Нашому поколінню випала доля відчути болючі точки минулої радянської системи і зрозуміти, які питання має вирішити наша теперішня система освіти загалом і фізкультурної - зокрема, а відтак шукати способи їх вирішення.
Головним з цих питань, на нашу думку, є питання: "Яким шляхом повинна йти сьогодні теорія і практика фізичного виховання, чи маємо лише "косметична підфарбувати" старі погляди і традиційні (звичні для нас) способи педагогічної діяльності, чи потрібно реформувати їх глибинно? ".
Відповідь на це питання тісно пов'язана з вибором стратегії розвитку нашого суспільства і нашої держави. Сьогодні Ті можна розглядати як вихід із штучно побудованого устрою, що гальмував розвиток творчих сил людини і повернення обличчям до громадянського суспільства. Отже, у центрі реформи опинилась людина, і це, власне, зумовлює нові вимоги до освіти і виховання загалом та фізкультурної освіти і фізичного виховання зокрема.
Якщо радянська теорія орієнтувала практику фізичного виховання на те, як підготувати людину (змусити її) служити ідеалам комунізму, не питаючи на це її згоди, то передова українська педагогічна думка (Г.Ващенко, С.Русова, В.Сухомлинський) вказує нам шлях до людської душі, куди, зрештою, не можна потрапити без волі і згоди самої людини. Ця думка орієнтує на створення умов для духовного і фізичного самовдосконалення людини з опорою на християнські та національні цінності.
Головною з цих умов є об 'єднання у виховному процесі зусиль сім "і, школи, церкви та всієї громадськості. Лише в єдності дій усіх названих інституцій можна досягти позитивного результату.
Ефективне особистісне формування учня у процесі фізичного виховання передбачає, що навчання і виховання переростає в самонавчання і самовиховання. При цьому останнє повинно стати окремим предметом навчання і не може бути реалізоване на основі традиційної практики фізичного виховання.
Здійснюючи процес фізичного виховання, пам'ятаймо, що формуємо тих, хто покликаний змінювати існуюче буття, тому виховання не повинно наслідувати лише тенденції існуючого буття.
Воно повинно орієнтуватись на найближче майбутнє, в якому будуть жити наші учні.
Сьогодення об'єктивно ставить низку вимог до особистих якостей людини, здатної успішно функціонувати в умовах ринку. Серед них: уміння творчо мислити і діяти, приймати рішення в нестандартних ситуаціях, здатність до професійного динамізму, комунікабельність, розвинуті навички роботи в групах і колективах. Найкращі умови для набуття цих якостей створюються у процесі фізичного виховання.
Розмірковуючи про призначення фізичного виховання, у цьому зв'язку Герберт Спенсеру своїй книзі "Вихованнярозумове, моральне і фізичне" (1861) писав, що "першаумова для джентельмена, який хоче виробити в собі характер, - бути дужою істотою ". Здоров'я і сила, на його думку, найважливіші умови успіху в житті. "Не тільки кінець війни часто ґрунтується на силі і мужності солдатів, а навіть боротьба в торгівлі здебільшого вирішується фізичною витривалістю".
Література
1. Боберський І. Рухливі забави та ігри. — Львів: НТШ, 1994. — 64 с.
2. Бойко Е.И. Время реакции человека. — М.: Медицина, 1964. — 440 с.
3. Болобан В.Н. Анализ техники акробатических упражнений: Метод, рекомендации. — К.: УГУФВС, 1994. — С. 31.
4. Болобан В.Н. Система обучения движениям в сложных условиях поддержания статодинамической устойчивости: Автореф. дис. . докт. пед. наук. — К., 1990. — 45 с.
5. Болобан В.Н., Мистулова Т.Е. Дидактическая система обучения спортивным упражнениям со сложной координационной структурой // Наука ' в олимпийском спорте. — К., — 1995. — №2. — С. 27-30.
6. Верхошанский Ю.В. Основы специальной силовой подготовки в спорте / Изд. 2-е, перераб. и доп. — М.: "ФиС", 1977. — 215 с.
7. Верхошанский Ю.В. Основы специальной физической подготовки спортсменов. — М.: "ФиС", 1970. — 200 с.
8. В.Волков В.М. Спортсменам об отдыхе. — М.: "ФиС", 1972. — 80 с.
9. Воячецкий Э. Развивая силу // Физическая культура в школе,2000. — №2. — С.46^8.
10. Гугин А. Совершенст
вовать функцию равновесия // Физическая культура в школе, 2000. — №1. — С.43-45.
11. Н.Гуревич И.А. 1500 упражнений для моделирования круговой тренировки / Изд. 2-е, перераб. и доп. — Минск: Высшейшая школа, 1980. — 256с.
12. Гуревич И.А. Круговая тренировка при развитии физических качеств / Изд. 3-е, перераб. и доп. — Минск: Высшейшая школа, 1985. — 256 с.
ІЗ. Демчишин А.П. та ін. Рухливі та спортивні ігри в школі / Посібник для вчителів. — К.: Освіта, 1992. — 175 с.
14. Н. Жадочко Р.В., Соболев Ю.Л., Соболев Л.М. Розвиток гнучкості спортсмена. — К.: Здоров'я, 1980. — 104 с.
15. Келлер В.С., Платонов В.М. Теоретико-методичні основи підготовки спортсменів. — Львів: Українська Спортивна Асоціація, 1993. — 270 с.
16. Короп Ю.О. Розвиток гнучкості в школярів // Фізичне виховання в школі. — 1997. — №3. — С.40^5; — №4. — С.28-35.
17.Короткое И.М. Подвижные игры в занятиях спортом. — М.: "ФиС", 1971. — 120с.
18. Лепешкин В. Универсальная таблица физического развития выносливости // Физическая культура в школе, 1999. — №3. — С. 10-11.
19. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей: Навчальний посібник для фізкультурних вузів. — Львів: "Штабор", 1997. — 204 с.
20.Линець М.М., Андрієнко Г.М. Витривалість, здоров'я, працездатність . — Львів,1993. — 131 с.
21. Лях В.И. Выносливость:основы измерения и методики развития // Физическая культура в школе, 1998. — №1. — С.7-14.
22. Лях В.И. Гибкость: основы измерения и методики развития // Физическая культура в школе, 1999. — №1. — С.4-10.
23. Лях В. Двигательные способности // Физическая культура в школе, 1996. — №2. — С. 2-8.
24. Лях В.И. Координационные способности школьников. — Минск: Полымя, 1989. — 160 с.
25. Лях В.И. Координационные способности школьников // Физическая культура в школе, 2000. — №4. — С.6-13; №5. — С.3-10
26. Лях В.И. Скоростные способности: основы тестирования и методики развития // Физическая культура в школе,1997. — №3. — С. 2-8.
27. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры: Учебн. для ин-тов физ. культуры. — М.: "ФиС", 1991. — 543 с.
28. Озолень П.П. Адаптация сосудистой системы к спортивным нагрузкам. — 2-е изд., перераб. и доп. — Рига: Знание, 1984. — 134 с.