Термін "цифрова економіка" відноситься до найновішої, і, в основному, нереалізованої трансформації всіх сфер економіки завдяки перенесенню всіх інформаційних ресурсів та знань на комп'ютерну платформу з ціллю їх подальшого використання виключно (там, де це можливо) на цій платформі. Терміни "мережева економіка", "економіка знань" та "інноваційна економіка" не є еквівалентами терміну "цифрова економіка". Термін "мережева економіка" є занадто вузьким, "економіка знань" - навпаки, занадто широким. Інноваційною економіка є завжди, тому термін "інноваційна економіка" не відповідний цифровій економіці.
Перехід до цифрової економіки означає:
- відмінні технології та засоби їх реалізації;
- відмінні структури ринків;
- відмінні бізнес-моделі;
- відмінні структури порівняльних переваг;
- відмінні концептуальні основи законодавства та державної політики[4].
Оскільки повного переходу до цифрової економіки не відбулося в жодній країні світу, і не в багатьох країнах цей перехід помітно відбувається, то американські вчені визначають даний етап розвитку цифрової економіки як "початкова цифрова економіка"[5]. На початковому етапі трансформації торкнулися в першу чергу бізнес-моделей та ринкових структур. Проте, наприклад, в США та Західній Європі, відбулися і помітні зрушення у сфері законодавства.
Цифрова економіка сприяє розвиткові всіх сфер світової економіки та лібералізації міжнародних економічних відносин.
1.2 Місце електронної комерції в цифровій економіці.
Електронна комерція - складова частина цифрової економіки. На даний момент вона також є і самою розвиненою і втіленою у життя сферою цифрової економіки. Для того щоб дослідити економічний та соціальний вплив електронної комерції перш за все потрібно дати визначення електронній комерції. Різні джерела по різному визначають електронну комерцію. В більш вузькому розумінні електронна комерція (e-coomerce) - це торгівля через Інтернет. В широкому розумінні - це ведення бізнесу в глобальних мережах.
Існує багато визначень електронної комерції (див. Додаток 1)
Оскільки я розглядаю електронну комерцію як складову частину цифрової економіки, то доцільним буде скористатись наступним визначенням.
Електронна комерція (E-commerce) - це сфера цифрової економіки, що включає всі фінансові та торгові транзакції, що проводяться за допомогою комп'ютерних мереж, та бізнес-процеси, пов'язані з проведенням цих транзакцій.[6]
До електронної комерції відносять електронний обмін інформацією (Electronis Data Interchange, EDI), електронний рух капіталу (Electronic Funds Transfer, EFS), електронну торгівлю (E-Trade), електронні гроші (E-Cash), електронний маркетинг (E-Marketing), електронний банкінг (E-Banking), електронні страхові послуги (E-Insurance), тощо.
Завантажити реферат