Результати дослідження та їх обговорення.
Враховуючи етіопатогенез бактеріального вагінозу, полягає у зникненні або різкому зменшенні концентрації лактобацил, підвищенні рН вмісту піхви і абсолютному домінуванні облігатно-анаеробних та мікроаерофільних мікроорганізмів у піхвовому мікроценозі. У зв’язку з цим залишається вибір за препаратами антианаеробної дії та препаратами, які знижують рН піхви і створюють сприятливі умови для колонізації піхви лактобактеріями. Зважаючи на етіопатогенез бактеріального вагінозу, ми вирішили провести лікування 65 вагітних із бактеріальним вагінозом препаратами “Тіберал” та “Хілак форте-краплі”. Діагноз бактеріального вагінозу у всіх пацієнток був поставлений вперше. В жіночій консультації у 23 жінок (35,4%) був виставлений діагноз неспецифічного кольпіту. Використовувалося лікування у вигляді наступних препаратів: поліжинакс, тержінан, клотрімазол. У всіх випадках лікування було неефективним.
Проаналізовані результати спостереження. Основною скаргою у вагітних із бактеріальним вагінозом була скарга на значні з неприємним запахом виділення з піхви у 53 (81,5%) пацієнток. У 12 (18,5%) жінок скарги були відсутні. Після проведеного лікування скарги були відсутні у всіх пацієнток і тільки через 1 місяць одна пацієнтка повідомила про повторну появу виділень у збільшеній кількості із неприємним запахом. Дані про динаміку скарг приведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Скарги пацієнток до і після лікування бактеріального вагінозу.
Скарги |
До лікування |
Через 7-10 днів після лікування |
Через 1 місяць після лікування |
Характерні для бактеріального вагінозу |
53 (81,5%) |
0 (0%) |
1 (1,5%) |
Відсутність скарг |
12 (18,5%) |
65 (100%) |
64 (98,5%) |
Під час першого обстеження до лікування бактеріального вагінозу у 100% жінок у мазках, фарбованих по Граму, виявлено “ключові клітини”, рН вмісту піхви в середньому був 5,8±0,25, амінотест у 56 (86,2%) випадках був позитивний. Після лікування через 7-10 днів “ключові клітини” були виявлені тільки у 2 (3,1%) жінок, рН вмісту піхви був в середньому 4,1±0,27, амінотест у всіх випадках виявлявся негативним. Через 1 місяць після лікування “ключові клітини” знову виявлені у однієї жінки, рН піхви в середньому склав 4,16±0,26, амінний тест був позитивним теж у однієї жінки.
Характер мікрофлори піхви представлений в таблиці 2.
Таблиця 2
Результати мікробіологічного дослідження піхвового вмісту у пацієнток
до і після лікування бактеріального вагінозу.
Мікроорганізми |
До лікування |
Через 7-10 днів після лікування |
Через 1 місяць після лікування |
|||
Часто-та виявле-ння, % |
Ступінь колоні-зації, КУО/мл |
Часто-та виявле-ння, % |
Ступінь колоні-зації, КУО/мл |
Часто-та виявлення, % |
Ступінь колоні-зації, КУО/мл |
|
Lactobacillus spp. |
38,2 |
102-105 |
96,9* |
107-108* |
95,4* |
107-108* |
Staph. epidermidis |
24,2 |
<103 |
22,5 |
<103 |
23,4 |
<103 |
Staph. saprophyticus |
4,6 |
<103 |
4,1 |
<103 |
4,7 |
<103 |
Proteus mirabilis |
4,4 |
<103 |
3,8 |
<103 |
4,0 |
<103 |
E. coli |
28,5 |
103-104 |
26,4 |
103-104 |
25,2 |
103-104 |
Str. nonhaemolyticus |
4,6 |
<103 |
- |
- |
2,2 |
<103 |
Corinebacterium spp. |
6,2 |
<103 |
5,4 |
<103 |
5,2 |
<103 |
Bifidobacterium spp. |
15,8 |
103-105 |
17,4 |
106-107* |
16,4 |
106-107* |
Peptostreptococcus spp. |
29,8 |
106-107 |
7,2* |
<103* |
7,8* |
<103* |
Peptococcus spp. |
20,1 |
106-107 |
3,6* |
<103* |
4,2* |
<103* |
Bacteroides spp. |
18,6 |
106-107 |
5,4* |
<103* |
5,2* |
<103* |
Veillonella spp. |
4,3 |
<103 |
- |
- |
- |
- |
Eubacterium spp. |
6,3 |
105-106 |
2,1* |
<103* |
1,2* |
<103* |
Gardnerella vaginalis |
58,9 |
106-107 |
3,1* |
<103* |
4,3* |
<103* |